21 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11533. Він тимчасово обмежує відкриті дані з державних реєстрів на період воєнного стану та ще на рік після. Формальна мета - безпека оборонних підприємств, але частина норм зачіпає всіх юросіб і ринок загалом.
Чи дійсно запропонований закон здатен забезпечити баланс між безпекою та прозорістю, чи радше створить додаткові ризики для бізнесу й громадського контролю?Давайте розберемося детальніше, проаналізувавши його потенційні наслідки
Прикінцеві та перехідні положення Закону, на період воєнного стану та певний час після його завершення, встановлюють спеціальні, тимчасові правила доступу до відомостей із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Суб'єкти ринку нерухомості змушені звертатися до паперових чи спеціально санкціонованих витягів для отримання повних даних.
Такий порядок спрямований, зокрема, на забезпечення належного захисту підприємств, які співпрацюють з оборонно-промисловим комплексом у межах виконання державних контрактів (договорів) про закупівлю товарів, робіт та послуг для потреб оборони.
Наприклад, у процедурі публічних закупівель, у тому числі у складі тендерної документації, замовники та учасники зобов'язані розкривати інформацію, що включає копії документів та адреси розташування виробничих об'єктів, офісів, складів тощо.
А запровадження зазначених обмежень та регламентованого порядку доступу до відомостей щодо місцезнаходження об'єкта нерухомості сприяє недопущенню несанкціонованого поширення інформації, яка може відноситися до категорії відомостей з обмеженим доступом у сфері національної безпеки.
Закриття даних про нерухомість і локації оборонних підприємств підвищує їхню безпеку, зменшуючи вразливість до ворожих атак.
Основні ризики:
- Потенційні покупці, інвестори, орендарі та кредитори не мають можливості оперативно та повно перевірити правовий статус конкретного об'єкта нерухомості. Зростає ймовірність укладання угод із прихованими обтяженнями або правовими дефектами. А це знижує швидкість ухвалення рішень щодо кредитування під заставу нерухомості, збільшує строки проведення перевірок та витрати на супровід угод.
- Непрозорість інформації створює можливості для зловживань у сфері відчуження або перепродажу об'єктів з прихованими обтяженнями.
- Необов'язкове внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про певні види діяльності призведуть до неможливості повною мірою виконувати контролюючими органами свої функції в частині адміністрування податків, зборів, платежів.
У період воєнного стану та 3 роки після його завершення інформація у формі виписки про осіб, які отримували дані з реєстру щодо майна третіх осіб, може бути надана не лише власнику, а й за запитом спеціальних та правоохоронних органів України та як наслідок:
Розширення процесуальних інструментів органів безпеки.
Власник майна може не знати про факт отримання такої інформації органами влади (залежно від процесуального режиму).
Ці положення встановлюють тимчасові спеціальні режими обробки та надання відомостей із реєстру нерухомості.
Отже, реалізація зазначених норм норм об'єктивно обмежує відкритість даних, але, на думку авторів законопроєкту, виправдана умовами війни та підвищеними ризиками зловживань.
Захистіть свою нерухомість від шахрайства та “чорних реєстраторів”. Сервіс SMS-Маяк миттєво сповістить про зміни в Реєстрі речових прав та незаконні процедури. Ставте свої об'єкти на контроль прямо зараз.
Що стосується загальних тенденцій законопроекту, то можна виділити ключові проблеми, які можуть виникнути у бізнесу.
1. Зниження прозорості
Обмеження доступу до ключової інформації - від точних адрес об'єктів нерухомості та кадастрових номерів до відомостей про об'єкти інтелектуальної власності - істотно ускладнює роботу журналістів, громадських активістів та антикорупційних організацій, позбавляючи їх можливості ефективно здійснювати моніторинг і перевірку даних.
2. Ускладнення доступу до інформації
Отримати дані можна буде лише письмовим запитом через державних реєстраторів, що затягує процес, робить його дорожчим і менш зручним порівняно з електронними витягами (наприклад, через застосунок «Дія»).
Суб'єктам господарювання ускладнюється можливість належним чином підтвердити повноваження особи, яка підписує договір, встановити актуальний правовий статус контрагента та оцінити його податкову доброчесність. Така обмеженість інформації зумовлює підвищення ймовірності визнання правочинів недійсними, а також виникнення спорів із податковими органами.
Зауважимо, що запровадження передбачених обмежень зумовить зниження оперативності та зручності отримання відповідної інформації, а також призведе до збільшення витрат суб'єктів звернення, оскільки вартість отримання документів через Центри надання адміністративних послуг є вищою, ніж отримання аналогічних відомостей за допомогою мобільного застосунку «Дія».
3. Ускладнення професійної діяльності
Створюють додаткові труднощі для суб'єктів, чия професійна діяльність передбачає оперативне отримання такої інформації.
4. Потенційні зловживання
Аналітики та правозахисники побоюються, що такий закон може стати інструментом приховування незаконних активів чи корупційних схем.
Також НААУ попереджає про відсутність чітких критеріїв обмеження, особливо у сфері інтелектуальної власності, де широкі формулювання можуть застосовуватись свавільно. Для недобросовісного володільця майнових прав інтелектуальної власності створюється можливість приховування факту державної реєстрації таких прав з метою уникнення їх поділу або розподілу доходів, отриманих від використання відповідного об'єкта. Такі дії можуть бути спрямовані на порушення прав інших учасників цивільних правовідносин, зокрема роботодавця, одного з подружжя чи співавторів, які мають законне право на частку у зазначених правах чи доходах.
Закон № 11533 можна розглядати як спробу законодавця досягти співмірності між потребами національної безпеки та принципом відкритості інформації. Але попри часткову обґрунтованість запроваджених обмежень в умовах правового режиму воєнного стану, чинна редакція положень Закону потребує доопрацювання в частині забезпечення балансу між обмеженням доступу до інформації, яку пропонується обмежити, та суспільним інтересом, враховуючи важливість прозорості, захисту прав власності та запобігання корупційним ризикам.
Перевірте ризики сторін при підписанні угоди! Нова LIGA360 містить найповніше досьє компаній та допоможе перевірити: 29 ризик-факторів, санкційність, наявність боргів, фінансовий стан, репутацію в медіа тощо. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.
