Впродовж кількох останніх тижнів спостерігається пожвавлення активного обговорення законопроєкту України №11416-д від 10 жовтня 2024 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі - законопроєкт №11416-д). Верховна Рада України прийняла законопроєкт №11416-д у другому читанні, 247 народних депутатів України віддали свої голоси за прийняття законопроєкту №11416-д попри наявні негативні експертні висновки до його змісту.
15 жовтня 2024 року - підписаний головою Верховної Ради України, тому саме з цієї дати цей законопроєкт перебуває на погодженні у Президента України. Президент України можна припустити досі не підписав законопроєкт №11416-д через обурення з боку представників українського бізнесу щодо неприпустимого історичного підвищення податків та колосального податкового навантаження на суб'єктів господарювання в умовах воєнного стану в Україні, дія якого триває наразі.
Оскільки, обурення безсумнівно найбільш обговорюваної теми не стихає, тому нещодавно під час участі в Київському міжнародному економічному форумі голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної діяльності Данило Гетьманцев надав черговий коментар, який не зможе влаштувати громадськість, що Президент України все ж таки підпише цей законопроєкт щодо підвищення податків, тут лише питання часу, а також наголосив на тому, що таке рішення є неминучим і найменш болісним для всіх з усіх можливих варіантів.
Представники українського бізнесу та окремі міжнародні фахівці зауважують на тому, що в Україні є більш актуальні питання, які потребують нагального вирішення, зокрема боротьба з корупцією та тіньовою економікою, врегулювання митних операцій, вирішення яких дасть змогу наповнити бюджет України без підвищення податків, адже в переважній більшості ці зміни стосуватимуться лише сумлінного бізнесу.
Але поки що доля цього історичного законопроєкту №11416-д не відома.
Відкрийте законодавство на 360! Спробуйте нову LIGA360 з інноваційними зв'язками документів. До кожного НПА - знайдуться пов?язані закони, судові рішення, практичні ситуації та аналітичні документи. Замовте презентацію для своєї компанії.
ЩО ВСЕ Ж ТАКИ УРЯДОВЦІ ЗАКОНОПРОЄКТОМ №11416-Д ПРОПОНУЮТЬ СУСПІЛЬСТВУ
(проаналізовано текст законопроєкту №11416-д, що підписаний головою Верховною Ради України від 10 жовтня 2024 року)
І. Військовий збір:
фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку 1-ої, 2-ої і 4-ої груп
Ставка - 10% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць.
Сплата шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа поточного місяця.
платники єдиного податку третьої групи
Ставка - 1% від суми доходу на щоквартальній основі.
Сплата протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал
платники податку на доходи фізичних осіб (фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов'язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент) 5% від об'єкта оподаткування.
Сплата військового збору у таких розмірах в Україні діє до 31 грудня того року, в якому буде скасоване запровадження воєнного стану в Україні.
ІІ. Податок на прибуток:
оподаткування прибутку, скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії та для виплати дивідендів фінансової установи (крім страховика) у розмірі 25%;
оподаткування прибутку банків за результатами податкового (звітного) 2024 року у розмірі 50%;
авансовий внесок з податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб, які займаються роздрібною торгівлею пальним у розмірі 30 тис.грн., 45 тис.грн. або 60 тис.грн. залежно від частки реалізації скрапленого газу.
Мінімальне податкове зобов'язання на земельну ділянку не може становити менше 700 гривень з одного гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менше 50% - 1400 гривень з одного гектара. Ці норми не стосуються земельних ділянок, які розташовані на території України, де наразі відбуваються активні бойові дії.
Доповнено норма щодо обов'язкового застосування організаторами з проведення азартних ігор - реєстраторів розрахункових операцій.
Зміна періодичності подання звітності платниками податків з квартальної на щомісячне звітування (податків з доходів фізичних осіб, військового збору і єдиного внеску).
Більшість експертних думок у відкритих джерелах інформації зводяться до однієї вихідної - що такі зміни змусять ще більше бізнесу зайти в тінь, а це призведе до зворотнього ефекту від очікувань уряду про надходження дохідної частини бюджету завдяки підвищенню податків.
В будь-якому випадку - це питання особистої соціальної відповідальності українського бізнесу, який самостійно приймає рішення сприяти подальшій тінізації економіки чи ні.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
ЧОГО ЧЕКАТИ БІЗНЕСУ
Тому, соціально відповідальному бізнесу доведеться все ж таки затягнути паски, адже такі непопулярні рішення урядовців з високою ймовірністю все ж таки наберуть чинності в найближчому майбутньому апелюючи на тому, що це непопулярне рішення в умовах воєнного стану в України і зумовлена лише необхідністю наповнення державної казни та виконання державою своїх зобов'язань.
Такі зміни в частині збільшення податків стосуватимуться майже всіх без виключення суб'єктів господарювання:
1. навіть ІТ-бізнес (резиденти Дія.Сіті), не зважаючи на обіцянки державної підтримки в цій галузі до 2046 року, зобов'язані будуть сплачувати військовий збір;
2. юридичні особи та фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 1-4 груп також повинні будуть сплачувати військовий збір за оновленою ставкою;
3. сплата 50% суми отриманого податку на прибутку за звітний період банківськими установами призведе до необхідності капіталізації банків, які в свою чергу у разі невідповідності вимогам капіталу потребуватимуть державної підтримки, що потребуватиме навпаки відтоку коштів з державного бюджету України, адже капіталізація банків передбачає придбання акцій банку за рахунок бюджетних коштів - тобто, тут спостерігається також зворотній ефект;
4. ринок пального та діяльність з організації і проведення азартних ігор продовжує зазнавати змін в частині податкового навантаження, оскільки зі слів окремих представників державних органів влади в Україні є найбільш тінізованими і дозволятимуть наповнення державної казни за рахунок поступового витягування таких суб'єктів господарювання з тіні, так званої детінізації;
5. фінансові установи (окрім страховиків) сплачуватимуть 25% від свого прибутку замість 18% нині діючих, вже з 1 січня 2025 року.
Безумовно, наповнення державного бюджету в Україні є ключовим пріоритетним завданням кожного свідомого громадянина України в умовах воєнного стану в Україні та тим самим допомога нашим захисникам - Збройним силам України, які наразі відстроюють нашу незалежність, проте це має бути зроблено законним та адекватним шляхом, тобто урядовцям слід шукати шляхи наповненням державної казни в тим ділянках економіки України, які нині є корумпованими, а не шукати легкі шляхи подальшого накладання податкового тягаря на свідомого бізнесу в той час як не свідомі продовжують наживатись на армії, що є неприпустимим в той час, в якому ми живемо.
Як відомо, наступним кроком на шляху вступу України в НАТО є реформування митної і податкової політики в Україні та надання громадськості для обговорення нових редакцій Податкового і Митного кодексу Україні вже в 2025 році. З високою ймовірністю такі редакції будуть не сприйняті громадськістю, тому що як відомо це найбільш корумповані ділянки економіки України і тому тут більшість на жаль будуть переслідувати та відстоювати власні інтереси не зважаючи на потреби українського бізнесу. Але час покаже, яким чином будуть розвиватись подальші баталії в рамках податкових наслідків для громадськості та з урахуванням законодавчих ініціатив, які невідворотно вплинуть на всіх громадян України без жодних виключень.
