|
04.12.2024 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав», який 09.12.2024 року направлено на підпис Президенту України.
У Пояснювальній записці до цього законопроекту зазначено, що одним із обов'язкових кроків на шляху до членства в Організації економічного співробітництва та розвитку є ратифікація Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (далі - Конвенція), яка також є одним з найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення України до членства в ЄС. Основною вимогою Конвенції є встановлення автономної юридичної відповідальності юридичних осіб за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
У Кримінальному кодексу України (далі - КК України) вже зараз міститься Розділ XIV1 «Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб», статті якого зазнали змін і доповнень, зокрема, статтю 963 доповнено частиною другою такого змісту:
«2. Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про:
1) вчинення її уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу;
2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов'язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу;
3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов'язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу;
4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради.
Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених цією частиною, не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 цього Кодексу».
У процитованих нормах насторожують формулювання «незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи», а також «не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 3692 цього Кодексу», адже застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, як міра її «відповідальності» за вчинення від її імені та в її інтересах кримінального правопорушення, є похідним від кримінальної відповідальності відповідної фізичної особи. Без встановлення в діянні складу кримінального правопорушення, фізичної особи, яка вчинила злочин, доведення у встановленому законом порядку її вини, настання кримінальної відповідальності неможливе. За таких обставин без підтвердження у встановленому законом порядку факту вчинення відповідного кримінального правопорушення, застосування будь-яких кримінально-правових заходів (в тому числі до юридичної особи) буде вважатися безпідставним актом сваволі держави. Про це йшлося у Зауваженнях Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, однак, у прийнятому Законі все ж передбачено можливість відповідальності юридичної особи «окремо» від фізичної.
Нагадаємо, що стаття 209 КК України передбачає кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, стаття 369 - за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі, стаття 3692 - за зловживання впливом і відповідно прийняті зміни стосуються випадків, коли такі діяння вчинені щодо службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18, якими є посадові особи іноземних держав (особи, які обіймають посади в законодавчому, виконавчому або судовому органі іноземної держави, у тому числі присяжні засідателі, в органі місцевого самоврядування або автономному утворенні на території держави, інші особи, які здійснюють функції держави для іноземної держави, зокрема для державного, місцевого органу або державного, комунального підприємства), іноземні третейські судді, особи, уповноважені вирішувати цивільні, комерційні або трудові спори в іноземних державах у порядку, альтернативному судовому, посадові особи міжнародних організацій (працівники міжнародної організації чи будь-які інші особи, уповноважені такою організацією діяти від її імені), а також члени міжнародних парламентських асамблей, учасником яких є Україна, та судді і посадові особи міжнародних судів.
Отже, прийняті норми стосуються доволі вузького кола правовідносин.
Зміни підхід щодо інформаційної безпеки у своїй компанії. Комплексно відстежуй всю необхідну інформацію в одному продукті LIGA360. Замов презентацію сьогодні.
Щодо «покарання» юридичних осіб у випадках вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 369, 3692 КК України стосовно посадових осіб іноземних держав.
Також внесено ряд змін, які стосуються розміру та можливості розстрочки штрафу та заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб, адже крім штрафу, конфіскації майна та ліквідації, також передбачено додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру, які можуть застосовуватися у випадках, передбачених ч. 2 ст. 963 КК України: 1) тимчасові обмеження діяльності юридичної особи; 2) тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг. Водночас у таких випадках до юридичної особи не застосовуються ліквідація та конфіскація майна.
Зміст додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру розкрито в статті 9610-1 КК України:
«1. Тимчасове обмеження діяльності юридичної особи - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид та/або види діяльності, зокрема: 1) брати участь у публічних та оборонних закупівлях; 6 2) користуватися ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково); 3) брати участь у приватизації державного та комунального майна; 4) брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі заборона продовження договору оренди); 5) отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами); 6) брати участь в органах соціального діалогу, крім утвореної на локальному рівні для ведення колективних переговорів двосторонньої робочої комісії; 7) купувати облігації внутрішніх державних позик України; 8) створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій; 9) виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність; 10) здійснювати спонсорство; 11) брати участь у державно-приватному партнерстві; 12) брати участь у діяльності спільних підприємств.
2. Тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права та/або переваги, зокрема: 1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади; 2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових операцій; 3) отримувати державну допомогу суб'єктам господарювання (бути отримувачем державної допомоги); 4) набувати статус резидента Дія Сіті; 5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.»
Частиною 3 цієї статті визначено, що суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років.
І штраф, і додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру - це вже «покарання» юридичної особи за результатами кримінального провадження щодо неї, проте, як зазначено вище, тимчасове обмеження діяльності юридичної особи, а також тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг можуть бути застосовані лише до випадків вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 369, 3692 стосовно посадових осіб іноземних держав.
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються у новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
Щодо змін, які стосуються порядку здійснення кримінального провадження щодо юридичної особи
Відповідно для того, щоб врегулювати механізм притягнення юридичних осіб до кримінальної відповідальності цим Законом також внесено ряд змін до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема доповнено Главою 371, яка регламентує кримінальне провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку. І знову ж таки, цей спеціальний порядок стосується випадків, які передбачені ч. 2 ст. 963 КК України щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 369, 3692, стосовно посадових осіб іноземних держав.
Підставою для здійснення кримінального провадження щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку окремо стосовно юридичної особи є постанова прокурора або ухвала суду за наявності підстав, передбачених частиною другою статті 963 Кримінального кодексу України (ч. 2 ст. 4833 КПК України).
Також в новій Главі 371 КПК України передбачено норми, які регламентують особливості участі представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження, особливості досудового розслідування, особливості обчислення строку досудового розслідування, закінчення досудового розслідування, відкриття матеріалів кримінального провадження, вимоги до акту про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру і реєстру матеріалів досудового розслідування, особливості підготовчого судового засідання, особливості судового розгляду, вимоги до ухвали про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, особливості апеляційного та касаційного оскарження, особливості укладення угоди в кримінальному провадженні щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру в спеціальному порядку, особливості судового провадження на підставі угоди, оскарження судових рішень щодо укладення угоди, оскарження ухваленого за результатами укладення угоди рішення, особливості виконання ухвали про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру. Тобто по аналогії із процесуальними питаннями і стадіями кримінального провадження щодо фізичної особи прописано норми щодо провадження відносно юридичної особи.
Щодо застосування обмежень діяльності юридичної особи не як «покарання», а як заходу забезпечення кримінального провадження
Найбільше обговорюються нові норми, які визначають можливість застосування обмежень до юридичної особи як заходу забезпечення кримінального провадження. Такі обмеження можна порівняти із запобіжними заходами, які застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, починаючи зі стадії досудового розслідування і до набрання законної сили остаточним рішенням за результатами кримінального провадження. Водночас, відповідні зміни до ст. 131 КПК України, яка визначає види заходів забезпечення кримінального провадження, не внесено, хоча ч. 1 ст. 4835 КПК України говорить саме про захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обмеження.
Частина 2 нової статті 4835 КПК України передбачає, що у разі наявності достатніх підстав вважати, що від імені юридичної особи та/або в її інтересах можуть вчинятися дії, спрямовані на уникнення застосування до неї заходів кримінально-правового характеру та/або перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий за погодженням з прокурором, прокурор звертаються до слідчого судді, суду з клопотанням про застосування обмежень до юридичної особи, стосовно якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру.
Обмеження можуть застосовуватися щодо діяльності юридичної особи, яка пов'язана з:
1) внесенням змін до установчих документів стосовно засновників (учасників) юридичної особи, розміру та складу статутного капіталу, найменування юридичної особи, укладення правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі юридичної особи;
2) вчиненням значних господарських зобов'язань (значних правочинів): для акціонерних товариств - якщо ринкова вартість предмета правочину становить щонайменше 10 відсотків вартості активів акціонерного товариства за даними останньої річної фінансової звітності; 15 для товариств з обмеженою відповідальністю - якщо вартість предмета правочину становить 50 відсотків або більше вартості чистих активів товариства порівняно з його останньою затвердженою фінансовою звітністю;
3) розпорядженням активами юридичної особи;
4) припиненням юридичної особи.
Тобто фактично такі обмеження будуть полягати у забороні юридичній особі вносити зміни до установчих документів, вчиняти певні правочини, розпоряджатися активами та вчиняти дії щодо припинення юридичної особи.
Такі обмеження стосовно юридичної особи можуть бути застосовані на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження з обґрунтуванням необхідності такого обмеження та вказівкою на можливі наслідки (ризики) його незастосування (ч. 3 ст. 4835 КПК України).
При цьому насторожує те, що формулювання «у разі наявності достатніх підстав вважати» є доволі суб'єктивним і оціночним. У випадку зловживання слідчим або прокурором своїми процесуальними правами зазначена норма може бути використана для прихованого тиску на бізнес. Про це було зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України щодо цього законопроекту, проте, як бачимо, таке формулювання залишилося в тексті прийнятого закону.
Аналогічні зауваження було висловлено до абз. 3 ч. 1 ст. 4837 КПК України, згідно з яким якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни установчих документів юридичної особи, її припинення або розпорядження активами, що перешкоджатиме у подальшому їх стягненню, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику представника юридичної особи.
Також відповідно до абзаців 1, 2 ч. 1 ст. 4837 КПК України клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора та/або слідчого, представника юридичної особи. У разі неявки представника юридичної особи без поважних причин клопотання може бути розглянуто за його відсутності.
Тобто можна спрогнозувати, що доволі часто такі клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи будуть розглядатися без участі представника юридичної особи, тобто не будуть забезпечені право юридичної особи на правову допомогу та принцип змагальності сторін.
Частина 1 статті 4838 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для запобігання спробам юридичної особи ухилитися від застосування стосовно неї заходів кримінально-правового характеру, перешкоджати кримінальному провадженню в будь-який інший спосіб.
Знову ж таки бачимо «наявність достатніх підстав вважати», що з огляду на невизначеність такого формулювання ймовірно частіше трактуватиметься суддями на користь сторони обвинувачення, а не на користь сторони захисту і юридичної особи в даному випадку.
Частина 2 цієї статті передбачає, що при вирішенні питання про застосування обмежень стосовно юридичної особи слідчий суддя, суд зобов'язаний врахувати такі обставини: 1) правову підставу для застосування обмежень стосовно юридичної особи; 2) наявність доказів, які вказують на зв'язок юридичної особи з суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, та його правову кваліфікацію; 3) відсутність або наявність у сторони обвинувачення можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких обмежується діяльність юридичної особи, іншими способами; 4) розумність та співрозмірність застосування обмежень стосовно юридичної особи завданням кримінального провадження; 5) наслідки застосування обмежень стосовно юридичної особи для її господарської діяльності та інших осіб.
Згідно із частиною 3 цієї статті за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування обмежень стосовно юридичної особи; 2) строк, на який застосовуються обмеження; 3) порядок виконання та оскарження ухвали. У разі задоволення клопотання про застосування обмежень щодо розпорядження активами юридичної особи слідчий суддя, суд додатково визначає: перелік активів, розпорядження якими обмежується; форму обмеження щодо розпорядження активами; строк, на який застосовуються обмеження.
Проте, як бачимо, жодна норма не визначає, а яким же максимально може бути цей строк, на який застосовуються обмеження, відтак, можна припустити, що такі обмеження будуть діяти, як мінімум в межах строку досудового розслідування (від 6 до 12 місяців).
Крім того, ні зазначена стаття, ні будь-яка інша фактично не регламентує можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали суду про застосування обмежень стосовно юридичної особи, як заходу забезпечення кримінального провадження, адже цим Законом внесено зміни до ст. 309 КПК України, частину першу якої доповнено пунктом 91 такого змісту: «91 ) застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмову у застосуванні таких обмежень».
При цьому, ст. 309 КПК України встановлює перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а застосування тимчасових обмежень діяльності юридичної особи та/або тимчасових обмежень в отриманні прав та/або переваг або відмова у застосуванні таких обмежень - буде здійснюватися не ухвалами слідчих суддів, а ухвалою суду про застосовування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру, тобто за результатами розгляду кримінального провадження в цілому. Отже, зазначена нова норма п. 91 ч. 1 ст. 309 КПК України просто не буде працювати через некоректне формулювання.
Водночас, ст. 4839 КПК України визначено порядок скасування застосованих обмежень стосовно юридичної особи, зокрема, передбачено, що представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, має право заявити клопотання про скасування застосованих обмежень стосовно юридичної особи повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Застосовані обмеження стосовно юридичної особи також можуть бути скасовані повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням представника юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, якщо він доведе, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Тобто фактично обмеження стосовно юридичної особи як захід забезпечення кримінального провадження за правовим регулюванням є схожим до арешту майна, адже норми, які регламентують його застосування та скасування, є схожими до норм, які стосуються арешту майна, і за своєю суттю обмеження розпорядження активами є арештом таких активів, а арешт корпоративних прав також обмежує можливість здійснення реєстраційних дій, як і обмеження внесенням змін до установчих документів чи припинення юридичної особи.
Висновки
Прийняті до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України зміни щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру можуть негативно вплинути на бізнес, адже дають органам досудового розслідування та прокуратурі нові механізми обмежень діяльності юридичної особи не лише на підставі рішення суду за результатами кримінального провадження як виду «покарання», але і як заходу забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування чи судового розгляду. Враховуючи, що такі обмеження за своєю природою є дещо схожими із арештом майна, то судячи із практики накладення слідчими суддями доволі часто безпідставних арештів майна, без участі представників власників майна, виходячи виключно з позиції сторони обвинувачення чи навіть просто тому, що триває досудове розслідування і потрібно дати час слідству розібратися, то можна припустити, що схожа ситуація буде і з новими обмеженнями діяльності юридичних осіб, які слідчі судді будуть застосовувати здебільшого превентивно, а для їх скасування потрібно буде витратити немало часу і зусиль. Позитивно лише те, що прийняті зміни поки що стосуються лише випадків вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 369, 3692 КК України стосовно посадових осіб іноземних держав, тобто не будь-якого кримінального провадження, потенційним «фігурантом» якого може бути юридична особа, тому з огляду на поки що вузьку сферу застосування цих норм, сподіваємося, що практика їх застосування не буде широкою.
Нова LIGA360 змінює все! Єдиний продукт для всієї компанії. Виявляє правові, партнерські, фінансові, санкційні, репутаційні ризики. Допомагає приймати аргументовані рішення, використовуючи силу інформації на 360. Замов презентацію для своєї компанії.
