Комплаєнс-перевірка підприємств, розташованих на заморських територіях Британії, та їх український аспект

Британські заморські території (British Overseas Territories, або Overseas Territories - OT) - це 14 острівних держав, що конституційно-історично підпорядковуються Великій Британії починаючи з колоніальних часів. Ці держави не входять до складу самого Сполученого Королівства.  

Декі з них постійно населені з внутрішнім самоврядуванням, де Велика Британія зберігає відповідальність за оборону, зовнішні відносини та внутрішню політику. На трьох із них перебувають лише або військові, або наукові працівники. Вони всі мають британського монарха на посаді глави держави й обов'язки уряду Великої Британії, покладені на різні департаменти.  

Одним із ризиків є непрозорість власності нерухомості, придбаної у Британії через юридичних осіб, зареєстрованих на заморських територіях. Уряд заявив, що надасть як фінансову, так і консультативну допомогу для створення відкритого реєстру власності нерухомості, придбаної резидентами цих територій. На цей час уже є двосторонні домовленості про надання в режимі реального часу до правоохоронних органів Великої Британії інформації про власність компаній і податкової інформації з метою контролю та ведення реєстру щодо власності юридичних осіб. 

Планується визначити поняття "корисна власність", яке охоплює як прямий, так і непрямий контроль над компаніями та передбачає, але не обмежується цим контроль через акції, права голосу або право призначати чи усувати більшість директорів. Якщо заморська територія встановлює відсотковий поріг до типу контролю, то він не може перевищувати 25 %. Сюди входять великі фінансові центри, як-от Кайманові острови та Британські Віргінські острови. 

Указані вимоги - це міжнародна тенденція до просування та впровадження загальнодоступних реєстрів власності компаній. 

Є багато мотивацій для володіння майном або землею у Великій Британії. Це може бути власність, у якій проживає родина та, відповідно, має податкові пільги через структуру власності, яка включає закордонну організацію. Водночас структура власності майна може бути складною і спеціально розробленою для приховування реальної власності, зокрема підсанкційних осіб. 

Тобто комплаєнс-перевірка власності повинна з'ясувати, хто насправді є бенефіціарним власником, з ким вона пов'язана та з якими ризиками.  

Під час комплаєнсу дьюдилідженс можливі такі "червоні прапорці": 

• для нових клієнтів: будь-який бухгалтер - реєстратор компаній, до якого звернувся клієнт, щоб зареєструвати закордонну організацію, передусім повинен зрозуміти, чому суб'єкт господарювання звернувся саме до нього. Наприклад, якщо ваша фірма недостатньо велика, щоб мати базу знань і досвід роботи із цим, а ви отримуєте запит на надання цієї послуги для компанії, зареєстрованої в юрисдикції податкової гавані, ви повинні запитати себе, чому саме вас просять зробити це; 

• складні структури: під час реєстрації компанії, де власником є інша фірма на заморських територіях, реєстратор юридичної особи повинен дуже добре зрозуміти обґрунтування структури суб'єкта господарювання - чи має це комерційний, логічний, правовий сенс. Наприклад, якщо юридична особа була зареєстрована на Британських Віргінських островах, а траст як її бенефіціарний власник створено на Кіпрі із закордонними громадянами як вигодоотримувачами, то може бути складно відразу визначити обґрунтування бізнесу для цієї комплексної структури. Особа, реєструючи нову організацію для такої структури, повинна переконатися, що вся структура має сенс і що власниками є саме ті особи, кого вказано власниками, тобто немає прихованих власників. Якщо ж реєстратор цього встановити не може, то безпечніше відмовитися від реєстрації такого суб'єкта господарювання, щоб не бути причетним до створення потенційно протиправної схеми; 

• юрисдикції з високим рівнем ризику: деякі юрисдикції несуть більш високі ризики. Належна комплаєнс-перевірка клієнта повинна дати змогу зрозуміти структуру бенефіціара - не лише там, де зареєстрована особа, а й у довірених осіб або бенефіціарних власників. Можливе опитування клієнта щодо того, як було придбано власність або як загалом відбувається її купівля, яка необхідність у придбанні майна та як обґрунтовує суб'єкт господарювання володіння таким майном. 

Санкції 

Режим санкцій у Великій Британії врегульовано Законом про санкції та боротьбу з відмиванням грошей 2018 року. Відповідно до нього санкції щодо окремих країн, суб'єктів чи фізичних осіб запроваджують за допомогою вторинних норм (наприклад, Положення про росію (санкції) (Вихід із ЄС) 2019). Ці норми, своєю чергою, підлягають застосуванню на британських заморських територіях, включаючи Кайманові острови, BVI, Бермуди й Ангілью, які вважаються великими фінансовими хабами.  

Деякі заморські території, як-от Бермуди, Гібралтар, реалізують додатково власні санкційні режими.  

Є також випадки застосування різних законів або резолюцій щодо санкцій ООН на Британських заморських територіях, які як держави не є членами ООН, але їхні інтереси представлено місцем Великої Британії в Генеральній Асамблеї ООН.  

Санкції зобов'язані виконувати особи, які зазвичай проживають на відповідній території та є: 

1) британськими громадянами, громадянами британських заморських територій або громадянами Великої Британії за кордоном (види британського громадянства); 

2) особами, що згідно із Законом про громадянство Великої Британії 1981 року (BNA) є британськими суб'єкта; 

3) британськими захищеними особами; 

4) підприємствами, що зареєстровані або створені відповідно до британського законодавства. 

Подібні правила застосовують і до суден, і до літальних апаратів залежно від типу санкцій - морські чи авіаційні. 

Режим санкцій приєднується до паспорта фізичної особи, установчих документів корпорації чи юридичної особи, прапора судна або реєстраційного номера повітряного судна.  

Незалежно від того, де у світі може бути особа, організація, судно чи літаки, якщо підлягає застосуванню законодавство про санкції, то воно поширюється на всі категорії, зазначені вище.  

Недотримання законодавства про санкції - це кримінальне правопорушення, за яке фізичну чи юридичну особу може бути притягнено як до грошового, так і тюремного покарання. 

Під час комплаєнс-перевірки потрібно: 

• перевірити всю інформацію про клієнта, його власність; 

• перевірити, чи немає особи у Списку санкцій Великої Британії; 

• зробити додаткові запити про цілі придбання вашого продукту клієнтом; 

• опрацювати аналіз власності та контролю, щоб визначити, чи є між суб'єктом заморських територій та її власником посередник. 

Алгоритм перевірки щодо санкцій 

Якщо інформація підтверджує, що юридична або фізична особа перебувє в санкційних списках, то кошти й економічні ресурси такої особи підлягають замороженню, а до офісу з контролю за санкціями потрібно подати звіт.  

Якщо виникає потреба в ліцензії, що дозволяє роботу з підсанкційною особою, то до офісу з контролю за санкціями потрібно подати відповідну заявку.  

Якщо комплаєнс-фахівець вважає, що попри санкції його підприємство може працювати з підсанкційною особою, рекомендовано звернутися до адвоката, що спеціалізується на санкціях, для отримання юридичного захисту в подібній ситуації.  

Якщо результати перевірки та документація підтверджують, що особа не перебуває під санкціями, її кошти підлягають розмороженню з повідомленням про це органу з контролю за санкціями. 

Український аспект 

Історично острови Великої Британії слугували головною юрисдикцією, яку іноземці й самі британці використовували для зниження оподаткування, створення оптимальних корпоративних структур та надання легальної конфіденційності бізнесу.  

Часто використання українськими компаніями або фізичними особами офшорних юрисдикцій для провадження бізнесу сприймають негативно, асоціюють із відмиванням коштів або приховуванням злочинної діяльності.  

Утім, за умови застосування необхідних комплаєнс-дій ризик роботи з потенційно протиправним бізнесом або нівелюється зовсім, або значно зменшується для клієнтів із заморських територій. По-перше, юридичні особи, зареєстровані в цих юрисдикціях, можуть представляти абсолютно звичайний і законний бізнес. По-друге, посилена комплаєнс-перевірка надасть змогу детально пізнати свого клієнта, щоб зрозуміти його правову форму, мету створення, осіб, які мають контроль над ним, і відповідно ухвалити рішення щодо встановлення роботи з ним або продовження бізнес-діяльності чи надати висновок про неможливість започаткування з ним бізнес-стосунків.  

Під час комплаєнс-перевірки українських бізнесів в офшорах треба розуміти, що це може бути:  

- володіння активами з метою захисту від рейдерства; 

- привабливість юрисдикції саме для певного виду бізнесу, спрощена корпоративна та податкова звітність;  

- привабливий аутсорсинг керівництва бізнесом, наявність іноземних фахівців вищого рівня; 

- престиж закордонної реєстрації бізнесу, кращий доступ до іноземного інвестування.