Новації законодавства про фінансовий моніторинг: що змінює Закон про адаптацію до окремих стандартів FATF

19 листопада 2022 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту фінансової системи України від дій держави, що здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства України до окремих стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) і вимог Директиви ЄС 2018/843” (надалі - Закон), який запровадив ряд змін в законодавство про фінансовий моніторинг.

Забезпечення захисту інтересів національної безпеки України та територіальної цілісності

Недопущення до керівництва та управління суб'єкта первинного фінансового моніторингу (надалі - СПФМ) осіб, які мають громадянство (підданство) держави, що здійснює збройну агресію проти України.

До таких категорій відносяться:

• керівник та заступник керівника СПФМ;

• голова та члени наглядового органу СПФМ;

• особа відповідальна за здійснення фінансового моніторингу (надалі - відповідальний працівник) та особа, яка тимчасово виконує повноваження відповідального працівника у разі його відсутності;

• інші працівники СПФМ, залучені до проведення первинного фінансового моніторингу.

В зв'язку з цим СПФМ мають здійснити перевірки ділової репутації керівників та працівників, залучених до проведення фінансового моніторингу з тим, аби пересвідчитись в наявності в них бездоганної ділової репутації. В іншому випадку такі працівники мають бути усунені від керівництва/виконання функцій у сфері фінансового моніторингу.

Обов'язок віднесення до високоризикових клієнтів, діяльність яких пов'язана з державою, яка здійснює збройну агресію проти України, а саме клієнтів:

• які є громадянами держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особами, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

• які є юридичними особами - резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України;

• кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, що здійснює збройну агресію проти України (крім громадян такої держави, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року), та/або особи, місцем постійного проживання (перебування, реєстрації) яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

• засновником (учасником, акціонером) або власником яких прямо чи опосередковано через інші юридичні особи (трасти, інші подібні правові утворення) є держава, що здійснює збройну агресію проти України;

• щодо яких суб'єктом первинного фінансового моніторингу під час здійснення моніторингу фінансових операцій із застосуванням ризик-орієнтованого підходу за результатами перевірки джерела коштів встановлено, що джерело коштів, пов'язаних з фінансовою операцією такого клієнта, походить з держави, що здійснює збройну агресію проти України;

• клієнтів, які здійснюють передачу (отримання) активів до (з) України, використовуючи депозитарні установи, банки, інші фінансові установи та небанківських надавачів платіжних послуг, місцем перебування та/або реєстрації яких є держава, що здійснює збройну агресію проти України".

Законодавство не забороняє СПФМ встановлювати/продовжувати ділові відносини з клієнтами високого ризику, але передбачає проводити щодо таких клієнтів посилені заходи належної перевірки.

Встановлено обов'язок для СПФМ звітувати в Держфінмоніторинг про порогові операції (400 тисяч гривень і більше), якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

Варто нагадати, що учасниками фінансової операції є не лише клієнт та контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах, та особи, від імені або в інтересах яких діють клієнт, контрагент.

Стосовно зазначених вище нововведень дискусійним залишається питання щодо належності держави до такої, що здійснює збройну агресію проти України.

Відповідно до нормативно-правових актів України державою-агресором офіційно визнана тільки Російська Федерація. Проте, аналізуючи перелік дій (збройної агресії), які наведені в Законі України «Про оборону України» та конвенції ООН, під визначення держави, яка здійснює збройну агресію проти України підпадає також Республіка Білорусь як інша держава, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження третьої держави, використовувалася цією третьою державою для вчинення агресивних дій.

Сподіваємося якнайшвидше отримати з цього приводу роз'яснення від регулятора. А поки що порада для СПФМ.

Порада! Самостійно визнати Республіку Білорусь як країну, що має відношення до такої, що здійснює збройну агресію проти України, та встановити клієнтам, місце реєстрації (проживання чи місцезнаходження) яких є Республіка Білорусь, високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин). Відчайдушні можуть піти далі та розглянути можливість встановити клієнтам Російської Федерації та Республіки Білорусь неприйнятно високий ризик.

Забезпечення відповідності національного законодавства міжнародним стандартам

Оновлені норми Закону реалізують рекомендації, зазначені у Висновку Єврокомісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі, у частині забезпечення відповідності законодавства щодо боротьби з відмиванням грошей стандартам Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмивання грошей (FATF).

Зокрема:

Уточнено перелік спеціально визначених СПФМ, до яких тепер включено:

• торгівців творами мистецтва та посередників в такій торгівлі;

• суб'єктів господарювання, які надають посередницькі та/або консультаційні послуги щодо надання в оренду нерухомого майна.

Для таких суб'єктів обов'язки СПФМ встановлюються під час проведення ними фінансових операцій на суму, що дорівнює або перевищує 400 тис. гривень.

Підвищено поріг для суб'єктів господарювання, які здійснюють торгівлю за готівку дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням та виробами з них з 40 тис. гривень до 400 тис. гривень.

Удосконалено регулювання і нагляд за СПФМ в частині застосування заходів впливу. Оновлені норми усувають обмежуючий фактор для застосування санкцій для СПФМ. Якщо раніше за одне порушення не могло бути застосовано більше одного заходу впливу, то зараз мова йдеться виключно про один штраф, що дозволить наглядовому органу застосувати поступові (більш жорсткі) санкції у разі, якщо порушення не усунуто.

Відмова від довічного статусу РЕР

Скорочено строк статусу РЕР (політично значущі особи - Politically Exposed Persons) з довічного до 3-х років після припинення виконання публічних функцій.

Звичайно в Законі є чітка вимога щодо зменшення строку дії РЕР. Бери і виконуй. І багатьом СПФМ таке послаблення могло б спростити роботу в частині обслуговування РЕР. Проте не все так просто. Таке трирічне обмеження не відповідає міжнародній практиці та підходам FATF.

Порада! Використовувати диверсифікований підхід до клієнтів, які в різний час виконували публічні функції, приділяючи більше уваги тим особам, чий вплив був вагоміший, продовжувати здійснювати посилені заходи належної перевірки без використання терміну «протягом останніх трьох років», тобто без обмежень щодо часу.

Усунення колізій к нормах Закону №361

Скасовано вимогу встановлювати неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі застосування до них спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції", залишивши таким клієнтам високий ризик.

Попередня редакція Закону №361 містила суперечність, коли СПФМ мав встановити щодо одних і тих самих осіб різний ризик. Крім того, діяла норма відповідно до якої СПФМ зобов'язані розривати ділові відносини з усіма особами, до яких застосовані санкції відповідно до Закону України «Про санкції», незалежно від виду таких санкцій.

Санкційні особи втрачали змогу виконувати свої фінансові зобов'язання (сплачувати податки, здійснювати розрахунки, погашати заборгованості за кредитами тощо) та фактично опинялись поза межами фінансової системи України, поза межами контролю, що ймовірно призвело б до збільшення частки тіньової економіки.

У разі присвоєння клієнту високого ризику, СПФМ не зобов'язаний розривати відносини з підсанкційною особою, а має проводити щодо такого клієнта посилені заходи належної перевірки.

Норми Закону звільняють від відповідальності за невиконання деяких обов'язків тих СПФМ, які знаходяться на території бойових дій, тимчасово окупованих територій України, та не мають можливості виконувати обов'язки СПФМ.