В обставинах триваючої військової агресії Російської Федерації проти України, питання стабільного функціонування українського бізнесу все ще залишається відкритим і, вочевидь, дане пов'язано не тільки з ризиками, які в нормальних економічних і політичних умовах, безумовно, присутні в будь-якому бізнес процесі. Натомість ризики, що супроводжують український бізнес з кінця лютого 2022 року, вочевидь продовжать своє існування і в 2025 році та, які умовно можна поділити на зовнішні та внутрішні, що нерозривно пов'язані між собою. Отож, даний матеріал присвячений ключовим для українського бізнесу ризикам, з якими, в тій чи іншій мірі, доведеться зіткнутися в наступному 2025 році.
Як зазначено вище, джерело основних ризиків бізнесу має як зовнішнє так і внутрішнє походження. Зокрема, лідируючу позицію серед зовнішніх загроз нормального економічного розвитку будь-якого підприємства України займає:
Ризик продовження військових дій на території України
Хоча протягом майже трьох років широкомасштабних військових дій на території України, бізнес середовище пристосувалося до нових реалій та умов ведення бізнесу, але тимчасова окупація частини території України, руйнування виробничих потужностей, інфраструктури або навіть цілих підприємств, розрив ланцюгів постачання та експорту в цілому змінили економіку, як окремих підприємств, так і країни. Український бізнес зазнав колосальних збитків від злочинних дій Російської Федерації, що стало причиною, серед іншого, скорочень кількості підприємств - платників податків, з числа яких формується дохідна частина бюджету країни. Подальше продовження військових дій є негативною передумовою того, що значна кількість підприємств вимушена здійснювати релокацію власних виробничих потужностей до інших країн, що є вкрай негативним явищем для економіки нашої країни. Складність планування власних економічних результатів в умовах війни є джерелом невизначеності щодо поточних ризиків підприємства та його можливостей на ринку.
Не менш значущими ризиками для бізнесу, що мають зовнішнє походження є наступні:
Ризик затримки, призупинення, зменшення обсягу фінансування з боку міжнародних партнерів України.
Звичайно ж може виникнути питання, яким чином обсяги міжнародної фінансової допомоги можуть вплинути на економічні результати конкретного приватного бізнесу? Відповідь на це питання криється, перш за все, у безпековій ситуації нашої країни. Від розміру та стабільності міжнародної фінансової підтримки, залежить також розмір видатків, який закладається в державний бюджет на оборонну сферу та нейтралізацію або пом'якшення “безпекових ризиків”. Окрім того, системна фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів, дає можливість державі фінансувати різноманітні програми для підтримки бізнесу, фінансувати його кредитування, частково компенсувати втрачений попит через міграцію та логістичні проблеми, шляхом розширення бюджетного фінансування, сприяє здійсненню належних податкових реформ та прийняттю рішень з дерегуляції, підвищенню сприятливого інвестиційного клімату тощо. Окрім того, міжнародна фінансова допомога є основним джерелом видатків на відновлення зруйнованої інфраструктури.
Нова LIGA360 змінює все! Єдиний продукт для всієї компанії. Виявляє правові, партнерські, фінансові, санкційні, репутаційні ризики. Допомагає приймати аргументовані рішення, використовуючи силу інформації на 360. Замов презентацію для своєї компанії.
Ризик блокування логістики зі сторони країн-партнерів, введення митних правил та нових тарифів.
Відомо, що у травні 2024 року Європейський Союз продовжив для України торгівельну підтримку у вигляді призупинення імпортних мит та квот на український експорт до Європейського Союзу до 05 червня 2025 року. Фактично ця підтримка діятиме ще майже півроку, що, звичайно ж, позитивно вплине на спроможність українських компаній розширювати ринки збуту, тим самим збалансовуючи власні економічні можливості. В той же час, наразі невідомі перспективи та умови подальшої співпраці між Україною та ЄС у цьому напрямку після вищезазначеної дати.
Окрім того, заборона на експорт української продукції агропромислового комплексу до деяких країн Європейського Союзу, а потім, після завершення терміну її дії, збереження обмежень деякими країнами, застосування нетарифних обмежень та блокування українських вантажів на митних пунктах пропуску вкрай негативно позначилося на обсягах поставок українських компаній, а також призвело до численних фінансових збитків. Не виключено, що відповідні неправомірні дії з боку держав можуть зберегти свою тенденцію і у 2025 році. Тому налагодження альтернативних шляхів логістики та підтримання їх належного функціонування є важливим запобіжним заходом в управлінні відповідними ризиками.
Поряд із зовнішніми факторами ризиків для бізнесу, не менш вагомий вплив мають ризики внутрішнього походження, що безумовно, пов'язані як з військовими діями на території України, так і ті, на які війна безпосередньо не впливає. До таких ризиків, зокрема, належать:
Ризик збереження наявного рівня корупції
Система українських антикорупційних органів є чи не найбільш розвиненою, порівняно з іншими європейськими країнами, а українське антикорупційне законодавство охоплює майже всі галузі економіки та державного управління. Відтак, тільки за період повномасштабної війни НАЗК проаналізувало корупційні ризики, зокрема, у наступних сферах: діяльність військово-лікарських комісій, податковій сфері, сфері публічних закупівель, у сфері транспорту, перетину кордону під час виїзду з України в умовах воєнного стану, освіти і науки, в медичній та соціальних сферах тощо. Тобто, не справедливим буде сказати про те, що в Україні не ведеться діяльність, спрямована на запобігання корупції, але, нажаль, станом на сьогоднішній день, рівень корупції в Україні все ще залишається чи не найвищим в Європі. Всі ці обставини свідчать про відсутність системного підходу та належного контролю у вирішенні антикорупційного питання в Україні на всіх без виключення рівнях і державного управління, і суспільного життя.
Так, за поширеністю корупційні ризики можна розташувати в такому порядку: недоброчесність посадових осіб, виникнення конфлікту інтересів, недостатній рівень контролю або безконтрольність з боку керівництва, наявність дискреційних повноважень.
Отже, корупція є однією з найгостріших проблем сучасної України, від розв'язання яких залежить її подальший розвиток. Толерування корупції послаблює демократію та державне управління, що призводить до порушень прав людини, спотворює ринкові механізми, погіршує якість життя людей, сприяє збільшенню злочинності та інших загроз.
Податкові ризики
Під податковим ризиком розуміють ймовірність невиконання платником податків податкового обов'язку, зокрема, щодо сплати (своєчасної та повної сплати) платником податків податкових зобов'язань, невиконання платником податків іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану” значна кількість підприємств, банківських та фінансових установ відчують на собі його дію. Дане, а першу чергу стосується підвищення податкових ставок, в тому числі розміру військового збору, ставок рентної плати, повернення обов'язку щодо сплати ЄСВ, зміни строків подання звітності по найманим працівникам, зобов'язань нотаріусів звітувати перед фіскальними органами про всі посвідчені ними договори тощо. Детальніше про відповідні зміни читайте у матеріалі: Новації податкового кодексу: ключові зміни для бізнесу
Окрім того, Закон України “Про державний бюджет на 2025 рік”, який набирає чинності 1 січня 2025 року також вносить деякі зміни до розрахунків податків, зборів, штрафів та інших обов'язкових платежів. Так, до прикладу, у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з січня 2025 року зміниться розмір податкової соціальної пільги, що, в свою чергу унеможливить застосовування такої пільги для більшості найманих працівників. Окрім того, буде збільшено максимальну базу нарахування ЄСВ, розмір плати за видачу ліцензії, розмір ставок судового збору, податку на нерухомість тощо.
Разом з тим, Законом України 3453-IX скасований мораторій на проведення планових перевірок податкових органів, а відтак підприємства мають бути готовими до перевірок державних органів, аби уникнути донарахувань податкових зобов'язань, штрафних санкцій, а також інших неприємних наслідків. Про те, які органи державного нагляду вже затвердили плани своїх перевірок можна ознайомитися у матеріалі: Плани перевірок органів держнагляду на 2025 рік.
Дефіцит трудових ресурсів
Основним джерелом цього ризику є наступні фактори:
швидке скорочення чисельності населення внаслідок масової вимушеної еміграції населення, передусім жінок та дітей, що пов'язана з безпековою ситуацією в країні;
масштабне внутрішнє переміщення населення;
мобілізаційні процеси в країні;
зміни в порядку бронювання військовозобов'язаних працівників;
високий рівень смертності, передусім чоловіків.
Наслідком реалізації даного ризику є поглиблення дисбалансів розміщених продуктивних сил як між регіонами (порівняно безпечні, помірно безпечні, прифронтові), так і між робітничими спеціальностями та професіями. Вже зараз попит на працівників будівельних та робітничих спеціальностей, на яких до війни працювали переважно чоловіки, суттєво перевищує пропозицію, що вже у короткостроковій перспективі створить ризики для економічного зростання цілої галузей.
Окрім цього, причинами кадрового дефіциту є також відсутність ефективного механізму моніторингу, аналізу і прогнозування ринку праці, державного замовлення на підготовку реально затребуваних на ринку професій, незадовільну якість навчання і підготовки молодих кадрів тощо.
Ризик дефіциту енергоресурсів
Тривалі відключення електроенергії призводять до погіршення ділових і споживчих настроїв та послаблення економічної активності загалом. Енергетичні ризики мають значні наслідки для операційного управління, вони порушують ланцюги поставок і збільшують операційні витрати, порушують безперервність виробництва та стійкість бізнесу взагалі.
Так, за інформацією Національного банку України, значний дефіцит електроенергії сповільнює зростання ВВП та послаблює економічну активність в низці секторів, насамперед енергоємних, потреби яких складно забезпечити засобами автономного живлення (окремі напрями харчової промисловості, тваринництва, важкої промисловості).
Отож, збільшення затримок у виробництві, вартість енергоресурсів та зниження рентабельності - це те, через що підприємство отримує збитки, у зв'язку з нестабільним енергопостачанням.
Підсумовуючи, варто зазначити про те, що не зважаючи на роботу українського бізнесу в умовах підвищеної ділової невизначеності, яка зумовлена, як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, багато підприємств адаптувалися до сучасних реалій і намагається не втратити власних позицій, а навіть розвиватися. В той же час державна підтримка малого та середнього бізнесу через спрощення податкового навантаження та адміністративних процедур, з метою стимулювання підприємництва та створення робочих місць, цифровізація та впровадження інноваційних технологій та рішень є беззаперечним обов'язком органів державної влади перед українською бізнес спільнотою.
Хочете оцінити фінансову стабільність бізнес-партнера? Перевірити чи не має він боргів, судових справ? Спробуйте нове рішення LIGA360 від LIGA ZAKON! Всі види джерел для всебічної оцінки контрагентів: реєстри, судові рішення, санкційні списки та медіа. Залиште заявку на презентацію LIGA360 для вашої команди.
