Ведення договірної роботи є особливо важливим в умовах воєнного стану, оскільки в договорі мають бути спрогнозовані усі можливі ризики, які можуть настати як для підприємства як сторони, яка буде виконувати зобов'язання, так і сторони контрагента, яка може бути недобросовісною та не виконувати зобов'язання.
Одним з перших кроків, які необхідно виконати перед укладання договору з контрагентом є його перевірка. Хоча це й аспект був важливий і до введення дії воєнного стану, але він стосувався більше надійності самого контрагента, реальності виконання ним взятих на себе зобов'язань, виконання ним податкових зобов'язань тощо. Зараз також важливо перевіряти контрагентів на предмет того чи пов'язані вони з російською федерацією та республікою білорусь та перевіркою пов'язаності з санкційними особами.
Така перевірка пов'язана як з репутаційними наслідками для підприємства так і з метою непорушення встановлених державою норм та уникнення негативних наслідків, зокрема у вигляді неможливості виконання зобов'язання.
Так, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» встановлено заборону (мораторій) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором):
- громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації;
- юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації, - у випадку виконання зобов'язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті.
Також наявність таких договірних відносин може стати додатковою підставною для особливо ретельної перевірки підприємства з боку правоохоронних органів.
Щодо форс-мажору
Однією з підстав для невиконання зобов'язань є настання форс-мажорних обставин.
Тому в умовах воєнного стану чи не основну увагу слід приділяти саме цьому пункту.
Відповідно до правового висновку Постанови ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 сертифікат ТПП не є єдиним або обов`язковим доказом існування форс-мажорних обставин; наявність форс-мажорних обставин може доводитися й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором.
Тобто важливо приділити увагу пункту, який би передбачав якими саме доказами буде підтверджуватися настання форс-мажорних обставин, зокрема встановити обов'язковість сертифікату ТПП.
Для полегшення врегулювання спору в досудовому порядку перевагу надає встановлення норми, якою б засвідчувалося настання форс-мажорної обставини саме сертифікатом ТПП. Адже саме торгово-промислова палата на підставі наданих доказів, зокрема враховуючи складений сторонами договір встановлює наявність форс-мажорних обставин.
Це також полегшить отримання страхових виплат підприємству зобов'язання на користь якого не було виплачеано. Одна в цьому аспекті варто звернути увагу на перезавантаженість ТПП, у зв'язку з великою кількістю звернень.
Відмітимо, що 28.02.2022 року було розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надає можливість за необхідності роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. Однак відповідно до п. 57 Постанови Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 є документом загального інформаційного характеру, цей лист не може вважатися сертифікатом ТПП, виданим відповідно до положень ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні" і не є доказом настання форс-мажору (обставин непереборної сили) для певного суб`єкта господарювання у конкретному зобов`язанні.
Також важливим при складані договору є врахування правової позиції викладеної у Постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 де зазначено про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі. Саме тому сторонам варто узгодити чітку процедуру повідомлення про форс-мажор та наслідки такого неповідомлення.
Разом з тим, варто також приділяти увагу тому не лише окремо прописаному в Договорі розділі «Форс-мажорні обставини», а й іншим пунктам, які також можуть регулювати це питання, однак не бути розміщеними в цьому розділі.
Отже, підготовка до укладання договору та детальне врегулювання відносин сторін договором полегшить вирішення спірних ситуацій між контрагентами, зокрема й під час дії правового режиму воєнного стану.
Перевірте ризики сторін при підписанні угоди! Нова LIGA360 містить найповніше досьє компаній та допоможе перевірити: 29 ризик-факторів, санкційність, наявність боргів, фінансовий стан, репутацію в медіа тощо. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.
