Реалізація значних інвестицій в Україні. Вимоги законодавства, можливості та ризики інвесторів

Залучення інвестицій в українську економіку є одним із пріоритетних завдань нашої держави, особливо у воєнний період, коли економічний потенціал країни виснажений і потребує постійної фінансової підтримки.  

Саме з метою створення сприятливих умов для залучення в Україну значних інвестицій (внутрішніх і зовнішніх), створення нових робочих місць, стимулювання економічного розвитку регіонів та зростання конкурентоспроможності економіки України прийнятий Закон України № 1116-IX “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні” (надалі - Закон).   

Положення відповідного Закону передбачають сприяння проектам з обсягом капітальних інвестицій від 12 млн. євро, які охоплюють переробну промисловість, логістику, складське господарство, охорону здоров'я, електронні комунікації, добування корисних копалин тощо.  

Варто зазначити про те, що в рамках відповідного законодавства, Кабінет Міністрів України нещодавно схвалив укладення двох спеціальних інвестиційних договорів для реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями. Очікується, що результатом такого кроку стане залучення в економіку України близько 95 млн євро та створення понад 200 нових робочих місць. 

Про значні інвестиції в Україні  

Під поняттям значні інвестиції, в розумінні Закону визначають власні або залучені кошти інвестора із значними інвестиціями (надалі - ІЗІ) та/або заявника, які вкладаються у процесі реалізації інвестиційного проекту в об'єкти інвестування (необоротні активи, крім нематеріальних активів та гудвілу). 

Інвестор із значними інвестиціями - зареєстрована в Україні юридична особа, яка спеціально утворена для реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями, є стороною спеціального інвестиційного договору та господарська діяльність якої спрямовується виключно на реалізацію інвестиційного проекту із значними інвестиціями та виконання спеціального інвестиційного договору.  

Під спеціальним інвестиційним договором (надалі - СІД) розуміють укладений між Кабінетом Міністрів України, інвестором (ІЗІ), заявником та органом місцевого самоврядування (у разі надання державної підтримки таким органом) договір, що визначає порядок та умови реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.     

Варто зазначити про те, що реалізація інвестиційного проекту зі значними інвестиціями здійснюється на території України у наступних сферах: 

• переробна промисловість (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв); 

• добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам'яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу); 

• поводження з відходами; 

• транспорт; 

• складське господарство; 

• поштова та кур`єрська діяльність, логістика; 

• освіта, наука та науково-технічна діяльність; 

• охорона здоров`я; 

• мистецтво, культура, спорт, туризм та курортно-рекреаційна сфера;  

 Окрім того, інвестиційний проект із значними інвестиціями повинен відповідати таким вимогам: 

• передбачати будівництво, модернізацію, технічне та/або технологічне переоснащення відповідних об'єктів інвестування; 

• створення від 10 нових робочих місць; 

• розмір інвестицій в об`єкти інвестування протягом строку реалізації інвестиційного проекту зі значними інвестиціями перевищує суму, еквівалентну 12 мільйонам євро (що розраховується за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України станом на перший робочий день кварталу, в якому подається заявка, та на дату фактичного здійснення значних інвестицій в об'єкти інвестування на виконання спеціального інвестиційного договору); 

• строк реалізації не перевищує 5 років. 

Про можливості та ризики інвесторів  

Вищезгаданий Закон надає наступні можливості ІЗІ: 

• Звільнення від податку на прибуток (на 5 років за вибором). Не застосовується до проектів у сферах добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин. 

• Звільнення від ПДВ при імпорті нового обладнання та комплектуючих. Перелік та обсяги обладнання затверджується КМУ для кожного проекту.

• звільнення від сплати ввізного мита на нове обладнання та комплектуючі. Перелік та обсяги обладнання затверджується КМУ для кожного проекту. 

• Будівництво/компенсація будівництва інженерно-транспортної інфраструктури. 

• Отримання в оренду земельної ділянки державної та комунальної власності без проведення торгів. 

• Компенсація витрат на підключення та приєднання до інженерно-транспортних мереж. 

• Звільнення від земельного податку/нижча ставка податку або орендної плати за землю. 

• Звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського виробництва.  

Що стосується ризиків, то вони є невід'ємним елементом будь-якої інвестиції. Це означає можливість досягнення фінансових результатів, відмінних від очікуваних. Таким чином, це може призвести як до прибутків, так і до збитків.  

Будь-яка інвестиція передбачає певний ступінь ризику внаслідок дії різних факторів, таких як зміни на ринку, економічна ситуація, політичні рішення, непередбачені події, пов'язані, в тому числі, з військовими діями на території України. Чим більший потенційний прибуток, тим більший ризик втрати. Розуміючи ризик, можна приймати обґрунтовані інвестиційні рішення та захистити свій капітал. 

Інвестиційний ризик можна розділити на кілька основних категорій, кожна з яких має різний вплив на вартість інвестиції та потенційні прибутки:     

1. Ринковий ризик: відноситься до загальних ринкових змін, які можуть вплинути на більшість інвестиційних активів. Це ситуація, за якої зміни ринкових умов можуть призвести до інвестиційних втрат. Вони можуть стосуватися коливань цін, інфляції (зменшення реальних прибутків і зростання вартості життя), змін обмінних курсів, а також непередбачених ситуацій, таких як збройні конфлікти чи епідемії. 

2. Фінансово-діловий ризик: визначає ймовірність ситуації, за якої підприємець не зможе погасити свої кредити чи інші фінансові зобов'язання. У свою чергу, діловий ризик сильно корелює з фінансовим, однак він стосується нездатності досягти належних доходів для досягнення стратегічних цілей. 

3. Макроекономічний ризик: він також може поєднуватися з ринковим ризиком. Зазвичай це стосується політичних подій або загальної економічної ситуації в країні чи регіоні. 

4. Процентний ризик: зміна рівня процентних ставок впливає на вартість фінансових інструментів (наприклад, зростання процентних ставок спричиняє зниження цін на облігації). 

5. Ризик ліквідності: це пов'язано з неможливістю швидко перевести в готівку фінансовий інструмент (відсутність охочого покупця або продавця). 

6. Ризик банкрутства: дане може призвести до втрати значної частини або всього вашого капіталу. 

7. Управлінський ризик: неефективна стратегія компанії, в акції якої вкладені інвестиції, негативно впливає на їх вартість тощо.  

Інвестиції - річ благородна, а управління інвестиційними ризиками має вирішальне значення для досягнення фінансового успіху в довгостроковій перспективі. Тому варто постійно розвивати свої знання та використовувати наявні інструменти, щоб ефективно інвестувати та при цьому захистити свій капітал.