Застосування штучного інтелекту у бізнес-процесах: правовий аспект

Штучний інтелект (надалі - ШІ) це частина життя більшості людей та складова роботи багатьох компаній. Іноді ми, як користувачі (споживачі), можемо і не підозрювати де задіяний ШІ. Навіть прості пошукові системи також у своєму складі мають ШІ. Розглянемо коротко технології ШІ.

Машинне навчання (ML) займає велику частину розробок в області ШІ, воно передбачає надання ШІ алгоритмів, які надають можливість для ШІ створювати свої власні алгоритми дій. У результаті такий ШІ буде надавати найбільш релевантні рішення «задач» і з мінімальним залученням людини.

Технологія Глибинного навчання (DL) заснована на нейронних мережах, тобто, має змогу краще навчатись на неструктурованих даних.

Технологія розпізнавання мови (NLP). Найбільш відомим прикладом певно буде Siri асистент.

Яким же чином ШІ може оптимізувати бізнес-процеси якщо говорити загально:

· Зменшення витрат коштів (у тому числі на людський ресурс).

· Підвищення ефективності (ШІ не втомлюється, як людина).

· Прогнозування та аналіз.

· Автоматизація завдань.

· Персоналізований досвід користувачів (автоматичний індивідуальний підхід до клієнтів).

· Загалом генерація ідей.

Тепер детальніше розглянемо відомі компанії, які використовують у своїй діяльності ШІ:

Netflix. Чи звертали ви увагу на те, як сервіс надає вам персоналізовані рекомендації щодо конкретних фільмів? Прогнозування попиту за допомогою ШІ.

Amazon. Механізм рекомендацій товарів покращує продажі, надаючи користувачам релевантні рекомендації - і тут ШІ в ділі.

Uber. Прогнозування попиту та поїздки. Як ми бачимо, прогнозування попиту на товари та послуги один з найкращих прикладів ШІ. Також Uber наразі розробляє чат-бот на основі ШІ, який має на меті покращення обслуговування клієнтів та автоматизації окремих процесів.

Booking.com. Окрім того, що сервіс надає рекомендації готелів, що здійснюється також за допомогою ШІ, у 2023 компанія запустила планувальник подорожей на основі ШІ. AI Trip Planner можна задавати питання, уточнення, говорити про свої потреби, у підсумку бот надає найбільш підходящу пропозицію для мандрівника.

Fozzy Group. Рітейл також не відстає, окрім персоналізованих рекомендацій вони створили власний ШІ, який розпізнає страви у закладі та самостійно формує оплату за них.

Microsoft. Хотіли б собі помічника під час робити з Microsoft 365? Наприклад, при створенні презентації або допомога під час написання тексту в документах? Їх чат-бот Copilot це зможе.

Наші українські компанії також не відстають. На прикладі компанії українського походження Stobox Group продемонструю яким чином ШІ оптимізує витрати бізнесу, це стосується як часу, так і коштів.

Наприклад, їх клієнтам надається доступ до їх ШІ, а саме бази знань, досвіду цієї компанії, ШІ надає релевантну інформацію для запитів клієнта щодо токенізації. Тобто, це їх продукт.

Також вони використовують ШІ для внутрішніх процесів, наприклад генерація контент плану за допомогою ШІ, створення маскотів (бренд-персонажів).

Генерували декілька NFT колекцій і запускали їх з get.io (криптовалютна біржа і блокчейн-платформа, яка входить у топ-10).

Більше того - вони наразі відмовились від копірайтерів, тексти напрацьовуються за допомогою ШІ та у підсумку лише редагуються людьми.

ШІ, а саме ChatGTP (у новій платній версії 4.0), також виступає як особистий асистент. Звісно ШІ не замінює повністю реальних людей, які працюють асистентами. Тому, ШІ вимагає навчання, проте, надалі він аналізує та дає рекомендації по рішенню питань, маючи розуміння що буде допустимо для людини, що ні (тобто, ШІ достатньо кастомізований).

Враховуючи вищезазначене, маємо підстави стверджувати, що ШІ заполонив багато сфер і надав багато можливостей бізнесу, але за цим же приховуються проблематики.

Одними з найпоширеніших позицій є те, що ШІ не стільки спрощує роботу людям, скільки це ризик можливого заміщення людини.

У цьому році Projector AI Lab надав статистику щодо способів використання ШІ в українських компаніях:

Наразі це робота в комбінації, ШІ та людина.

Проте, вже цього року на Всесвітньо економічному форумі в Женеві (WEF) зазначали про ризики втрати роботи для 26 млн людей, у разі подальшого розвитку технологій. Для цього дослідження WEF було залучено більше 800 корпорацій з різних країн, а це штат у розмірі 11,3 млн людей.

Тому сутички відбуваються і в правовому полі, однак в Україні, як і в більшості країн світу, ще немає регулювання ШІ. У 2020 році була створена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, вона містить визначення ШІ і які проблематики, позитивні результати його діяльності можуть виникати у різних сферах життя. Але це все про плани на майбутню реалізацію, а ШІ набирає обертів вже сьогодні. Реалізація ж Концепції передбачена на період до 2030 року.

Також Мінцифрою у цьому році було затверджено дорожню карту законодавчого регулювання ШІ в Україні, яка передбачає у тому числі приєднатись до методології HUDERIA (Human Rights, Democracy, and the Rule of Law Impact Assessment - передбачає оцінки ризиків та впливу систем ШІ на права людини, демократію та верховенство права.) та у підсумку ухвалення закону, аналогічно до європейського. Проте, її реалізація також затверджена щонайменше до 2027 року.

Тому не менш важливо, те що Україна близиться до вступу в ЄС, відповідно ми маємо враховувати їх законодавчу базу, наразі це у тому числі додатковий ресурс для наших законотворців.

Європарламент та держави-члени 09 грудня 2023 року досягли згоди щодо першого у світі AI Act стосовно глобального регулювання ШІ. Європейський парламент випередив США, Великобританію. Ми ще не знаємо що буде включати фінальний текст цього закону (вступить у законну силу у 2025 році), проте, мета цього закону забезпечити можливість подальшого розвитку ШІ на єдиних правилах, зі зменшенням ризиків для людства, тобто, з орієнтацією на права людини. Вони вважають, що зі ШІ не потрібно боротись, потрібно «прописати правила» спільного існування людини та ШІ. У тому числі закон має виріщити наступні основні питання:

· Заборони окремих сфер використання ШІ. Наприклад, це стосується збирання із відкритих джерел зображення облич для створення бази даних, маніпулювання поведінкою людини проти її волі та інших сфер.

· Особливе регулювання для особливо ризикових сфери використання ШІ. Тут деякі порівнюють ШІ з «атомною бомбою». Адже, ШІ це дійсно великий прорив, проте, може викликати неповоротні наслідки.

· Прозорість діяльності зі ШІ, відсутність дискримінації.

· Регуляція загалом ринку ШІ.

Цей закон буде розповсюджуватись на всю територію ЄС.

ШІ - небезпека для персональних даних (GDPR)

GDPR (Загальний регламент про захист персональних даних) став золотим стандартом щодо захисту персональних даних, у тому числі це не оминуло і ШІ.

У зв'язку з чим, наприклад, Італія офіційно заборонила ChatGTP по причині порушення ним GDPR, а саме через порушення розмов користувачів платіжної інформації людей (стосувалось користувачів платної версії).

Китай у свою чергу вимагає попередньої перевірки безпеки сервісів на основі ШІ, лише потім дає дозвіл на роботу на своїй території. І така обережність до ШІ у Китаю вже не перший рік, раніше Китай заборонив використання автомобілів Tesla на місцях стратегічного значення для держави.

Враховуючи це, ШІ вимагає контролю та обмежень.

Інтелектуальна власність - авторські права

Одна з найбільш чутливих тем у рамках ШІ це авторство. Оскільки, сам результат роботи ШІ не створений людиною, проте сам результат його роботи дуже часто являється об'єктом інтелектуальної власності.

Авторські права виникають з моменту їх створення, тобто, як тільки ви почали писати книгу, навіть якщо ви її ще не фіналізували, ваші авторські права на неї вже діють, так само з музикою та іншими об'єктами інтелектуальної власності. І тут постає питання чи має право ШІ на авторські права? Або ж компанія яка створила ШІ?

Відповідно до визначення поняття «автор» у Законі України «Про авторське право і суміжні права» це фізична особа, яка своєю творчою діяльністю створила твір. Тобто, для статусу «автора» має бути реальна людина, особа, яка не є результатом технічного розвитку. Враховуючи це, первинно здається, що наше законодавство не передбачає захисту таких об'єкти інтелектуальної власності, які були створені ШІ.

Не менш важливо те, що дуже часто робота ШІ це комбінація вже наявних результатів творчості у «базі» ШІ. У свою чергу об'єкт інтелектуальної власності має бути оригінальним, що розуміється як творчий внесок конкретної людини.

Проте, оновлений Закон України «Про авторське право і суміжні права» вніс зміни у розуміння таких ситуацій, а саме було визначено правовий захист особливого роду (sui generis). Sui generis передбачає наступне:

· за українським законодавством об'єкти, що cтворені за допомогою ШІ не є оригінальними, але підлягають охороні;

· проте, ці суб'єктами права особливого роду (sui generis) на об'єкти (як наслідку роботи ШІ), можуть бути автори ШІ, їх спадкоємці, а також правомірні користувачі ШІ;

· обсяг майнових прав суб'єкта права особливого роду (sui generis) на такі об'єкти визначається так само, як і для звичайних оригінальних творів, створених людиною. Відповідно такі об'єкти можуть бути продані або ж заборонені для використання;

· особисті немайнові права - відсутні.

У США ж представники творчої сфери (письменники та інші творці) самостійно закликають конгрес США заборонити захищати авторські права на твори мистецтва, «автором» яких є ШІ. У свою чергу, Бюро авторських прав США вже має відповідь на це, а саме у них є практика відмов у реєстрації прав на об'єкт інтелектуальної власності, який був створений за допомогою ШІ. Виконавчий директор OpenAI (які стали відомі завдяки ChatGTP) також вимагає у уряду регламентації ШІ, що допоможе співіснуванню реального та технічного світів. А також він виступає за захист прав інтелектуальної власності ШІ, проте, вважає, що потрібно створення окремого відомства для ШІ.

Великобританія прийняла зовсім іншу сторону у регламентації цього питання - вони захищають авторським правом результати роботи ШІ.

Висновки

І попри всі побоювання, такі ініціативи як лист організації Future of Life Institute із закликом призупинити розвиток систем штучного інтелекту, потужніших за ChatGPT-4, сфера ШІ продовжує розвиватись. Держави у свою чергу намагаються мінімізувати ризики будь-якими шляхами, навіть якщо не мають єдиного закону щодо регламентації ШІ. Наприклад, Білий дім зобов'язав у цьому році Amazon, Anthropic, Google, Inflection, Meta, Microsoft і OpenAI - позначати свої продукти, як такі що пов?язані зі ШІ, а також звітувати про можливості ШІ.

Враховуючи всі проблематики та вже напрацьовані засоби впливу на ШІ стає зрозуміло, що регулювання ШІ все ще це відкрите питання, яке потребує найшвидшого та глобального вирішення. І всі сторони (як і бізнес, так і користувачі) вимагають і розуміють важливість регламентування ШІ на рівні закону, який має вирішувати не тільки питання інтелектуальної власності або ринкових відносин, а також глобально національної безпеки та людства.

Законодавче регулювання допоможе бізнесу не втратити технологічні можливості, які надає ШІ, але при цьому і не порушувати права людей, а головне надасть певні обмеження ШІ та відповідно мінімізує ризики.

Саме час забезпечити себе інформацією та інструментами для роботи на весь рік! Отримуйте знижки до 40% для рішень LIGA360. Заповніть заявку для зв?язку з менеджером.