Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Бізнес в умовах війни: зупинення діяльності відокремлених підрозділів

Економічний фронт держави під час війни є одним із питань, забезпечення діяльності якого сприяє поповненню бюджету та збереженню платоспроможності населення. Два місяці війни вдарили практично по кожному бізнесу в Україні та нанесли державі втрати у сотні мільярдів доларів США. Але економіка держави має працювати за будь-яких умов. Тому Урядом затверджено та введено у дію Програму щодо тимчасового переміщення підприємств з постраждалих під час війни регіонів. Зокрема зазначається, що українські підприємства, які знаходяться у зоні активних бойових дій, можуть отримати державну допомогу в переміщенні своїх потужностей до західних областей України. Як це працює та чи є така можливість актуальною для усіх підприємств?

Щодо релокації підприємства або його відокремленого підрозділу

Залежно від галузі бізнесу збитки від війни кардинально різні, а можливості переміщення підприємства або його відокремленого підрозділу коливаються від переміщення за 2 дні (як, наприклад, офіс ІТ-компанії) до повної неможливості його переміщення та як наслідок втрату основних засобів (металургійні заводи).

Держава визначила підприємства (та їх відокремлені підрозділи), допомога у релокації яких є пріоритетною - це стратегічно важливі підприємства та підприємства, які виробляють товари першої необхідності (хліб та інша їжа, питна вода, одяг та інше) для забезпечення потреб цивільного населення, військових та бійців територіальної оборони. Однак на практиці, заявку на отримання допомоги та допомогу може подати та отримати будь-яке підприємство, оскільки кожне із таких здійснює вклад у роботу економіки, а тому є важливим для держави.

Заявка подається за електронною формою безкоштовно. Обліковий запис компанії міститиме статус такої заявки та осіб, що надають допомогу за нею. Розраховувати можна на підтримку з пошуку приміщень під виробництво, цехи тощо, з пошуку житла для працівників, з логістикою обладнання та щодо комунікації з органами влади тієї громади, до якої планується переміщення підприємства. Тут одразу варто зазначити, що держава у межах Програми допомагає в межах своїх можливостей, для чого додатково залучає третіх осіб. Сподіватися на ідеальне приміщення, недорогу оренду житла для працівників, логістичні послуги «від дверей до дверей» не варто. Задовольнити при переміщенні потреби, наприклад, швейного цеху значно простіше аніж великого виробництва, що вимагає значно більших за стандартні потужностей інженерних мереж та його розташування загалом. Крім того, вартість переміщення обладнання великого виробництва може коштувати кілька десятків тисяч доларів США навіть з урахуванням допомоги держави.

Найбільших зусиль для допомоги у релокації підприємств докладає Галичина, вона ж найбільше приймає внутрішньо переміщених осіб. Львів та Львівська область загалом є привабливими і для власників бізнесу, оскільки місто у мирний час має досить високу кількість іноземних інвесторів, а близькість до кордонів ЄС дають можливість розширити бізнес і на європейський ринок. Але одразу із вибором локації переміщення (незалежно від вибору західної області для релокації) з'являються додаткові питання: локація розміщення переміщеного бізнесу (розташування, під'їзди, можливість розміщення спецконтейнерів для відходів, розміщення димовідводів та станків/обладнання підвищеного шуму з урахуванням обов'язкового забезпечення непорушення санітарних норм, доступ до проточних вод тощо), висока вартість оренди як для нежитлових приміщень для розміщення цехів, лабораторій, відділів тощо, так і для оренди квартир з метою розміщення працівників, та пошук і залучення додаткових кваліфікованих працівників, оскільки людський ресурс підприємств з початком війни постраждав чи не найбільше (чимало працівників покинуло країну, добровільно вступило до лав територіальної оборони при ЗСУ або призвано на строкову службу до ЗСУ). Бізнес та його організація вимагають повного розуміння усіх процесів: як організаційних, так і внутрішньо-виробничих, а тому значною мірою отримати допомогу за Програмою в її досконалому розумінні досить складно. У будь-якому випадку власникам бізнесу доведеться докласти чимало і своїх зусиль для здійснення такого переміщення.

З огляду на таке приблизно половина власників бізнесу не бачать для себе сенсу здійснювати релокацію усього підприємства або його відокремленого підрозділу, а тому вважають за необхідне його закрити.

Щодо зупинення / припинення діяльності підприємства або його відокремленого підрозділу

У випадку якщо бізнес доводиться зупиняти і немає об'єктивних підстав вважати, що приміщення та обладнання залишаться неушкодженими протягом усього часу до завершення війни, власники приймають рішення про ліквідацію підприємства або його відокремленого підрозділу. Для підприємств процедура за законом досить тривала і в умовах війни вона не спрощена, однак її початок дозволить одразу скоротити витрати на його утримання. Для відокремлених підрозділів простіше, оскільки вони діють на підставі положення, що приймається підприємством, та його ліквідація здійснюється на підставі рішення вищого органу (для ТОВ, ТДВ) або наглядової ради (для АТ, якщо інше не встановлено його статутом), залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.

Щодо основних засобів підприємства необхідно зазначити, що якщо є можливість перевести (продати, подарувати, зарахувати як задоволення вимог за зобов'язаннями тощо) основні засоби на будь-яких юридичних та/або фізичних осіб до моменту початку процедури припинення діяльності - варто це зробити, оскільки забрати їх власнику за процедурою можна буде у кращому випадку через 2 (два) місяці. В умовах війни термін надто великий, їх може бути знищено, пошкоджено або розкрадено.

Щодо основних засобів відокремленого підрозділу (якщо підрозділ має виокремлений баланс), то вони перейдуть до підприємства. Рішення про ліквідацію ВП реєструється суб'єктом державної реєстрації (в умовах воєнного стану - незалежно від області його місцезнаходження та подачі документів для реєстрації), при цьому не варто нехтувати питанням забезпечення їх збереження та організації логістики для їх вивезення. Важливо дотриматися умов положення про відокремлений підрозділ. Якщо положення містить умову обов'язкового створення ліквідаційної комісії про проведення особливої процедури ліквідації - такі дії мають бути здійснені в обов'язковому порядку. На законодавчому рівні така вимога відсутня, однак на практиці існують підприємства, які у положеннях своїх відокремлених підрозділів передбачають окрему (а іноді досить специфічну) процедуру проведення ліквідації підрозділу (наприклад, визначають обов'язковим проведення перевірок, інвентаризації, технічного стану устаткувань, систем тощо). Державному реєстратору зазначені останніми документи не потрібні, однак їх наявність буде необхідною для самого підприємства у майбутньому.

Ліквідація підприємства припиняє договірні відносити, у тому числі й оренду приміщень, устаткувань, техніки тощо, тому необхідно повідомити про таке свого орендодавця (за законом - листом, в умовах воєнного часу - будь-яким можливим способом) та протягом строку ліквідації здійснити усі розрахунки за невиконаними зобов'язаннями, у тому числі й штрафними санкціями якщо такі мали місце до війни. Звісно, повернення має бути у належному стані, але якщо у наслідок воєнних дій стан будь-якого із орендованого майна значно змінився у гіршу сторону або його знищено взагалі - підприємство має право не відшкодовувати його вартість орендодавцю, оскільки таке сталося внаслідок дій, незалежних від волі та дій/бездіяльності орендаря та внаслідок форс-мажорних обставин (воєнний стан, війна). Будь-які погіршення, пошкодження, знищення мають бути зафіксовані (якщо таке можливо за відсутності ризику для життя), підписані та скріплені печатками (за необхідністю) повноважних осіб, що здійснили таке фіксування. Наразі в Україні орендодавці у більшості своїй йдуть назустріч та не вимагають таких документів, однак як буде складатися ситуація після перемоги України у війни припустити досить складно, а тому краще за наявності можливості здійснити такі дії.

У випадку невиправних подій та знищення внаслідок бойових дій заводу / цеху / лабораторії / відділу тощо, на безпечній території України варто под?ти пакет документів на ліквідацію підприємства або його відокремленого підрозділу. Провести інвентаризацію вцілілого, пошкодженого та знищеного майна, основних засобів, зафіксувати події пошкодження або знищення майна - стає неможливим, і як наслідок стає неможливим здійснити дії затвердження ліквідаційного балансу. Однак офіційний статус «у стані припинення» або «припинено» для відокремленого підрозділу відповідно у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дозволить зупинити фактичну діяльність та зняти з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України. Ліквідаційну процедуру для підприємства можливо буде провести у її повному обсязі після закінчення бойових дій та у безпечний час.

Щодо трудових відносин на відокремленому підрозділі, яке ліквідується, то окрім Кодексу законів про працю варто звернути увагу також і на Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». За загальними нормами при ліквідації відокремленого підрозділу, здійснюється вивільнення або переведення працівника на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, для чого від працівника необхідно отримати письмову згоду. З урахуванням обмеженого часу на повідомлення, згода має містити конкретні дати та місцевість розташування підприємства, на яке здійснюється переведення працівника. Крім того, у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров'я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою. Додатково необхідно зазначити, якщо працівник залишає межі України, останні може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури).

В умовах війни кожен має працювати на своєму фронті та робити свій вклад у забезпечення роботи економіки країни. Нажаль, частина бізнесу, що розташована у зонах активних бойових дій, назавжди втрачена, заблокована, розкрадена. Проте інша частина може здійснити релокацію, зберегти (і частково надати) робочі місця і таким чином забезпечити власну платоспроможність, платоспроможність населення та забезпечити надходження до бюджету держави. Але у будь-якому випадку, необхідно зберігати холодний розум здійснити дії, направлені на ліквідацію або релокацію підприємства або його відокремленого підрозділу. Адже у будь-якому випадку, війна закінчиться нашою перемогою і післявоєнний період вимагатиме здійснення дії, направлених на прив?дення бізнесу у відповідність до вимог законодавства.

Отримай спеціальні умови підключення LIGA360 в умовах воєнного стану. Сьогодні власникам бізнесу, бухгалтерам та юристам важливо забезпечити життєдіяльність компаній. Рішення LIGA360 надасть оперативну аналітику й новини, повну базу НПА й контроль змін законодавства. Отримай доступ за посиланням.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему