|
Враховуючи ту обставину, що український бізнес під час війни перебуває під постійним тиском негативних явищ (соціально-політична дестабілізація, постійні зміни в законодавстві та в «правилах гри», мобілізація кваліфікованих співробітників, звуження внутрішнього ринку та споживчої можливості населення, податкові перевірки, тощо), звісно, що він переорієнтовується на зовнішні ринки. Активно розвивається експорт, франшиза, представництво, а відтак і посередництво.
Посередництво нашим підприємцям необхідно з деяких причин:
По-перше, вашим партнером стає резидент тої країни, чий ринок ви збираєтесь охопити, а відтак особа, що знає специфіку продажів на невідомій вам площині.
По-друге, якщо ви чоловік, то виїжджати за кордон можливості під час воєнного стану не маєте. Але, щоб налаштувати якесь виробництво чи мережу продажів необхідна особиста присутність підприємця чи його директора, ну або хоча б Топ-менеджера. Тож знову таки потрібен закордонний партнер.
По-третє. Скориставшись схемою посередництва, можливо швидко та без зусиль зайти в великі торгівельні мережі та продавати свій товар на їх полицях.
Ну і так далі. Якщо ви зацікавились цією статтею, то не гірше мене знаєте які є позитивні сторони та необхідності роботи з посередниками. А я перейду до юридичної сторони даного питання.
Тож посередницькі договори.
В юридичному середовищі виділяється чотири види міжнародних посередницьких операцій:
- операції по перепродажу;
- договір комісії та консигнації;
- агентський договір;
- брокерські посередницькі послуги.
Різниця між цими операціями полягає: в моменті переходу права власності на товар, об'ємі прав і повноважень посередника, рівень його підзвітності і підконтрольності, а також в порядку нарахування та виплаті винагороди посереднику.
Шукаєте шаблон договору англійською мовою? З цим допоможе?Contractum в LIGA360. Забезпечте ефективну роботу бізнесу в умовах воєнного стану та релокації.
Давайте розберемо кожний вид міжнародної операції окремо.
Операції перепродажу. Вони відрізняються від інших посередницьких операцій перш за все тим, що право власності на товар переходить відразу від українського власника до нового закордонного власника (покупця), і по своїй суті є експортом.
Найпоширенішим договором з операцій перепродажу - є дистриб'юторський договір, який може бути простим, виключним та виключним з обмеженнями.
При простому дистриб'юторському договорі товар мають право продавати на обумовленій в договорі території як дистриб'ютор (представник), так і сам його клієнт експортер самостійно.
При виключному дистриб'юторському договорі експортер (власник товару) зобов'язується продавати свої товари тільки через конкретного посередника (дистриб'ютора). Тобто це таке собі виключне право, у випадку порушення якого експортер буде нести відповідальність, встановлену договором.
Ну і при Дистриб'юторському договорі з виключним правом з обмеженням експортер (продавець) в чітко встановлених випадках в договорі зберігає за собою право продажу товару особисто, не через дистриб'ютора.
Заробляє посередник - дистриб'ютор в цих правовідносинах, як правило, на різниці між ціною постачальника/продавця (експортера) та вартістю, за яку товар фактично було продано. Ціну продажу, звісно, що дистриб'ютор визначає самостійно, а тому це майже завжди доволі маржинальний бізнес.
Дуже нечасто, але зустрічаються і такі дистриб'юторські договори, в яких вартість перепродажу товару зарегульована з боку постачальника/продавця. Але це скоріш виключення.
Договір комісії та консигнації.
На рівні з дистриб'юторським договором, доволі поширеним договором в міжнародних правовідносинах є договір комісії. Він вже не передбачає переходу права власності від власника товару до посередника, а лише надає право посереднику (комісіонеру) діяти від імені власника товару (комітента), укладати угоди по реалізацію товару, отримувати кошти та залишати собі комісію за послугу комісії. Цей договір може бути як для експорту, так і для імпорту.
Відносини за таким договором будуються наступним чином:
Комісіонер (посередник) укладає угоду з покупцем на продаж товару комітента (власника товару). Оплата товару здійснюється комісіонеру, яку він потім переводить комітенту, за виключенням своєї винагороди.
Ці договори доволі зручні для тих, хто тільки виходить на зовнішній ринок та не хоче брати на себе додаткові ризики.
Звертаю увагу, що згідно договору комісії комісіонер може бути обмежений в певних правах. Наприклад: здійснювати пошук покупців лише в межах конкретної території, протягом визначеного строку, за конкретну мінімальну чи максимальну ціну, тощо. Це дає можливості комісіонеру фактично та реально контролювати свого комітента.
Винагорода комітента завжди встановлюється у відсотках від вартості товару, за яку комітенту вдалось його продати. І вище 10 % особисто я не зустрічав.
Ще однією особливістю договору комісіє є те, що він майже завжди не передбачає відповідальність комітента, оскільки дуже важко порушити його умови, не маючи у фактичному володінні товар. Однак, якщо ми говоримо про договори, де все ж таки певні права комітента обмежені, то там можуть бути передбачені певні штрафні санкції та/або право комісіонера на одностороннє розірвання договору.
Договір консигнації - це договір по якому власник товару (консигнант, комітент) передає комісіонеру (консигнаторові) товар для реалізації зі складу комісіонера. При цьому товар, що надійшов на склад комісіонера залишається власністю консигнанта (комітента) до моменту його реалізації. Як правило, якщо товар не реалізується тривалий час (наприклад, більше року), то він повертається назад консигнанту за його рахунок. Такий договір використовується при слабкому освоєнні ринку або коли просуваються на ринок нові товари. Потім, нерідко сторони переходять до дистриб'юції. В сучасних ринкових відносинах існують і деякі категорії товарів, які традиційно продаються виключно на умовах консигнації. Наприклад: легкові автомобілі, продовольчі товари, медикаменти, а також витвори мистецтва.
Специфічними умовами договору консигнації - є спосіб і строки сплати винагороди посереднику, строки, в які ціни можуть переглядатись, порядок реаліхації чи повернення непроданого товару, тощо.
Винагорода консигнатору, як і у комітента встановлюється у відсотковій формі від продажів, або ж у вигляді різниці від собівартості та ціни реалізації (як в дистриб'юції). В край рідко мені зустрічались договори з фіксованою ставкою, але було і таке.
Агентський договір. Це договір, за яким, одна сторона (агент), бере на себе зобов'язання за дорученням і за винагороду іншої сторони (принципала), на вчинення різноманітних юридичних дій. Умови договору диктують те, яким чином ці дії можуть вчинятися - від імені принципала або ж від свого. Але завжди оплачує дані дії принципал.
Іншими словами, це правовідносини, в яких посередник - є фактично представником, що діє в інтересах та за рахунок свого клієнта (власника товару).
Найчастіше такі правовідносини застосовуються з метою просування товарів та послуг на відповідному ринку. Агент, як і дистриб'ютор, в залежності від об'єму своїх повноважень може бути простим, виключним, та виключним з обмеженням.
Винагорода агента, як правило, встановлюється у відсотковій формі від вартості товару/послуг, однак буває і у фіксованій ставці.
Брокерський договір. Багато чуємо це словосполучення, однак давайте вникнемо у суть значення.
За брокерським договором брокер діє від імені і за рахунок клієнта, однак, при цьому, на відміну від агента діє на основі окремих разових доручень, в рамках наданих йому повноважень. В більшості випадків він обмежений певними вимогами до товару (кількість, ціна, строки продажу, тощо).
Брокер обов'язково звітує про виконану роботу і проведені операції, перед клієнтом, або на підставі першої ж вимоги останнього, або в певні проміжки часу, що встановлені договором.
Брокер традиційно бере участь на біржах, аукціонах, страхових та фрахтових ринках. Такий посередник зводить контрагентів і сприяє укладенню угоди. Також його можна вповноважувати на контроль за виконанням укладених угод, а також пред'явлення претензій.
На внутрішньому ринку використовуються всі вищенаведені правочини, але направлені вони, звісно, на правовідносини між суб'єктами в різних містах та областях України.
Звертаю увагу, що не дивлячись на те, чи зовнішньо-економічний контракт у вас укладено, чи внутрішній договір, головне, щоб він відповідав вашим вимогам, відповідав інтересам сторін та був збалансованим. Завжди звертайте увагу на такі складові угоди:
- Предмет договору. Він повинен бути чітко описаний та конкретизувати товари чи послуги, які стали предметом договору.
- Строки виконання договору. Вони повинні бути обмежені конкретними датами, термінами чи подіями (наприклад звернення, вимоги чи замовлення).
- Відповідальність за невиконання договору. Копійка ціна тому контракту, який можна порушувати без наслідків.
- Порядок фіксування етапів виконання договору. Тобто виконання договору повинно бути підтверджено актами, накладними, листами, тощо. Якщо цього не буде, то в подальшому можуть виникати постійні маніпуляції з боку сторони, що вирішили схитрувати.
Все це складніше, ніж виглядає на перший погляд, оскільки щоб договір був дійсно працюючим, він повинен складатись завжди в розрізі судового процесу, а відтак практикуючим адвокатом, що має досвід в позовних процесах пов'язаних з виконанням договорів.
Працюєте з договорами в умовах воєнного стану? Спробуйте функціонал?Contractum в LIGA360. Типові шаблони договорів українською та англійською мовами, аналіз тексту договору й перевірка помилок, моніторинг основних сутностей договору. Замовляйте за посиланням.
