Гра в крайнощі — азартний бізнес в умовах війни

Навесні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення росії українська держава прийняла ряд безпрецедентних заходів підтримки економіки. Ці заходи також торкнулись не так давно сформованого ринку азартних ігор України (нагадаємо, легальний ринок почав функціонувати наприкінці 2020 року). Серед ключових послаблень для ринку стали а можливість відтермінувати сплату ліцензійних платежів на період воєнного стану та перейти на спрощену систему оподаткування, сплачуючи єдиний податок у розмірі 2% від доходу.

Безпрецедентні державні послаблення дали можливість гральному бізнесу не тільки вижити, а й розвиватись, адже до цього ринок функціонував у стані затягнутого очікування на обіцяні зміни.

По-перше, незрозумілою залишалась ситуація з податками - після легалізації азартного бізнесу ринок очікував на швидке врегулювання ситуації з податками. Податкова реформа мала стати другою частиною глобального процесу перезапуску українського ринку. Однак, цього не сталось, що значно вплинуло на привабливість та потенціал ринку.

По-друге, відсутність державної системи онлайн-моніторингу втричі підвищила вартість певних ліцензій: через це українські ліцензії були та залишаються одними з найдорожчих серед країн Європи (наприклад, сьогодні вартість ліцензії на букмекерську діяльність в Україні складає 120,6 млн. грн/рік, вартість такої ж ліцензії в Румунії - східноєвропейському хабі індустрії - в 10 разів нижча).

Хоча послаблення і не вирішили ці проблеми, вони стали важливим стимулом для розвитку. Однак, на початку 2023 року ситуація знову змінилась. І не на користь індустрії.

Розглянемо хронологію подій за останні півтора роки, щоб оцінити, як гральний бізнес потрапив “у немилість” держави :

2022 рік:

• березень

ТОВ “ТБК” (бренд організатора азартних ігор 1xbet) отримує ліцензії на провадження діяльності з організації онлайн-казино та букмекерства; це перший вихід на ринок під час повномасштабної війни

• травень

починається масована інформаційна кампанія щодо позбавлення ліцензії 1xbet як оператора, що має російських бенефіціарів;

• вересень

Під тиском громадськості Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ) анулює ліцензію 1xbet; це рішення стало одним з найпомітніших скандалів на гральному ринку у 2022 році.

Приблизно у цей же час НБУ та правоохоронні органи починають боротьбу з нечесними платіжними практиками, зокрема з так званим “міскодінгом” - підміною призначення платежу гральними операторами за участю банків та платіжних компаній з метою ухилення від сплати податків), а Михайло Федоров (Міністр цифрової трансформації) анонсує великі зміни регуляторної моделі, що дозволить залучати в українську економіку додаткові кошти.

• осінь - зима 2022- 2023

в українських політичних колах активно обговорюють перші результати розслідувань по міскодингу; з'являються оцінки об'єму потенційних ухилень; за ними оподаткований (тобто, легальний) ринок виявляється в декілька разів менше, ніж реальний;

• грудень

КРАІЛ анулює декілька ліцензій у сфері грального бізнесу на підставі зв?язків операторів з росією; ліцензії втрачають: ТОВ “Джокер. ЮА” (бренд казино: Joker), ТОВ “Альфагейм” (бренд: Gold Cup), ТОВ “Плей Фан Інвестмент” (бренд: Фан Спорт). Дії КРАІЛ викликають стримані побоювання ринку.

2023 рік:

• січень

Верховна Рада забороняє гральному бізнесу знаходитись на спрощеній системі оподаткування, це призводить до того, що весь бізнес повертається до непритосованої для грального бізнесу системи оподаткування;

• лютий

Пільги щодо відстрочення ліцензійних платежів на час війни скасовані. Всі оператори зобов?язані сплачувати за ліцензії на рік вперед, а також покрити заборгованість за 2022 рік, якщо вони скористались можливістю відстрочки; на фоні змін до моделі оподаткування фінансові плани значної кількості легальних операторів більше не прогнозують дохідну діяльність.

Паралельно з цим, НБУ посилює тиск на банки та платіжні системи. Це значно впливає на можливості операторів приймати кошти гравців та виплачувати виграші (платежі - чи не найслабший елемент бізнес-процесів індустрії азартних ігр по всьому світу).

• березень

Президент України вводить санкції щодо українських операторів грального бізнесу: Parimatch (на момент запровадження санкцій один з найбільших операторів в Україні), Pointloto, Poker Match; ця новина абсолютно шокує весь ринок та докорінно змінює баланс сил серед легальних операторів.

Під удар НБУ потрапляє “Айбокс Банк” - чи не найбільший гравець ринку процесингу платежів для ринку азартних ігор. Банк втрачає ліцензію. Через 4 місяці така ж доля спіткає Банк “Конкорд”.

• травень

Мінцифри подає до Верховної Ради законопроект, яким передбачає ліквідацію КРАІЛ, створення нового регулюючого органу та переведення ліцензування в цифровий формат;

Останні події:

• Державна податкова служба України видає нове роз?яснення щодо оподаткування виграшів; за ним вся сума виплати гравцям має оподатковуватися, витрати на гру не враховуються взагалі; такий підхід робить гру на сайтах легальних операторів набагато менш привабливою, аніж гру у неліцензованих операторів, які не стягують податки в принципі);

• На своєму засіданні 8 серпня КРАІЛ приймає фундаментальне рішення, яким анулює найбільшу кількість ліцензій з початку своєї діяльності. Ліцензії втрачають:

На підставі санкцій Ради національної безпеки і оборони України:

• ТОВ Паріматч (бренд: Parimatch) - ліцензію на організацію онлайн-казино та букмекерської діяльності;

• ТОВ Поінтлото (бренд: Pointloto1) - ліцензію на організацію онлайн-казино ;

• ТОВ Покерматч.Юа (бренд: Pokermatch) - ліцензію на проведення онлайн-покеру .

На підставі повідомлення СБУ про зв'язки ліцензіата з росією:

• ТОВ Вікторія-софт - ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор.

На підставі надання неправдивих відомостей при оформленні ліцензії:

• ТОВ Айбокс Банк - ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор.

На підставі заяви ліцензіата про відмову від ліцензії:

• ТОВ СТ Геймінг Україна - ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор.

На підставі несплати чергового ліцензійного збору:

Ліцензії на організацію залу гральних автоматів:

• ТОВ Фьорст Він (бренд: First Casino);

• ТОВ Геймдев (бренд: Slots City);

• ТОВ Соло Геймс (бренд: First Ray);

• ТОВ Фан Гра (бренд: Energy Casino);

• ТОВ Імперія Гемблінг (бренд: WIN);

• ТОВ Волна 4444 (бренд: 4444);

• ТОВ Гральний клуб «Лорд» (бренд: Gambling Club Lord).

Ліцензії на організацію наземного казино:

• ТОВ Небула Геймс (бренд: 1casino);

• ТОВ Білліонере Казіно Компані (бренд: Billionaire);

• ТОВ Прем'єр Палас Казино (бренд: vip club premier palace);

• ТОВ Шторм Україна (бренд: Shangri La).

Також, на цьому ж засіданні видається декілька нових ліцензій:

ТОВ Фавбет Тех отримує ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор;

ТОВ Шарскод - ліцензію на надання послуг у сфері азартних ігор;

ТОВ ГГБЕТ (бренд: GGBET) - ліцензію на проведення букмекерської діяльності та онлайн-казино.

Зведені в хронологічну послідовність, ці факти дозволяють прослідкувати важливу тенденцію - якщо на початку війни гральний бізнес для влади був ще однією з галузей економіки, вже на другий рік повномасштабного вторгення держава приділяє цій сфера значну (якщо не надмірну) увагу. Пояснення таким змінам комплексне: непослідовна державна політика легалізації (ситуація з податками та державною системою моніторингу) зіштовхується з маніпуляціями зі сторони частини легальних організаторів азартних ігор. Як наслідок, індустрія отримала дуже жорсткі регуляторні підходи, втративши третину легальних операторів.

І це виклик не тільки для операторів, які залишаються на ринку, але і для держави в цілому. В умовах пріоритетності захисту населення від негативного впливу азартних ігор, Україна має знайти баланс між ефективністю регулювання та бізнес-ефективністю індустрії. Це довгострокова, але принципова задача, адже неправильний баланс створює стимули для нелегального бізнесу - істина, перевірена світовою практикою.

Приблизно схожу ситуацію ми спостерігали у 2009 року, коли гральний бізнес потрапив під формальну заборону , але продовжив діяти під виглядом лотерей. Внаслідок агресивної регуляторної політики, держава втратила десять років потенційного розвитку та створила умови для появи “лотерейних” клубів (а насправді - залів гральних автоматів) на кожному кроці. І це попри декларовану відсутність грального бізнесу взагалі. З сучасним проникненням інтернету нелегальні оператори майже не мають перепон до оперування в Україні. Єдина можливість, як Україна може зберегти та примножити бюджетні надходження - перейти по послідовної політики стимулювання легального бізнесу.

Тим більш дивним здається той факт, що попри регуляторні виклики та економічну ситуацію український ринок все ще залишається привабливим через свої розміри та відношення частини населення до азартних ігор. І фундаментальне завдання України - направити інтерес операторів в діяльність у правовому полі.