2 лютого 2026 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про ратифікацію Договору про спільні закупівлі заходів медичного захисту». Цей крок відкриває Україні повноцінний доступ до механізмів ЄС для протидії серйозним транскордонним загрозам здоров'ю, таким як пандемії .
Закон ратифікує Договір, підписаний 9 квітня 2025 року у Брюсселі. Документ набирає чинності для України через 14 днів після подання до Європейської Комісії підтвердження про виконання національних процедур .
Аналіз ключових положень Договору: що це дає Україні?
Ратифікована угода - це не просто дозвіл на купівлю ліків, а складний адміністративний та юридичний механізм, що дозволяє країнам-учасницям виступати єдиним фронтом на світовому ринку.
Ось найцікавіші та найважливіші аспекти документа:
1. Посилення переговорної позиції та «Єдиний голос»
Згідно з Договором, Європейська Комісія виступає єдиним представником усіх країн-учасниць на переговорах із виробниками . Це усуває конкуренцію між самими країнами, коли вони намагаються перекупити дефіцитні ліки одна в одної.
Комісія є єдиною контактною особою для економічних операторів, що мінімізує корупційні ризики та хаотичні домовленості. Об'єднання замовлень посилює купівельну спроможність сторін, дозволяючи отримувати кращі ціни та умови постачання, а також забезпечує рівний доступ до дефіцитних ресурсів.
2. Добровільність участі (Принцип "Opt-in")
Підписання Договору не зобов'язує Україну брати участь у кожній закупівлі. Договірні сторони мають право вирішувати, чи долучатися до конкретної процедури закупівлі певного медичного засобу. Більше того, цей Договір не обмежує право України проводити власні, паралельні закупівлі поза межами цієї угоди, навіть якщо йдеться про ті самі медичні засоби.
3. Гнучкість у розпорядженні ресурсами: перепродаж та пожертви
Договір містить важливі положення, які дозволяють країнам маневрувати запасами у разі зміни епідеміологічної ситуації:
Перепродаж: Країна може продати надлишок закуплених ліків іншій країні-учасниці за взаємною згодою .
Перенаправлення замовлень: Ще до моменту поставки країна може перенаправити своє замовлення іншій державі-учасниці .
Пожертви (донати): Україна або інші держави можуть пожертвувати закуплені медичні засоби (наприклад, вакцини) третім країнам або міжнародним організаціям, попередивши про це Керівний комітет .
4. Прозора процедура розподілу (Allocation)
У ситуаціях, коли світовий попит перевищує пропозицію (як це було під час пандемії COVID-19), діє чіткий механізм розподілу.
Зазвичай застосовуються "загальноприйняті критерії розподілу" (часто - пропорційно до населення або замовлення), але можливі відхилення у разі нагальних потреб окремих країн. Такий підхід гарантує, що Україна отримає свою гарантовану частку навіть у разі глобального дефіциту .
5. Юридичний захист та відповідальність
Угода детально регулює питання відповідальності. Якщо Комісія, діючи від імені країн, має відшкодувати збитки третій стороні (наприклад, фармкомпанії), витрати розподіляються між країнами-учасницями пропорційно до їхньої частки у закупівлі.
Що саме закуповуватимуть?
Під дію угоди підпадають «заходи медичного захисту». Це широке поняття, яке включає:
Лікарські засоби (включно з вакцинами та противірусними препаратами) .
Медичні вироби (наприклад, обладнання, шприци, тести) .
Інші товари та послуги, необхідні для боротьби із серйозними транскордонними загрозами здоров'ю .
Глибокий аналіз законодавчих змін та їхній вплив на ринок потребує використання сучасних інструментів для роботи з великими масивами правової інформації. Нещодавно компанія LIGA ZAKON презентувала нове рішення LIGA360, спеціально розроблене для потреб бізнесу та державних органів у період євроінтеграції. Побачте переваги в дії, замовивши персональну консультацію.
