Зростання вартості та ризики дефіциту електроенергії в енергосистемі спонукають бізнес інвестувати в «зелену» енергетику та власну енергонезалежність. Найбільшою популярністю користуються дахові сонячні електростанції (дахові СЕС). Серед їх переваг можна виділити відносно невисоку вартість (від $450 до $550 за 1 кВт потужності), а також простоту встановлення та експлуатації.
Водночас, використання дахової СЕС має свої обмеження, що пов'язані, в першу чергу, з особливостями її роботи: найбільш ефективною така станція буде влітку вдень, вдень взимку - набагато менш корисною, а ввечері та вночі взагалі не виробляє струм.
Відтак, до початку проєкту слід провести технічний аналіз для визначення способів найбільш ефективного використання СЕС на промислових об'єктах, врахувуючі графік роботи підприємства, а також - можливості встановлення систем накопичення енергії та когенерації.
Втім, під час планування проєкту доцільно також розглядати і інші фактори, такі як доступність фінансування, а також - можливі юридичні моделі розміщення дахової СЕС. Про них - нижче у тексті.
В першу чергу необхідно зазначити, що ключові умови встановлення та використання СЕС для споживачів, зокрема і для бізнесу, визначені Законі України «Про ринок електричної енергії».
Так, закон визначає поняття «активний споживач», тобто особа, що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю.
Відповідно до закону, активний споживач має право:
1. встановити та приєднати до власних електричних мереж генеруючі установки (в т.ч. дахові СЕС), встановлена потужність яких не перевищує дозволену (договірну) потужність такого споживача за договором з оператором системи розподілу;
2. приєднати до власних електричних мереж генеруючі установки, що належать третім особам та призначені для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, кожна з яких не перевищує величину дозволеної (договірної) потужності електроустановок такого споживача за мінусом величини встановленої потужності власних генеруючих установок та установок зберігання енергії такого споживача відповідно, та за умови, що весь обсяг виробленої такими генеруючими установками, що належать третім особам, електричної енергії придбавається споживачем, та весь обсяг відбору/відпуску електричної енергії установками зберігання енергії, що належать третім особам, купується/продається таким споживачем;
3. продавати надлишок електричної енергії, яка була вироблена генеруючими установками, приєднаними до мереж активного споживача, але не спожита ним (не більше 50% обсягу загального річного споживання) за механізмом самовиробництва - своєму постачальнику електричної енергії.
Нова LIGA360 допоможе вивчити цю тему детальніше. Аналітика від експертів, роз?яснення держорганів, практичні кейси та їх вирішення. Замовте персональну презентацію для ваших потреб.
З урахуванням цього, підприємства, що прагнуть влаштувати дахову СЕС, мають вибір:
1. розміщувати власне обладнання на даху або території підприємства; або
2. укласти договір з третьою особою, яка побудує СЕС, приєднану безпосередньо до внутрішніх електричних мереж підприємства та продаватиме електроенергію.
У більшості випадків, перший варіант (самостійне будівництво СЕС) може бути більш привабливий фінансово: підприємство зекономить на собівартості електричної енергії, а також - на додаткових платежах тарифів на розподіл та передачу електроенергії, що застосовуються електропостачальниками. Втім є і зворотній бік медалі. Задля реалізації такої моделі бізнес повинен за власний рахунок купити або орендувати обладнання. Це потребуватиме витрат оборотного капіталу, або залучення банківського фінансування для капітальних інвестицій, яке не завжди є доступним. По-друге, за таких обставин підприємство, як власник СЕС, самостійно відповідатиме за експлуатаційні ризики та ризики знищення обладнання СЕС.
Друга, зі згадах опцій (придбання електроенергії від СЕС, що належить третій особі та приєднана до електромереж підприємства) зменшує згадані експлуатаційні ризики та дозволяє забезпечити бізнес електроенергією без додаткових капітальних інвестицій. Водночас, інвестори, що готові побудувати електростацію та постачатимуть електроенергію підриємствам-партнерам будуть розраховувати на додатковий прибуток, відтак вартість такої кіловат-години буде дещо вищою, порівняно з власною СЕС.
Після вибору оптимальної юридичної моделі до проєкту настає час будівництва.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, влаштування дахових СЕС не потребує отримання містобудівних умов та обмежень.
Водночас, приєднання дахової СЕС до мереж активного споживача не потребує отримання технічних умов та укладення договору про надання послуг приєднання з місцевим оператором системи розподілу.
Окрім того, встановлення дахових СЕС може здійснюватися без отримання дозвільної документації у сфері будівництва. Як правило, встановлення та монтаж дахової СЕС та і?ї кріплення до конструкціі? даху не передбачають втручання у його несучі конструкціі?, перебудову даху тощо. Тому такі роботи можна охарактеризувати як роботи з реконструкції чи технічного переоснащення силових систем електропостачання із встановленням додаткового обладнання, призначеного для електрозабезпечення відповідної будівлі. З урахуванням цього, такі будівельні роботи не потребуватимуть отримання дозволу на їх виконання.
Відтак, для розміщення дахової СЕС необхідно:
1. провести техніко-економічний аналіз та визначити оптимальні технічні рішення для проєкту;
2. зібрати дані та провести перемовини з потенційними партнерами, постачальниками обладнання та банками - для вибору оптимальної юридичної моделі фінансування та реалізації проєкту;
3. сформувати вихідні дані для проєктування - підготувати та затвердити завдання на проєктування);
4. забезпечити проєктування СЕС;
5. здійснити закупівлю обладнання та укласти договір на виконаня робіт з реконструкції системи електропостачання будівлі із влаштуванням дахової СЕС;
6. укласти договір купівлі-продажу електроенергії з власником СЕС, що підключена до електромереж підприємства (у випадку необхідності);
7. укласти договір купівлі-продажу електричної енергії між активним споживачем та постачальником електричної енергії за механізмом самовиробництва.
Іван Бондарчук, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики Energy and Projects, Голова Комітету АПУ з питань енергетики, нафти та газу
Перевірте ризики сторін при підписанні угоди! Нова LIGA360 містить найповніше досьє компаній та допоможе перевірити: 29 ризик-факторів, санкційність, наявність боргів, фінансовий стан, репутацію в медіа тощо. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.