Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Відповідальність керівників компаній за порушення податкового законодавства

Керівник компанії це, з одного боку найприємніша та найоплачуваніша посада у компанії. З іншого - саме керівник несе найбільше ризиків. Зокрема, у розрізі настання відповідальності за свої дії.

Закон передбачає декілька видів відповідальності: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну.

До цього питання зрозуміліше підійти з такого боку. Директор несе відповідальність перед:

  • власниками бізнесу;

  • та найчастіше перед державою.

Перед власниками бізнесу директор несе дисциплінарну та матеріальну відповідальність.

Перед державою - адміністративну та кримінальну.

Інколи ще і контрагенти намагаються притягнути керівника до кримінальної відповідальності за шахрайство, у разі несплати заборгованості перед підприємством, але це ніколи не доходить до логічного завершення.

Відповідальність перед державою можна поділити на блоки за сферою законодавства:

- Відповідальність за порушення податкового законодавства

- Відповідальність за порушення трудового законодавства

- Відповідальність за порушення дозвільного законодавства

- Відповідальність за порушення ЗУ “Про публічні закупівлі»

- та відповідальність за порушення окремих напрямків законодавства:

i. вiйськового;

ii. авторських прав;

iii. щодо протидії корупції;

iv. антимонопольного;

v. екологічного та земельного.

Звичайно, що цей список можна продовжувати. Але я виділив основні напрямки.

У цій статті зосередимося на відповідальності директора за порушення податкового законодавства.

За порушення податкового законодавства передбачена у більшості порушень адміністративна відповідальність, до керівника, та інколи до бухгалтера. Такі обов'язки та право на притягнення до відповідальності за їх порушення покладаються на останніх відповідно до ЗУ “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

У більшій частині ці порушення стосуються порушення строків (подання звітів, сплат тощо) та внесення у документи недостовірної інформації.

Будь-яке порушення, що виявлені після перевірки, у будь-якому разі отримають своє продовження у формі складання протоколу про адмін правопорушення і будуть направлені до суду.

Не грай в "російську рулетку" зі своїм бізнесом! Контролюй зв'язки, репутацію в медіа та знай актуальні вимоги законодавства - з рішенням LIGA360. Докладніше.

Загалом, найпопулярніші норми КУпАП наступні:

1. Порушення порядку ведення податкового обліку (ст.163-1 КУпАП).

Це класика. На мій суб'єктивний погляд, за цією нормою складають більше ніж половину від загальної кількості “податкових” протоколів. Підставою для складання цього протоколу є будь-яке порушення, за умови що на нього не підходить інша стаття.

2. На другому почесному місці - ст.163-2 КУпАП - Несплата або сплата із запізненням узгоджених податкових зобов'язань.

Прострочення зі сплати податків по суті караються двічі. По перше через фінансові санкції, що передбачені у ПК України. По друге - через штрафування керівника та бухгалтера.

3. Та остання з популярних статей - Невиконання вимог фіскальної служби (ст.163-3 КУпАП).

Назва цієї статті розкриває її суть. ЇЇ можна трансформувати у таку тезу - “Відповідальність за ненадання відповіді або документів на запит податкової”

Для того, щоб зрозуміти чи потрібно бути уважним до можливого притягнення до адміністративної відповідальності необхідно поглянути на розміри штрафів.

За вказані правопорушення передбачена однакова відповідальність:

- за вчинення вперше протягом року - штраф в розмірі від 85 до 170 грн;

- при повторному порушенні протягом одного календарного року сума штрафу буде визначена в межах від 170 до 255 грн.

Є декілька інших ще статей КУпАП, але вони поодинокі та штрафи там приблизно у тому ж розміри, крім штрафу по статті щодо порушення по ЄСВ (510-680 грн).

На мій погляд, відношення до цих штрафів повинно ґрунтуватися з наступного.

1. Мати два десятки великих штрафів за все життя за ведення бізнесу - це нормально, це як у всіх.

2. Приймати рішення чи потрібно боротися за їх скасування у суди потрібно виключно з позіції, що таке скасування допоможе у скасуванні податкового нарахування на велику суму, наприклад.

Інша історія починається, коли сума донарахування за податковим зобов'язанням перетинає відмітку у 3,6 млн гривень (станом на 30.09.22).

До цієї цифри потрібно відноситися обережніше. Бо це не означає, що якщо підприємство не заплатить саме цю суму, то почнуться проблеми.

Насправді це сума може бути і 1,5 млн, на яку буде нараховані різні фінансові/штрафні санкції.

Але й це не кінець думки. Донарахування можуть “з'явитися” і в інший спосіб, ніж пряма усвідомлена несплата податків.

Гадаю, не секрет, що головним інструментом для нарахування додаткових податків, є “зняття” податківцями видатків підприємства. Відповідно, для загальної системи оподаткування це означає відповідне збільшення бази оподаткування.

Як наслідок, навіть підприємство, що сплачувало всі податки, після перевірки може отримати шокуюче рішення.

Тому потрібно розумітися у санкціях кримінальні статей, що йдуть за порушення податкового законодавства.

Прямі норми наступні:

- ст. 212 КК України - ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);

- 212-1 КК України - ухилення від сплати ЄСВ.

Відповідальність за цими статтями залежить, в першу чергу, від суми завданих збитків державі.

Закон передбачає, що основним видом покарання за вироком суду є штраф. Він може бути призначений у розмірі від 85000 до 425000 грн. Однак є додаткові види покарання, які можуть бути призначені залежно тяжкості злочину - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та, навіть, конфіскацією всього майна керівна, якщо сума недоплаті буде становить понад 8 683 500 грн.

Але тут потрібно розібратися у ситуації для того, щоб не сіяти невиправдану паніку.

По ст. 212 КК України із року в рік приблизно однакова статистика за обвинувальними вироками - їх майже немає. Біля 1- 3 відсотків.

На питання чому - відповідь дуже проста. Стаття передбачає умисне ухилення від сплати податків. Тобто керівник повинен у суді встати та сказати “Так, дійсно, я бажав обманути державу та свідомо не сплачував податки у великих розмірах.” Звичайно, такого ще ніхто за останні 30 років не сказав.

Але ця статістика не каже, що це не страшно. Всі ті речі, що відбуваються під час розслідування цієї справи не можуть бути приємними (обшуки, допити, інші слідчі дії), та, крім того, вилучення документів та арештоване майно підтримка.

І у цій частині потрібно обирати правильну логіку/відношення до ситуації.

Так, майже нереально отримати обвинувальний вирок, але це все одно неприємна ситуація. Тому правильно буде зробити всі можливі дії для уникнення такого. Мається на увазі, що за процедурою спочатку проводиться перевірка, потім підприємство отримує податкове повідомлення рішення.

Найчастіше питання про порушення кримінальної справи постає, якщо такі нарахування отримали статус узгоджених. Єдиним рішенням для уникнення цього - є оскарження складених ППР. Тому дуже важливо виграти ці справи у суді, бо інакше адвокатам буде складніше під час захисту по кримінальній справі.

Для того, щоб картинка була повною, ще скажу, часто до ст. 212 КК України зазвичай додають ст. 358 КК України (підробка документів). Санкція цієї статті передбачає основним покаранням штраф до 85000 грн. Статтею передбачено арешт до 6 місяців та обмеження волі до 2х років, але за статистикою майже завжди призначається штраф. І знову ж таки притягнути до відповідальності за цією статтею також проблематично.

Та останньою складовою у кримінальному розрізі є намагання залякати бізнес ст. 209 КК України - “Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом”

Логіка звинувачень правоохоронців наступна. Підприємство за керівництва директора спочатку умисно не сплатило податки, а потім ці незаконні (за їх логікою) кошти останній далі використовує у господарській діяльності, а значить легалізує їх.

Можна запитати навіщо додавати таку складну, та взагалі безглузду до цієї ситуації норму? Підприємство ж насправді не займається ніяким відмиванням?

Відповідь на поверхні - санкція цієї статті. За нею директора можуть позбавити волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років, з конфіскацією майна.

А якщо сума легалізації буде перевищувати 22,3 млн грн - на строк від восьми до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Застосування цієї статті трохи змінює ситуацію на шаховій дошці.

По-перше, цю статтю застосовують коли потрібно найбільше залякати підприємство та директора. Або це чиєсь замовлення, або податківці та правоохоронці планують отримати як найбільшу суму неправомірної винагороди.

По-друге, така значна санкція статті дозволяє правоохоронцям маніпулювати питаннями обрання запобіжного заходу під час розслідування справи (чи буде знаходитися директор у “СИЗО” простіше кажучи).

Але потрібно розуміти, що ця стаття є похідною від доведення вини за несплату податків. А значить, яка б вона сувора санкція не була - її також адвокати “відбивають”.

Гадаю, є зрозумілим, чому юристи радять власникам бізнесу призначати “найманого” директора.

Висновки:

В будь-якій країні світу податківці бачать все по-своєму. Керівник бізнесу не має права чого боятися, якщо він справжній бізнесмен. На ці страхи і існують юристи.

Читайте також: Відповідальність керівника за порушення трудового законодавства (ч.2)

Перевіряйте компанії, приватних підприємців та фізосіб у LIGA360. Система відобразить офіційні дані з держреєстрів: реквізити, судові справи, фінансовий і податковий стан. Дізнайтеся як мінімізувати ризики для бізнесу, замовивши презентацію для керівниківюристівслужби безпеки.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему