Задоволення вимог кредиторів за рахунок корпоративних прав

Задоволення вимог кредиторів здійснюється різними шляхами, у тому числі і за рахунок корпоративних прав.

У разі необхідності звернення стягнення на корпоративні права боржника важливим є дотримання порядку та вимог діючого законодавства, у тому числі Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі також Закон про ТОВ).

Головні особливості звернення стягнення на частку чи частину частки учасника товариства визначаються статтею 22 Закону про ТОВ. Так, звернення стягнення здійснюється на підставі:

• виконавчого документа про стягнення грошових коштів,

• виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, або

• відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, що визначені Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

У випадку звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства на підставі виконавчого документа виконавець має повідомити товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надіслати постанову про накладення арешту на частку.

Протягом 30 днів з дня одержання повідомлення товариство повинне надати виконавцю:

• відомості, які необхідні для розрахунку вартості частки боржника, а також

• доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника.

Наступним етапом є здійснення розрахунку вартості частки боржника станом на день, що передує дню арешту. При цьому така оцінка має бути здійснена або суб'єктом оціночної діяльності, або виконавцем особисто протягом 15 днів з дня отримання документів.

Законом про ТОВ не обмежено переважне право учасників придбати частку учасника-боржника у статутному капіталі товариства, однак тут також важливо дотримуватись строків: покупець частки повинен сплатити її вартість протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу (ризики: у випадку прострочення строків оплати договір може бути визнаний розірваним); виконавець, в свою чергу, має організувати передачу придбаної частки покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.

Враховуючи те, що корпоративні права - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства (стаття 961 Цивільного кодексу України), важливим принципом є дотримання прав інших учасників товариства.

Як наслідок порушення зазначеного принципу захисту прав інших учасників або порушення порядку реалізації арештованого майна при проведенні електронних торгів тощо може мати місце, наприклад, визнання недійсними електронних торгів відносно частки боржника.

Порядок реалізації арештованого майна - практика ВС

Щодо порядку реалізації арештованого Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов наступного висновку у своїй постанові від 22 червня 2023 року у справі № 915/533/21.

«Оскільки висновок ТОВ «Українська експертна група» не відповідає вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», враховуючи значну різницю між вартістю майнових прав відповідно до висновку ТОВ «Українська експертна група» та відповідно до звіту, та беручі до уваги застереження експерта, викладені у щодо зібрання неповних вихідних даних для розрахунку та ймовірну можливість впливу цього факту на достовірність отриманих результатів, Верховний Суд констатує, що зазначене впливає на початкову вартість майна, є порушенням норм закону при проведенні електронних торгів, які впливають на результат торгів та порушують права та інтереси боржника …

Судами попередніх інстанцій встановлено порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки реалізація майна - майнових прав позивача на частку в статутному капіталі товариства на електронних торгах відбулася з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 N 2831/5 та Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».» В іншій справі № 904/4790/20 у своїй постанові від 14 червня 2022 року Верховний Суд зазначив, що учасники товариства мають право відчужувати свою частку шляхом укладення будь-якого договору, а не виключно шляхом укладення договору купівлі-продажу, міни чи дарування.

І хоча суд звернув увагу на те, що спірний договір про передачу майна (майнових прав) від боржника стягувачу не був договором купівлі-продажу, але встановив, що до спірного договору застосовуються положення статті 22 Закону про ТОВ, відповідно до якого виконавець має пропонувати іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 Закону про ТОВ.

Відтак, Верховний Суд ще раз звернув увагу на перевагу права інших учасників товариства, у тому числі у разі звернення стягнення на частку учасника такого товариства.

Якщо ж переважне право інших учасників на придбання частки боржника порушено і виникає необхідність звернення до суду, важливим аспектом є правильне обрання спосіб захисту прав таких учасників.

За загальним правилом, належним способом захисту у випадку порушення переважного права купівлі майна є переведення прав і обов'язків покупця на привілейовану особу. Однак, відповідно до позиції Верховного Суду переведення можна здійснити лише в тому разі, якщо майно залишилось у володінні первісного покупця, і в разі, якщо новий учасник вже перевів корпоративні права на третю особу, то переведення прав не є можливим, оскільки такий спосіб не відновить порушеного переважного права учасника на придбання частки. Захист переважного права на придбання частки товариства у такому випадку може бути реалізовано шляхом переведення прав за останнім договором купівлі-продажу, оскільки позивачі мають переважне право при укладанні кожного договору купівлі-продажу.

Можна сказати, що звернення стягнення на корпоративні права божника є дієвим механізмом, однак важливим аспектом тут є контроль дій виконавця під час звернення стягнення з метою недопущення порушення прав інших учасників на переважне право придбання частки.