Позовна давність повертається: що змінює Закон №4434-ІХ

Позовна давність в Україні за останні п'ять років кілька разів «ставала на паузу» - то через карантин, то через воєнний стан. Тепер законодавець вирішив повернути її перебіг у звичне русло. Це означає, що тисячі спорів знову впираються у календар: чи встигли сторони звернутися до суду і як правильно рахувати строки? 

Загальна, скорочена, подовжена 

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу). Загальний строк позовної давності - три роки, але ст. 258 ЦК визначає випадки скороченої позовної давності або більш тривалої. Позовна давність в один рік застосовується до вимог: 

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа; 

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (ст. 362 ЦК); 

4) у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК); 

5) про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК); 

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК); 

7) про оскарження дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК); 

8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства. 

Подовжена позовна давність (чотири роки) застосовується до вимог про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави. 

Правила щодо позовної давності не застосовуються до низки вимог (визначається ст. 268 ЦК), наприклад, вкладника до банку про видачу вкладу або страхувальника до страховика про здійснення страхової виплати. 

Важливо, що позовну давність, яка встановлена законодавчо, може бути збільшено за домовленістю сторін, але не скорочено. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Порядок обчислення строків позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін і встановлюється законом. 

Паузи у перебігу 

Із 2 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року перебіг строку позовної давності (загальний і спеціальний) був зупинений через дію карантинних обмежень (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК). Зупинка строків стосувалася відносин, визначених у ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК. 

17 березня 2022 року до 29 січня 2024 року - діяла «пауза» на підставі доданого п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, яким на період дії воєнного стану було зупинено перебіг строків позовної давності за ст.ст. 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК. 

В податкових відносинах строк стягнення податкового боргу зупинявся з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року.  

З 30 січня 2024 року до 3 вересня 2025 року - діяла зупинка перебігу строків давності також із прив'язкою до воєнного стану. 

Після 4 вересня почали діяти строки позовної давності на підставі Закону № 4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності». Це один із найлаконічніших законодавчих текстів, який просто виключив згаданий пункт 19. Очевидно, що законодавець вирішив, що судова система нормально працює попри воєнний стан. 

Що робити? 

Отже сьогодні, якщо боржник прострочив виплату в період дії зупинки строків позовної давності, то цей строк ще не починав обчислюватися і його початком слід вважати 4 вересня 2025 року.  

Якщо виплату було прострочено ще до початку паузи в перебігу позовної давності, то такий строк розбивається на два відрізки: перший рахується з дати Х і до 2 квітня 2020 року, другий - із 4 вересня 2025 року. 

Продавці календарів мають належно оцінити активну законотворчу діяльність, бо розібратися із точним врахуванням перебігу строків позовної давності без наочних засобів буде досить важко. Відчувається, що найближчого року суди будуть розглядати велику кількість клопотань про поновлення пропущеного строку позовної давності. 

З юридичної точки зору постійні зміни нормативно-правових актів порушують принцип стабільності законодавства, тому хотілося б, щоб законодавець не тільки оперативно реагував на ситуацію в країні, але приймаючи певні зміни прогнозував би на середньострокову чи довгострокову перспективу наслідки змін. 

Бізнесу потрібно зробити аналіз заборгованості. Це допоможе зрозуміти судові перспективи (і як позивача, і як відповідача), а також допоможе правильно списувати безнадійну заборгованість ту, щодо якої минув строк позовної давності відповідно до підпункт «а» п.п. 14.1.11 Податкового кодексу).