Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

«Митний безвіз» - про що насправді мова?

У медіа досить багато згадок про, так званий, «митний безвіз» та його впровадження в Україні. Черговий «безвіз» пов'язують саме із прийняттям законопроекту № 7420 від 31.05.2022 (надалі - «Закон»).

Водночас, більшість новинних повідомлень обмежуються загальною інформацією про майбутні переваги без деталізації того, що ж насправді може змінитись у щоденній діяльності бізнесу. І хоча текст Закону (на момент написання статті - 13.07.22) ще обговорюється до 2-го читання комітетом ВРУ, вже можна з певністю сказати про кілька речей, що нас чекають:

1. Приєднання до Конвенції про спільний транзит.

Ще минулого тижня, за результатами фінальної оціночної місії, Україну запросили (саме так це і відбувається) приєднатись до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS). Повноцінно спільний транзит може запрацювати в Україні вже цього року (насправді - це дуже оперативно).

З моменту приєднання, використовуючи декларацію Т1 компанії зможуть переміщувати вантажі з ЄС до України (і навпаки) без додаткових переоформлень у внутрішній транзит. Гарантування сплати митних платежів забезпечуватиме відправник. Це може значно пришвидшити логістику, особливо в умовах війни.

Довідково - в ЄС за день близько 50 тис. використань NCTS. Красномовно також, що завдяки своїй ефективності спільний транзит витісняє використання TIR.

Ви також можете отримати транзитні спрощення. Наприклад - можливість отримання та відправлення транзитного вантажу одразу за місцезнаходженням компанії, а також право на використання загальної фінансової гарантії (її зменшення або взагалі фактичне звільнення від гарантування).

При цьому, критерії для отримання частини транзитних спрощень є «спільними» з критеріями для отримання статусу АЕО. Щобільше, отримавши спершу статус АЕО «спільні» критерії для отримання транзитних спрощень вважатимуться виконаними.

2. Усі вантажі - «підгарантійні».

Однією з умов приєднання до Конвенції є «підгарантійність» усіх вантажів - як це і відбувається в ЄС.

Зараз в Україні компанії повинні гарантувати сплату платежів при ввезенні чи транзиті тільки певних товарів (наприклад - підакцизних товарів, певних продуктів харчування та інших конкретно визначених категорій).

Водночас, з прийняттям Закону, принцип змінюється - усі товари, що ввозяться на митну територію України та перевозяться транзитом через територію України, підлягатимуть гарантуванню. І вже з цього правила буде встановлений певний перелік винятків.

Відповідно, для того, щоб для кожної операції з ввезення товару не використовувати грошову заставу, у бізнесу з'явиться ще більше мотивації отримати транзитне спрощення у вигляді загальної фінансової гарантії.

3. Окремі спрощення, а не тільки АЕО.

Нагадаю, (до останнього) з 7 лютого 2022 року в Україні тільки компанії АЕО-С зі спрощенням «випуск за місцезнаходженням» могли б не пред'являти товар митним органам при імпорті та експорті. Це було пов'язано з тим, що серед митних брокерів та бізнесу називають «скасуванням ЕАшок» (термін - не дуже вдалий, детальніше тут).

У зв'язку із війною, «скасування» було відтерміновано на рік - до листопада 2023 року.

Як зазначалось, винятком з обов'язку пред'являти товар при імпорті/експорті мали бути тільки компанії зі статусом АЕО-С. При цьому, щоб отримати цей статус потрібно було відповідати критеріям АЕО, зокрема й вимогам до фінансової стійкості. Багато великих (в тому числі й іноземних) компаній не могли почати роботу над авторизацією АЕО-С саме через невідповідність цьому критерію (у зв'язку з особливостями своєї бізнес-моделі.

З набранням чинності Законом, впроваджуються, так звані, окремі митні спрощення - для компаній, що не мають статусу АЕО. Це надасть можливість надійним компаніям, що відповідають іншим критеріям для АЕО (окрім критерію стійкого фінансового стану), отримати окремі спрощення, на які має право компанія - АЕО-С.

Наприклад, мова про спрощення «отримання/відправлення за місцезнаходженням», що дозволяє «замитнювати»/ «розмитнювати» вантажі у себе на об'єкті без пред'явлення товару митниці.

Разом з отриманням транзитних спрощень, отримання статусу АЕО або окремих митних спрощень дозволить на повну насолодитись лібералізацією у сфері міжнародної торгівлі. Напевне, саме через це, Закон і пов'язують з «митним безвізом».

Додатково потрібно врахувати також і «транспортний безвіз», про який моя колега Ірина Павленко нещодавно писала тут.

4. Процедура кінцевого використання (End Use Procedure).

Крім усього іншого, Закон пропонує запровадити процедуру кінцевого використання товарів - це ще одна «новинка» походженням із ЄС. Мова про поміщення товарів у вільний обіг в Україні зі зниженою ставкою ввізного мита. При цьому, товар має бути обов'язково використаний наперед визначеним чином (наприклад у виробництві) із підтвердженням такого використання (шляхом подання звіту).

Різниця в сумі мит протягом такого використання гарантується компанією. При цьому, митні органи перевіряють цільове використання товарів під час цієї процедури.

В ЄС, наприклад, ця процедура використовувалась у визначених сферах і щодо певних груп товарів. Наприклад - для ремонту літаків тощо.

Для того, щоб отримати право на використання процедури, підприємство повинне буде отримати відповідну авторизацію. Це - абсолютно нова можливість для наших компаній. Спостерігатимемо, як це запрацює на практиці.

5. Що з цим всім робити?

Передусім, я написав не про всі новації, що пропонуються Законом. Щодо інших положень (наприклад - змін щодо рішень митних органів та їх оскарження) можна написати ще одну статтю.

Вище тільки про те - що, ми сприймаємо як «митний безвіз». І хоча певні деталі ще можуть бути змінені в процесі прийняття Закону, так чи інакше, мова про тектонічні зміни для України. Зміни, покликані не тільки пришвидшити перетин товарами кордону вже зараз, а й в цілому - відчутно інтегрувати нас у ЄС.

Дуже раджу вже придивитись до можливостей, що створить Закон та запровадження режиму спільного транзиту, щоб отримати усі конкурентні переваги якнайшвидше і працювати на відбудову нашої країни ще ефективніше.

Олег Кириєвський партнер First Chair Legal,

Співголова Митного комітету ЕВА,

член Асоціації правників України

Інформація - запорука стійкості бізнесу в умовах воєнного стану. Отримуйте ключові дані для ухвалення рішень топ-командою. Зміни законодавства, перевірка контрагентів щодо ризиків й зв'язків з рф і рб, моніторинг медіа-згадок. Тільки до кінця місяця придбай LIGA360 для бізнесу за вигідною ціною.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему