Підвищення податків в Україні: ключові положення Закону та ризики

10.10.2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 11416-д  щодо збільшення податків.  

Підвищення податків включає такі зміни: 

• з 1 жовтня 2024 року, тобто з дня набрання чинності законом, військовий збір на зарплати всіх фізичних осіб (включаючи тих, хто працює в режимі «Дія.Сіті») зросте з 1,5% до 5%, окрім  військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ. Для цих категорій ставку залишили на рівні 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання); Це означає, що доходи громадян оподатковуватимуться ретроспективно. 

• з 1 січня 2025 року військовий збір на інші доходи громадян (крім зарплат) також збільшиться з 1,5% до 5%; 

• для ФОПів 1, 2 та 4 груп запроваджено військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 число звітного місяця. З жовтня 2024 року це становитиме 800 грн на місяць; 

• ФОПи 3 групи та юридичні особи 3 групи єдиного податку сплачуватимуть 1% від доходу у вигляді військового збору; 

• для банків збільшено податок на прибуток за ставкою 50% за 2024 рік.  

• з 1 січня 2025 року для небанківських установ (крім страхових компаній) податок на прибуток збільшиться з 18% до 25%; 

• втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали; 

• Щомісячна, а не щоквартальна звітність ПДФО, військового збору та ЄСВ з 1 січня 2025 року. Ця норма впроваджена для економічного бронювання; 

• Для АЗС встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн; 

• Для обмінних пунктів запроваджено авансовий внесок з податку на прибуток: 700 євро за кожен пункт обміну у Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч, і 200 євро для інших населених пунктів; 

• Мінімальний податок на землю у розмірі 700 грн і 1400 грн за гектар; 

• збільшення на 14% мінімального податкового зобов'язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі); 

• підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну;  

• збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%; 

• звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»; 

• звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану). 

• доходи від «національного кешбеку» не оподатковуватимуть ПДФО у 2024?2025 роках; 

• Рента на видобуток гірських порід для щебеню, граніту та піску - не менше 5 доларів за тонну. 

Всі ці зміні суттєво торкнуться більшості громадян, малого бізнесу та банківських і фінансових установ. 

Перше, що треба зазначити це те, що прийняті зміни будуть діяти ретроспективно, тобто вже з 01.10.2024 року, хоча сам закон прийнятий 10.10.2024 року. Це прямо порушує норми ст 58 Конституції України, де зазначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.  

Крім того, треба зазначити, що такий підхід порушує принцип стабільності, який закріплений Податковим кодексом України, а саме п. 4.1.9 ст. 4,  де зазначено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Цей принцип і був закріплений з метою попередити часті зміні до податкового законодавства та спрогнозованості наслідків змін для платників податків у цих аспектах. Як наслідок, це може спричинити велику кількість судових спорів з приводу нововведень. Оскільки стала судова практика КАС ВС свідчить про підтримання принципу стабільності та вказує, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів, що вносяться законом, який посилює податкове навантаження платника та прийняті пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому планується введення в дію таких змін, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Такий правовий висновок зроблено КАС ВС у постановах від 9 грудня 2019 року у справі №826/3644/17, від 17 березня 2021 року у справі № 816/846/16. 

Окремо слід зазначити, що метою такого підвищення податків є безумовно наповнення державного бюджету для реалізації  державних військових програм та забезпечення армії, що є пріоритетом для країни в умовах війни. 

Проте є і ризики, оскільки таке різке підвищення податків може призвести до зворотного результату.  

Зокрема, підвищення військового збору підвищить податкове навантаження на зарплати працівників і всі інші види доходів, виплачувані податковими агентами. Для роботодавців таке навантаження може змусити встановлювати зарплати на мінімальному рівні, а решта буде виплачуватись так би мовити «в конвертах». Таким чином є ризик  тінізації заробітних плат.   

Крім того, нові правила для ФОПів створять додаткове фінансове навантаження, незалежно від факту отримання доходу та змусить збільшити вартість товарів і послуг. 

Тобто результатом такого різкого підвищення податків може стати не тільки наповнення бюджету, як планується, а й як наслідок істотне підвищення цін, закриття підприємств та припинення діяльності ФОПів, тінізація бізнесу, виведення капіталів за кордон.