|
Публічні закупівлі у воєнний час стали однією з найбільш вразливих сфер використання бюджету. Постанова ВР № 4047-IX від 30.10.2024, ухвалена за підсумками роботи тимчасової слідчої комісії, засвідчила: система має серйозні прогалини, які дозволяють завищувати вартість, укладати прямі угоди без конкуренції та обходити Prozorro.
Під прицілом ТСК
За перші шість місяців роботи Тимчасова слідча комісія розглянула близько сотні закупівель, що викликали підозри у порушеннях. Було вивчено діяльність 52 замовників, а 12 з них запрошено на засідання для надання пояснень. Найбільш проблемними виявилися випадки безпідставного завищення очікуваної вартості, укладання прямих договорів без конкурентних торгів, поділу предмета закупівлі для обходу системи Prozorro та безконтрольної пролонгації договорів.
Особливу увагу комісія приділила закупівлям для облаштування захисних споруд. Значна частина таких угод здійснювалася без використання електронної системи публічних закупівель, що унеможливлює громадський контроль. Зважаючи на нагальність і життєву важливість цих проектів, було рекомендовано запровадити чітку систему пріоритетності, щоб такі закупівлі виконувалися першочергово та максимально прозоро.
У процесі роботи ТСК виділила низку порушень, які повторюються найчастіше та завдають найбільшої шкоди. Одне з ключових - відсутність реальних механізмів для розірвання договорів, укладених із порушеннями. Це означає, що навіть після виявлення незаконності, угоди фінансування може продовжуватися, тобто кошти будуть витрачені.
Іншою поширеною проблемою стало штучне або безпідставне завищення очікуваної вартості закупівель. Це створює підґрунтя для розтрати бюджетних ресурсів. Окрему увагу заслуговує практика укладання прямих договорів без проведення конкурентних торгів - хоча у воєнний час для цього є певні законодавчі підстави, на практиці вони нерідко використовуються без реальної необхідності.
Не менш ризикованою є пролонгація договорів без обмежень, що іноді супроводжується авансовими платежами за рахунок державного бюджету. У деяких випадках це фактично перетворюється на приховане кредитування приватних компаній за рахунок коштів платників податків. Також комісія звернула увагу на випадки, коли замовники здійснювали попередню оплату, але в підсумку постачальники не виконували своїх зобов'язань і гроші втрачалися.
Ще однією проблемою стало ненадання згоди на оброблення персональних даних, що унеможливлює для контролюючих органів складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Висновок комісії був однозначний - без системного підходу до пріоритезації, контролю та прозорості закупівель навіть найважливіші проекти ризикують бути виконаними з порушеннями або неякісно.
Типові помилки замовників
Окрім системних проблем, що були зафіксовані комісією, практика показує й низку типових помилок замовників, які напряму впливають на прозорість процедур і часто стають предметом оскарження.
Будь-який тендер починається з підготовки документації, і саме цей етап визначає рівень прозорості та конкуренції. Однією з найпоширеніших помилок є встановлення дискримінаційних вимог, які штучно звужують коло учасників. Наприклад, вимога підтвердження досвіду виключно з бюджетними установами, коли аналогічний досвід у приватному секторі теж є релевантним. Такі умови визнаються незаконними, а замовників зобов'язують вносити зміни.
Другою поширеною проблемою є визначення переможцем учасника, чия пропозиція не відповідає технічним вимогам. Якщо документація встановлює конкретні параметри товару чи послуги, вони мають бути дотримані або ж повинні бути передбачені допустимі відхилення. Інакше рішення замовника ризикує бути оскарженим і скасованим.
Ще одна помилка - неправильний вибір підстави для відхилення пропозиції. Часто замовники плутають відсутність документа з недостовірністю наданої інформації. У результаті скарги учасників задовольняються, оскільки підстави відхилення були визначені невірно.
Таким чином, найчастіше проблеми виникають через дискримінаційні вимоги, недотримання технічних умов та помилки у визначенні підстав для відхилення. Саме на цих етапах формується рівень довіри до закупівель і виникають ризики для прозорості.
LIGA360 дозволяє детально аналізувати тендери, надаючи можливість визначення статусу закупівлі, періоду проведення та інші важливі параметри. Використання наших фільтрів забезпечить точний пошук тендерів, що відповідають вашим критеріям. Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні, замовивши персональну презентацію.
Оскарження
За дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель стежать кілька ключових органів: Державна аудиторська служба України, Антимонопольний комітет України та Рахункова палата. Якщо вартість предмета закупівлі перевищує 200 тисяч гривень для товарів і послуг або 1,5 мільйона гривень для робіт, скарги розглядає адміністративна колегія АМКУ.
Право на оскарження умов тендерної документації реалізується шляхом подання скарги не пізніше ніж за три календарні дні до завершення прийому пропозицій. Якщо документацію змінено, скаргу можна подати протягом п'яти днів з моменту оприлюднення змін, але також не пізніше ніж за три дні до нової кінцевої дати подання. Вимоги до скарги та документів, що додаються, визначені у ч. 5 ст. 18 Закону «Про публічні закупівлі».
Обгрунтовуючи порушення, необхідно розуміти, що одна й та сама умова може бути дискримінаційною для одного учасника, але цілком прийнятною для іншого. Тому під час оскарження постачальник має обґрунтувати, чому саме для нього ця вимога є дискримінаційною. Також доцільно підкріплювати свої аргументи доказами порушення прав. Наприклад, якщо оскаржується вимога про наявність аналогічного договору з бюджетною установою, варто надати копію виконаного договору з приватною компанією. Обов'язково слід додати перелік документів (доказів), які підтверджують наявність у заявника порушених прав чи законних інтересів.
Скарги на рішення замовника про відхилення пропозиції або визначення переможця подаються окремо, якщо строки їх оскарження не збігаються. На це відводиться п'ять днів з моменту ухвалення відповідного рішення. Якщо строки хоча б частково накладаються, учасник може об'єднати вимоги в одній скарзі. Водночас навіть у разі направлення вимоги до замовника електронна система не дозволяє йому скасувати своє рішення, тож єдиний дієвий механізм - звернення до АМКУ.
Оскаржити відміну торгів після проведення аукціону можна протягом десяти днів. Розмір плати за подання скарги визначається постановою Кабміну: 0,3 % від очікуваної вартості закупівлі (але не менше 2 тис. грн і не більше 85 тис. грн) - якщо оскаржуються умови документації; 0,6 % (але не менше 3 тис. грн і не більше 170 тис. грн) - якщо скарга стосується дій чи бездіяльності замовника після розкриття пропозицій. Сума розраховується автоматично в електронній системі.
Таким чином, ефективне використання механізму оскарження залежить від дотримання строків, правильного визначення предмета скарги та належного документального обґрунтування порушених прав.
***
Таким чином, система публічних закупівель у воєнний час залишається вразливою до зловживань, що ставить під загрозу ефективне використання кожної бюджетної гривні. Висновки ТСК показали: непрозорі договори, завищені вартості, штучне дроблення закупівель і помилки замовників підривають конкуренцію та контроль. Єдиний шлях до прозорості - чіткі правила, системний контроль, грамотна підготовка документації та своєчасне оскарження порушень.
