Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Фінмоніторинг 2025: хто здійснює, які критерії та відповідальність

З огляду на чітко визначений курс розвитку України в напрямку євроінтеграції, виникає необхідність поступової гармонізації національного законодавства із нормативною базою ЄС. Так із вказаною метою  28.04.2020 набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі Закон №361-ХІ). Даний нормативно-правовий акт забезпечує гармонізацію нашого законодавства у частині фінансового моніторингу із нормами четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартами Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF). 

Відповідно до ст. 1 Закону № 361-ХІ, фінансовий моніторинг - сукупність заходів, що вживаються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу. 

Необхідність здійснення фінансового моніторингу визначається політикою держави щодо перешкоджання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У свою чергу, Закон №361-ХІ конкретизує, що вважається відмиванням коштів у розумінні фінмоніторингу, а саме це будь-які дії, пов'язані із вчиненням фінансової операції чи правочину з доходами, одержаними злочинним шляхом, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких доходів, чи володіння ними, прав на такі доходи, джерел їх походження, місцезнаходження, переміщення, зміну їх форми (перетворення), а так само набуттям, володінням або використанням доходів, одержаних злочинним шляхом. 

Варто зазначити, що фінмоніторинг - це ефективний механізм, що забезпечує виявлення незаконних коштів та перешкоджає зростанню тіньової економіки. Це у свою чергу, сприяє наповненню державного бюджету необхідними фінансовими ресурсами для реалізації ключових завдань держави. Тому фінансовий моніторинг є невід'ємним атрибутом державної політики. 

Система фінансового моніторингу складається з первинного та державного рівнів. 

На первинному рівні фінмоніторинг здійснюється банками, страховиками, ломбардами, іншими фінансовими установами, операторами платіжних систем тощо. Поряд з цим спеціально визначеними суб'єктами первинного фінансового моніторингу є суб'єкти аудиторської діяльності, бухгалтери, нотаріуси, адвокати, юридичні фірми та інші.  

На державному рівні фінмоніторинг реалізується Національним банком України, Державною службою фінансового моніторингу України, Міністерством юстиції України, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Міністерством цифрової трансформації України. 

Отже, бачимо що система фінансового моніторингу є досить розгалуженою і передбачає взаємодію значної кількості суб'єктів фінансового моніторингу аби забезпечувати своєчасне реагування на сумнівні фінансові операції. 

LIGA360 забезпечить ваш бізнес інформацією, необхідною для комплексного управління ризиками. Наші інструменти дозволяють попереджати ризики співпраці з партнерами, а також законодавчі, судові й інформаційні загрози й вживати своєчасних заходів щодо їх мінімізації. Оцініть можливості LIGA360, замовивши персональну презентацію вже сьогодні. 

Також слід звернути увагу, що сама процедура фінансового моніторингу здійснюється за певною методикою. 

Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід та враховувати відповідні критерії ризику, зокрема, пов'язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб'єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб'єкта первинного фінансового моніторингу. 

Критерії ризиків визначаються Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65 (далі Положення). Згідно критеріїв визначених у додатку №19 Положення, особлива увага суб'єктів фінансового моніторингу присвячується новоствореним юридичним особам, клієнтам, які провадять діяльність у сфері азартних ігор, послуг інкасації, торгівлі нерухомістю, дорогоцінними металами, інвестиційних послуг. Також посилений фінансовий моніторинг стосується клієнтів, які здійснюють діяльність, що характеризується високим ризиком корупції, зокрема: виробництво та/або торгівля фармацевтичними продуктами або наркотичними речовинами, виробництво та/або торгівля зброєю, боєприпасами, військовою технікою та військовими машинами, державні закупівлі тощо.  

Окрім вказаних критеріїв, які стосуються типу клієнта, існують ще географічні критерії ризику (наприклад виведення коштів в офшорну зону), критерії ризику за типом послуги, критерії ризику за каналом постачання послуги. 

Стосовно фінансового моніторингу фізичних осіб варто зазначити, що в жовтні 2024 між НБУ та провідними банками країни було підписано Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Так, згідно вказаного меморандуму було запроваджені нові ліміти щодо фінансових операцій в Україні між фізичними особами. 

Отже з 01.01.2025 року для клієнтів "високого" рівня ризику встановлюється ліміт в сумі до 50 тис. грн/міс. 

Для клієнтів "середнього" та "низького" рівнів ризику -  відповідно до лімітів та строків поетапної реалізації: 

з 01.02.2025 - в сумі до 150 тис. грн/міс. 

з 01.06.2025 - в сумі до 100 тис. грн/міс. 

У разі перевищення вказаних лімітів під час здійснення переказів коштів, громадянам необхідно буде надати банку додаткове підтвердження законності походження коштів. 

Якщо вашу фінансову діяльність буде визнано підозрілою і ви не зможете підтвердити законність джерела походження коштів, то це може мати наслідком блокування ваших рахунків і розірвання відносин з банком.  

Також відповідальність передбачена і для суб'єктів первинного фінансового моніторингу. Відповідно до ст. 32 Закону №361-ХІ, за неналежне виконання повноважень у сфері фінмоніторингу передбачено накладення штрафу у розмірі від 10 000 (тобто 170 000 грн) до 100 000 (1 700 000 грн) неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Поряд з цим штрафи можуть застосовуватися одночасно за різні порушення. 

Андрій ШАБЕЛЬНІКОВ, керуючий партнер адвокатського об'єднання EvrikaLaw, голова Комітету Національної асоціації адвокатів із питань інвестиційної діяльності та приватизації

Використовуйте “Теми в центрі уваги” у LIGA360 для ефективного моніторингу актуальних новин. Виберіть теми, які вас цікавлять, і наша система автоматично збере всі важливі новини та аналітику, вам залишиться лише переглядати оновлення. Дізнайтеся більше про можливості цієї функції прямо зараз. 

Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
На цю ж тему