Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Вплив нового Закону «Про акціонерні товариства» на ТОВ

Воєнний стан - не привід відкладати важливі реформи, в тому числі у сфері корпоративного управління. Навпаки, варто ще швидше змінювати країну, щоб робити її міцнішою в усіх сферах, наближати до європейських стандартів для того, щоб відповідати статусу кандидата в члени ЄС не лише формально, але й по суті.

Прийняття нового Закону України «Про акціонерні товариства» (далі - Закон) є дійсно важливим та потрібним кроком на цьому шляху. Стосується він не лише акціонерних товариств (АТ), але й товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ), яких у нас значно більше. І хоча він набере чинності лише 1 січня 2023 року (а ряд його положень - з 01.01.2024), але аналізувати його варто вже зараз, щоб встигнути як слід підготуватись до нього.

Оптимізація структури управління

Закон нарешті передбачає можливість створення як в АТ, так і в ТОВ повноцінної ради директорів західного формату. Такий орган зможе не просто виконувати функції колегіального виконавчого органу, як зараз, а об'єднати функції контролю, покладені на наглядову раду, та управління, що належить до компетенції виконавчого органу.

Не лише ТОВ, але й АТ зможуть обирати, який формат структури управління для них є більш прийнятним: дворівневий з наглядовою радою та виконавчим органом (колегіальним чи одноосібним) чи однорівневий, з радою директорів як єдиним колегіальним органом контролю та управління. При цьому АТ з кількістю акціонерів не більше 10, а також ТОВ (незалежно від кількості учасників) все ще зможуть не створювати ні наглядову раду, ні раду директорів, обмежившись одноосібним виконавчим органом, який виконуватиме всі їхні функції.

Рада директорів в АТ (і це може бути орієнтиром для деяких ТОВ) складається з виконавчих та невиконавчих директорів. Перші займаються управлінням поточною діяльністю, другі - наглядом, управлінням ризиками та контролем. Невиконавчі директори не можуть втручатися у поточну діяльність товариства інакше, ніж шляхом прийняття відповідних рішень радою директорів чи її комітетом (у разі його створення).

Невиконавчі директори можуть бути «звичайними» або незалежними. Незалежними можуть бути особи, на яких на якого відсутній будь-який вплив з боку інших осіб у процесі прийняття рішень під час виконання обов'язків члена ради директорів або наглядової ради. Перелік випадків, коли особа не може вважатись незалежним директором, встановлено ст. 73 Закону. У разі порушення вказаних вимог, акціонер має право звернутись до суду для визнання відповідного невиконавчого директора таким, що не відповідає вимогам незалежного, а в ТОВ це є підставою для складення таким директором повноважень, а якщо він цього не зробить - для розірвання договору з ним без виплати компенсації.

З невиконавчими директорами можуть укладатись не лише трудові, але й цивільно-правові договори. З виконавчими - лише трудові (контракти). З невиконавчими директорами АТ, які є незалежними, можуть укладатись лише цивільні договори.

У ТОВ та в ПАТ з кількістю акціонерів до 10 осіб, рада директорів може складатись виключно з виконавчих директорів. Мінімальна кількість членів ради директорів в АТ - 3 особи, у ТОВ - не встановлено.

Таким чином, структура управлення ТОВ, як і АТ, стає більш гнучкою. Учасники та акціонери отримають більше можливостей у визначенні формату структури управління та персонального складу відповідних органів управління та їх повноважень.

Як топменеджерам ефективніше управляти компанією? Спробуйте корпоративне рішення LIGA360. Отримайте повноту інформації для захисту від правових ризиків, ненадійних партнерів та клієнтів, помилок у договірній роботі та репутаційних збитків. Деталі за посиланням.

Запровадження обліку часток депозитарієм

Прогресивною новелою для ТОВ є також положення Закону щодо можливості обліку часток товариства в обліковій системі часток, яку зможе вести Національний депозитарій України (НДУ) як центральний депозитарій цінних паперів. Тобто, відомості про учасників ТОВ та номінальну вартість їх часток можна буде відображати не в ЄДР, а в обліковій системі часток НДУ.

Перевагами ведення обліку часток в системі НДУ, виходячи з норм Закону, є:

  • можливість зазначення відомостей не лише про власників часток та номінальну вартість цих часток, але й про вид, кількість часток, обмеження їх обігу, про обмеження прав власників, про управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо часток;

  • фіксація фактів набуття та припинення прав на частки, обмеження прав на них саме в обліковій системі часток;

  • можливість отримання послуг з обслуговування укладення договорів щодо часток товариства із застосуванням засобів електронних комунікацій;

  • можливість здійснення виплати дивідендів через облікову систему;

  • можливість проведення загальних зборів учасників ТОВ із застосуванням засобів електронних комунікацій через облікову систему.

  • можливість відкриття рахунку умовного зберігання (ескроу) часток товариства, який передбачає зобов'язання НДУ забезпечити гарантоване внесення до облікової системи часток зміни щодо права власності на таку частку іншої особи (осіб), зазначеної (зазначених) володільцем рахунка ескроу (бенефіціара або бенефіціарів), або внести до облікової системи часток інформацію про припинення обліку частки товариства на рахунку ескроу у разі настання визначених договором підстав.

Вказані можливості будуть особо актуальні у випадках, коли виникатиме необхідність внесення часток в якості застави за зобов'язаннями учасників ТОВ (зокрема, по кредитним договорам з банками та іншими фінустановами) або для гарантування передачі покупцю частки права власності на неї після отримання передоплати.

Водночас, наскільки ці можливості будуть зручними для учасників ТОВ і самого ТОВ значною мірою буде залежати від змісту підзаконних НПА, які ще мають бути прийняті на виконання норм Закону. Адже НКЦПФР ще має визначити перелік документів, які мають бути надані ТОВ в НДУ для внесення відомостей до облікової системи часток, а НДУ - вимоги до інформації, яка вноситься в цю систему. Також НКЦПФР має визначити порядок здійснення виплати дивідендів через облікову систему, порядок проведення загальних зборів учасників ТОВ з її допомогою, порядок відкриття та функціонування рахунка ескроу та ряд інших нюансів, порядок ведення та внесення змін до облікової системи часток, видачі інформації з неї, порядок направлення повідомлень учасникам товариства, порядок припинення обліку часток. Тобто, вирішити цілий комплекс питань.

Наразі ж із процедурних моментів відомо небагато. Для здійснення обліку часток в обліковій системі НДУ потрібно буде прийняти відповідне одностайне рішення загальних зборів учасників ТОВ, яке, до того ж не може бути прийняте шляхом опитування. Далі потрібно буде укласти договір з НДУ та подати перелік документів, необхідних для переходу на облікову систему. Після цього НДУ подасть Мінюсту заяву про державну реєстрацію відомостей щодо обліку часток в обліковій системі, на підставі якої останній виключить відомості про перелік учасників ТОВ із ЄДР.

Окрім відсутності значного обсягу інформації щодо процедурних моментів не зовсім зрозуміло і те, коли облікова система часток, зрештою, запрацює. Більшість положень різноманітних законів, які регулюватимуть цю систему (зокрема, зміни до Законів «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та багатьох інших), набирають чинність з 1 січня 2023 року. Однак зміни до Закону «Про депозитарну систему України», який також регулює облікову систему часток (містить окремий розділ, присвячений її регулюванню) набирають чинності лише з 1 січня 2024 року. Втім, система може запрацювати ще пізніше, коли НКЦПФР та НДУ будуть затверджені відповідні підзаконні НПА та створені відповідні технічні можливості для її функціонування.

Додатковий захист заставодержателів часток

Для захисту прав та інтересів застоводержателів часток запроваджується не лише облікова система часток в НДУ, але й ряд інших змін. Зокрема, розширюються можливості використання для цих цілей корпоративного договору та безвідкличної довіреності, а також з'являються можливості по зверненню стягнення на частку в позасудовому порядку.

Так, на додачу до учасників товариств, які раніше тільки й могли бути сторонами корпоративного договору, додатковими його сторонами зможуть бути саме товариство та треті особи. Тобто, в тому числі заставодержателі (а також потенційні покупці/інвестори).

Крім того, закріплено, що корпоративний договір може бути як оплатним, так і безоплатним, а його сторони зможуть самостійно обрати право, яке буде застосовуватись до умов цього договору. Тобто, відносини між сторонами корпоративного договору цілком можна буде врегулювати відповідно до норм британського права, які вважаються найбільш прогресивними в сфері корпоративного права.

Безвідкличну довіреність можна буде видати не лише з метою виконання або забезпечення виконання зобов'язань учасників як сторін корпоративного договору, але й у зв'язку з передачею частки у статутному капіталі ТОВ в заставу.

Звернути стягнення на частку можна буде не лише на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів або на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення зобов'язання іншої особи, як передбачено зараз. Закон дозволить звертати звернення на частку учасника і в тому випадку, коли він сам є боржником, який передав у заставу частку для забезпечення виконання власного зобов'язання.

Крім того, буде дозволено звернення стягнення на частку в позасудовому порядку, передбаченому відповідним договором застави частки.

Таким чином, можливості захисту прав заставодержателей значно розширяться навіть без застосування облікової системи часток.

Посилення захисту прав міноритаріїв та мажоритаріїв

Закон також додає балансу в частині прав міноритаріїв та мажоритаріїв. Особи, які мають частку у розмірі від 5 до 10 % статутного капіталу отримають право подавати похідні позови та ініціювати питання, які будуть обов'язковими для включення до порядку денного загальних зборів учасників (нині для цього потрібно було мати не менш як 10 % статутного капіталу ТОВ). При цьому приєднатись до похідного позову зможуть учасники, що мають будь-який розмір частки, навіть менше 5 % (нині для цього потрібно мати частку у розмірі хоча б 10 % статутного капіталу).

В свою чергу, мажоритарії, що є власниками 50 % статутного капіталу і більше, отримають право виходу з ТОВ у разі, якщо таке право буде передбачено статутом. Щоправда, таке положення потрібно буде включатись до статуту товариства або виключатися з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь усі учасники товариства. Тим не менш, на етапі заснування ТОВ або інвестування в ТОВ, в результаті чого утворюється подібний баланс часток учасників це цілком можна буде передбачити як істотну умову домовленостей між учасниками. І тоді це сприятиме вирішенню, зокрема, патових ситуацій, що часто виникають при розподілі часток в статутному капіталі ТОВ 50 % на 50%.

ВИСНОВКИ

Закон надає значно більше диспозитивних можливостей учасникам ТОВ, ніж вони мають нині. Це стосується і формату структури управління товариством, і облікової системи часток, і можливостей по заставі частки, і виходу мажоритаріїв. Учасники отримають більше опцій для вибору, а заставодержателі та міноритарії - більше механізмів для захисту своїх прав. І це варто лише вітати.

Засмучує лише наявність юридико-граматичних недоліків у Законі. Це стосується не лише дати запуску облікової системи часток, щодо якої положення різних законів наберуть чинності в різні дати, але й неправильних посилань. Так, наприклад, у ст. 39-1, якою пропонується доповнити Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», зазначається, що незалежний член органу товариства - це фізична особа, яка відповідає вимогам, встановленим статтею 67 Закону України «Про акціонерні товариства». Але, насправді, такі вимоги будуть встановлені у ст. 73 України «Про акціонерні товариства», а ст. 67 цього закону визначає підстави припинення повноважень членів ради директорів акціонерного товариства.

Втім, сподіваємось, що ці дрібні недоліки не завадять належному застосуванню норм Закону і згодом будуть усунені.

Керуй бізнесом на 360! Рішення LIGA360 допоможе оцінити бізнес-зв'язки, миттєво отримувати інформацію про зміни воєнного стану, моніторити свою ділову репутацію та знаходити відповіді на щоденні виклики. Замов LIGA360 для керівника прямо сьогодні.

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему