|
Що передбачає проект закону 8137?
Правила щодо КІК було додано до Податкового кодексу ще у 2020 році, які набули чинності з 1 січня 2022 року. Перші звіти щодо доходів КІК мали бути подані цього року разом із деклараціями про майновий стан і доходи. Вперше проект змін було надано до Парламенту ще у жовтні 2022 року, зараз можна ознайомитись вже із доопрацьованим профільним комітетом проектом.
Ініційовані зміни до Податкового кодексу є підтвердженням того, що подання звітів про набуття/відчуження часток у іноземних утвореннях не здійснювалось активно, механізм потребує вдосконалення.
На нашу думку, додатковими причинами виникнення такої ситуації можна назвати також те, що:
1) форми звітності було оприлюднено доволі пізно (наприкінці квітня, при тому що декларація має бути подана до 1 травня);
2) передбачені дуже високі штрафи за неподання звітностей. При цьому, процедура складна, немає диверсифікації відповідальності або правил для перехідного періоду. Також, не зрозуміло, чи повинні повідомити контролюючі особи про набуття частки, якщо воно відбулось до прийняття законодавства щодо КІК в Україні (формально, ця подія не відбувається зараз, тому і немає обов'язку повідомити про таке податкові органи);
3) Україна та українці продовжують перебувати в надзвичайних умовах.
Що пропонують змінити?
Так, ініціатори законопроекту пропонують вдосконалити визначення КІК, до якого належить:
1. будь-яке утворення, яке не є резидентом України
2. яке має право на розподіл прибутків чи надання у користування активів
3. яке знаходиться під контролем резидента України (юридичної чи фізичної особи) станом на 31 грудня відповідного календарного року.
Також зміни мають торкнутися і визначення «контролюючої особи», до їх кола мають включити осіб, частка яких в іноземній компанії становить 50 відсотків (для одноособового володіння), решту критеріїв і співвідношень часток лишили незмінними.
Розширюється перелік критеріїв для встановлення наявності здійснення фактичного контролю. Зокрема, достатньо встановити наявність фідуціарних відносин (за яких передбачається обов'язок однієї сторони діяти якнайкраще в інтересах іншої особи (осіб). Встановлення наявності таких відносин має важливе значення для виявлення опосередкованого впливу (у випадку номінальних виконавчих органів).
Важливо, що пропонується виключити особливий порядок звітування щодо операцій КІК із нерезидентами-пов'язаними особами, які включені до переліку КМУ (де визначено перелік юрисдикцій, що можуть вважатися офшорними (зокрема, через низькі ставки корпоративного податку).
Також пропонують прибрати право контролюючою особи подавати звітність КІК за скороченою формою (що, насправді, давало можливість відстрочити подавати звітність та сплачувати податки). Це, швидше за все пов'язане із тим, що скоригований прибуток КІК фізичні особи матимуть подавати разом із декларацією за наступний за звітним календарний період. Тобто, якщо брати звітний рік 2022, то прибуток КІК має бути доданий до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2023 рік, яка має бути подана до податкових органів до 1 травня 2024 року.
Отже, у платника податків має бути достатньо часу для того, аби зібрати всю необхідну інформацію, оформити переклади та подати податкову декларацію в Україні.
Пропонується внести обов'язок подання до податкових органів України документів українською мовою (переклад має бути засвідчений). Це, очевидно, будуть додаткові витрати платника податків.
Штрафні санкції
Очевидно, держава зацікавлена у наповненні своєї бази інформаціє про наявність у резидентів України КІК. У автоматичному режимі таку інформацію отримати доволі складно, тому основним джерелом має стати добровільне повідомлення контролюючою особою про факт набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі (або іншому правовому утворенні). Тому, пропонується суттєво переглянути розмір штрафних санкцій за порушення, що пов'язані із поданням інформації про КІК.
Зокрема, порушення строків подання звітності про набуття частки в іноземній компанії - штраф у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2023 році це 2684 грн) за кожен день прострочення, але не більше ніж 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи. Зараз такого складу правопорушення немає, передбачено відповідальність за неповідомлення про набуття частки (штраф у розмірі 300 прожиткових мінімумів).
Штраф за неповідомлення про набуття частки також пропонують зменшити - до 50 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, аналізований проект закону має дати ще трохи відстрочки для подання звітів фізичними особами, знизити розмір фінансових санкцій, які можуть бути застосовані до резидентів України. Це можна розглядати як намір створити ретроспективно правила для перехідного періоду, хоча прямо про це і не зазначають. Парламентарі не відмовляються від цього інституту взагалі, тому не виключено, що у майбутньому варто очікувати встановлення більш жорстких правил.
Не пропусти жодної важливої зміни для бізнесу з LIGA360. Налаштуй моніторинг згадок у ЗМІ, змін конкурентів, законодавства та статусів об'єктів нерухомості. Спробуй прямо сьогодні.
Хочете захистити бізнес від ризиків та підвищити ефективність? Придбайте рішення LIGA360 для 10 фахівців за ціною 3! Захист від бізнес-ризиків, потужності AI для ухвалення рішень, зручні інструменти для керівника, юриста, бухгалтера, HR. Замовте на акційних умовах прямо зараз.
