Порядок включення до "Білого клубу" затверджено та зареєстровано. Готуємось до вступу у "Білий клуб"?

Повідомлення Міністерства фінансів України 

22 жовтня 2024 року Міністерство фінансів України повідомило, що на виконання Закону України від 18.06.2024 № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі - Закон № 3813), яким статтю 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України було (далі - ПКУ) доповнено пунктом 69.41 щодо платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства та встановлення особливостей адміністрування податків, зборів, платежів для них, ним розроблено та затверджено Порядок формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. 

Наказ Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 «Про затвердження Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2024 року за № 1539/42884 та має набрати чинності з дня його офіційного опублікування (далі - наказ Мінфіну № 495, Порядок та Перелік платників відповідно). Станом на ранок 25.10.2024 наказ офіційно не опубліковано. 

Цікаво, що раніше відповідний проєкт наказу не було розміщено на призначеній саме для цього сторінці «Проекти нормативно-правових актів у 2024 р.» Міністерства. 

Нагадаю, що особливий порядок для відповідної категорії платників податків вводиться тимчасово - на період дії воєнного стану в Україні та по 31 грудня року, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано (перший абзац пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Перелік платників має бути оприлюднено на офіційному вебсайті ДПС на 15 робочий день з дня його затвердження (абзац другий підпункту 69.41.2 пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Формування та затвердження Переліку платників здійснюватиметься ДПС не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада (абзац перший підпункту 69.41.2 пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Якщо платник податку подав повідомлення про відмову в оприлюдненні даних, ДПС може не оприлюднювати в Переліку платників інформацію про нього. Однак, все ж таки, це буде цікава ситуація, коли платник податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства буде соромитись зізнатися в цьому. Єдине логічне пояснення цьому - платник податків відразу враховує, що щоквартальний перегляд Переліку платників значно підвищує ризики його вибуття із цього переліку, на відміну від ситуації, якщо б цей перелік формувався щорічно за аналогією із реєстрами великих платників податків на відповідний рік. Також Порядок передбачає випадки виключення платника податків, якого раніше було включено до Переліку платників (виявлення факту наявності: громадянства держави рф у платника податків або його учасників, кінцевих бенефіціарних власників платника податків осіб, місцем проживання яких є рф; рішень про застосування спеціальних економічних санкцій тощо). 

За твердженням Міністерства включення у Перелік платників стане стимулом для усіх платників податків дотримуватися вимог податкового законодавства, оскільки такі платники отримуватимуть певні переваги у податковому адмініструванні на час воєнного стану: 

• мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів; 

• скорочення строків камеральної та документальної перевірок з метою бюджетного відшкодування ПДВ; 

• скорочення строків надання індивідуальних податкових консультацій; 

• за платником податків закріплюється комплаєнс-менеджер.  

Щодо структури Порядку 

Порядок визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників, який включає: 

• алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік; 

• алгоритми розрахунку показників вимог і критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників; 

• порядок формування та затвердження Переліку платників; 

• порядок оприлюднення Переліку платників ДПС, на своєму офіційному вебсайті; 

• порядок повідомлення платника податків про включення / виключення його до/з Переліку платників; 

• порядок подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків; 

• порядок вилучення інформації про платника податків у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку платників (пункт 2 розділу І Порядку). 

Крім того, до Порядку затверджено п'ять додатків, якими затверджено форми: 

Переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (станом на відповідну дату) (Додаток 1); 

повідомлень про включення до переліку (Додаток 2) та виключення з переліку (Додаток 3) платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства; 

Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (Додаток 4); 

Повідомлення про закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера) (Додаток 5). 

Вказані форми додатків до Порядку відповідають вимогам ПКУ (наведені у відповідних положеннях пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ). 

Формування та затвердження Переліку платників забезпечується ДПС не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада. Для визначення відповідності платників податків критеріям платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (дивись підпункт 69.41.2 та підпункт 69.41.1 (частково) пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) враховуються дані: 

податкової звітності та змін до неї, поданих на дату розрахунку: 

• у березні - за попередній звітний (податковий) рік; 

• у травні - за І квартал поточного року та ІІ-ІV квартали року, що йому передують; 

• у серпні - за І-ІІ квартали поточного року та ІІІ-ІV квартали року, що йому передують; 

• у листопаді - за І-ІІІ квартали поточного року та ІV квартал року, що йому передує. 

Для платників податку на прибуток підприємств (далі - ППП) із річним терміном подання звітності з ППП, показник рівня сплати ППП визначається за попередній звітний рік з урахуванням даних податкової звітності та змін до неї. 

Для фізичних осіб - підприємців (далі - ФОП) із річним строком подання податкової декларації про майновий стан і доходи, показник рівня сплати податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) визначається з урахуванням даних, поданих за останній звітний (податковий) період. 

Розрахунок показників вимог, критеріїв та середніх показників критеріїв, які враховуються при формуванні Переліку платників, здійснюється на підставі даних податкової звітності, поданої платником податків, та відомостей, отриманих від центральних органів виконавчої влади та інших органів у порядку інформаційної взаємодії (пункт 5 розділу І Порядку). 

Під час формування Переліку платників здійснюється порівняння визначених ПКУ показників платника податків із середніми значеннями цих показників загалом по Україні (пункт 1 розділу ІІ Порядку), а розраховані середні показники критеріїв, передбачені підпунктом 69.41.2 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, публікуються на офіційному вебсайті ДПС, протягом 5 робочих днів після затвердження Переліку платників. 

Виникає питання: Чи встигне ДПС підготувати Перелік платників вже у листопаді цього року до якого залишився лише один тиждень? 

А поки рекомендую платникам податків, яких цікавить це питання, самостійно та активно вивчити питання: положення громіздкого пункту 69.41 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ (що можливо було зробити і раніше) та Порядку, який побудований на окремих положеннях цього пункту ПКУ. Не перекладайте це обов'язкове «домашнє завдання» виключно на експертів. Більшість роз'яснень експертів, поки не буде практики застосування Порядку, вимушено переважно буде побудована на повторенні у різному порядку та із різними інтерпретаціями положень Порядку. 

Про «клубне» життя, податковий комплаєнс та не тільки 

Далі наведу окремі особисті загальні міркування, які, щиро сподіваюсь, дозволять читачам дещо в іншій, ніж звичайно площині поглянути на питання не тільки включення до Порядку формування та оприлюднення переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, але й податкового комплаєнсу, який стосується всіх платників податків (а не тільки майбутніх членів «Білого клубу») та який нині намагається впровадити ДПС. 

Загалом цікаво буде зі сторони спостерігати результати змагань членів «Клубу ВПП» за те, щоб попасти та залишатися у «Білому клубі» (придумав же хтось назву, яка всіх інших платників податків має змусити почуватися «не білими»). Самі змагання навряд чи будуть транслюватися. Клубне життя обіцяє бути активним. Можливо, організаторам тоталізаторів слід брати ставки на цих перегонах? Можливо, платникам податків (мова йде не тільки про великих платників податків), які не увійдуть до щасливчиків «Білого клубу» чи будуть виключені з нього в подальшому, слід утворити якийсь свій окремий альтернативний клуб? Клуб ВПП, які не увійшли (вибули із «Білого клубу»)? 

Ці питання дещо із гумором, але із гірким та сумним гумором. Що сталось із засадничими принципами податкового законодавства України: рівністю усіх платників перед законом, недопущенням будь-яких проявів податкової дискримінації; презумпцією правомірності рішень платника податку (читай - як дотримання платником податків вимог податкового законодавства поки податківцями та/або у суді не доведено іншого); нейтральністю оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків) (пункт 4.1 статті 4 ПКУ)? Що платників податків очікує далі, якщо законотворці не просто заговорили, але й зробили все для утворення окремих «клубів» платників податків? А якщо ще пригадаємо близьку перспективу ретроспективного (вибачте за каламбур) введення з 1 жовтня підвищених ставок військового збору та інших податків? 

Щодо закріплення комплаєнс-менеджера за кожним представником відповідної категорії платників податків, які успішно доєднаються до «Білого клубу», то на думку приходять координатори, які раніше закріплювались за великими платниками податків в офісах ВПП. Нова назва «комплаєнс-менеджер» для старого забутого інструменту? Добре, що хоч не «офіцер з комплаєнсу» (англ. - Compliance Officer). 

Головне, щоб у вітчизняних податківців дійсно було належне розуміння того, що таке «комплаєнс», «система комплаєнсу», «кооперативний/спільний комплаєнс», а не щоб умовне звання «комплаєнс-менеджер» просто стало формальним запозиченням трендового (чи хайпового) в Україні терміну «compliance» без розуміння справжнього змісту цього терміну, його особливостей та наслідків, в т. ч. для платників податків. 

Нагадаю, що Кабінет Міністрів України постановою від 25.07.2024 №854 затвердив початок та Порядок реалізації (протягом двох років) експериментального проєкту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) у ДПС (далі - Порядок №854 та СУПР відповідно). Ця постанова є спробою частково реалізувати окремі положення все того ж Закону № 3813, яким у ПКУ впроваджено термін «комплаєнс» (пп. 14.1.221-1 ПКУ) та змінено редакцію терміна «податковий ризик (комплаєнс-ризик)» замість «податковий ризик» (пп. 14.1.221 ПКУ). Цікаво, що хронологія подій чітко свідчить, що проєкт майбутньої постанови КМУ № 854 розроблено раніше за прийняття Закону № 3813. Дякуємо (чи ні?) Національній стратегії доходів України до 2030 року, яка передбачає розробку протягом найближчих років СУПР ДПС. Дуже хотілося б, щоб і під інші законопроєкти нормативно-правові акти приймалися так само швидко (підкреслю - якісні). 

Також дозволю нагадати, що Форумом з питань податкового адміністрування Організації економічного співробітництва та розвитку (FTA OECD) перші істотні документи: 

• з податкового комплаєнсу були розроблені, ще двадцять років тому (Report OECD Compliance Risk Management: Managing and Improving Tax Compliance, 2004; або українською - Доповідь ОЕСР «Менеджмент комплаєнс-ризиків (або ризиків невідповідності / ризиків не дотримання): керування та вдосконалення податкового комплаєнсу, 2004 р.; 

• зі спільного податкового комплаєнсу - більше десяти років тому (Report OECD Co-operative Compliance: A Framework: From Enhanced Relationship to Co-operative Compliance, 2013; або українською - Доповідь ОЕСР «Спільний комплаєнс: Структура: від покращених відносин до спільного комплаєнсу», 2013). 

Нині міжнародних документів присвячених податковому комплаєнсу налічується десятки. Існують і міжнародні програми по впровадженню податкового комплаєнсу (ICAP та ін.). Однак спостереження автора публікації протягом останнього року за ходом реалізації ініціатив Мінфіну та ДПС щодо запровадження в Україні податкового комплаєнсу дозволяють зробити висновок, що поки що на «хворе тіло» застарілого, недосконалого та розрізненого вітчизняного механізму роботи з податковими ризиками намагаються для формальної «галочки» перед МВФ надіти новий яскравий «одяг» податкового комплаєнсу.  

Зверну увагу всіх платників податків, що, з високою ймовірністю, алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників та алгоритми розрахунку показників вимог і критеріїв щодо включення платників податків до Переліку платників, передбачені Порядком, затвердженим наказом Мінфіну № 495, будуть поряд із іншими численними алгоритмами використовуваться в СУПР ДПС, яка експериментально реалізується на виконання постанови КМУ №?854 та в яку ДПС буде намагатися, насамперед, включити всі вже наявні в ній алгоритми, які можуть бути використані для ідентифікації будь-якого показника (його значень) в якості потенційного податкового ризику. 

Євген Курілов, менеджер практики податкового права та трансфертного ціноутворення АО AZONES