З 4 вересня всі трейдери сої та ріпаку в Україні повинні сплачувати вивізне мито у розмірі 10% при експорті (набрав чинності «тривожний» для агробізнесу Закон № 4536-IX від 16.07.2025).
Від сплати мита звільняються:
«сільськогосподарські товаровиробники»;
«сільськогосподарські кооперативи».
Основна умова - продукція має бути власно вирощеною.
Одразу ж виникло декілька проблем із застосуванням мита та пільг. Перша - підтвердження статусу сільгоспвиробника при митному оформленні.
Відсутність алгоритму та роз'яснень впродовж тривалого часу заблокувала експорт сої та ріпаку. Більшість агрокомпаній очікували на вирішення ситуації, несучи збитки через простій транспорту. Деякі - все ж намагалися оформляти експорт таких товарів:
за ставкою 10% (з надією на можливість повернення мита в подальшому) або
за ставкою 0% для власно вирощених сої та ріпаку (зазвичай нерезультативно і з ризиком складання протоколу через непідтвердження статусу сільгоспвиробника)
Майже через місяць після набрання чинності законом, уряд нарешті затвердив механізм підтвердження власного вирощування товарів для експорту (постанова № 1256 від 03.10.2025). Але ситуація не сильно покращилась.
По-перше, постанова ввела додаткові обмеження. Наприклад, зазначена пільга не поширюється на сільськогосподарські кооперативи, створені після набрання чинності відповідними змінами, а також на посередницькі операції.
По-друге, виникли труднощі в отриманні щодо кожної партії товару експертного висновку ТПП (Торгової промислової палати України або регіональної), який підтверджує право на пільгу.
Це пов'язано із неможливістю надання окремих товаро-транспортних документів (наприклад, коносаменту) без завантаження товару і без оформлення попередньої митної декларації. Як наслідок - необхідність резервування мита перед застосуванням пільги, а також витрати на висновок та простій транспорту.
Врешті-решт, за результатами обговорень між Мінекономіки, агробізнесом, ТПП та митними органами, остаточний пакет документів, необхідний для отримання висновку, - узгоджений (14 жовтня про це повідомив перший віцепрезидент ТПП України).
З позитивного - можливість надання альтернативних документів (наприклад, коносамент CUSTOMS ONLY), замість звичайних товаро-транспортних, а також можливість отримання висновку щодо товарів, які вже експортовані (тобто ретроспективно).
Щоб не втратити право на звільнення від мита, компанія повинна мати повний набір документів. LIGA360 допомагає керівнику та менеджерам контролювати всі аспекти: моніторинг змін у вимогах ДАР, актуальний перелік документів для ТПП та офіційні роз'яснення Мінекономіки. Спробуйте LIGA360 в роботі вже сьогодні та переконайтеся в її перевагах на власному досвіді.
Разом з тим, є й інші складнощі:
необхідність реєстрації у ДАР (Державному аграрному реєстрі) - заявку про намір експортувати власно вирощену продукцію потрібно подати до 01.01.2026 (із зазначенням посiвних площ, обсягу збору та фактичної врожайності за підсумками поточного року);
для цілей звільнення від мита врожайність не може перевищувати 3,5 т/га (а це, по суті, - ліміт на пільгу, так як часто показники фактичного вирощування є більшими);
моніторинг відповідності обсягів експорту сільгосппродукції зі сторони Мінекономіки з інформуванням ТПП та Держмитслужби у разі перевищення обсягів власного вирощування для прийняття відповідних рішень щодо пільги (згідно з постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 03.12.2025 р. № 1570).
Як бачимо, підзаконні акти, які мали б врегулювати механізм підтвердження власного вирощування, лише додатково обмежили агробізнес і створили інші перешкоди при звільненні від мита.
Постановами прямо не передбачено й алгоритму повернення мита до набрання такою законної сили і до фактичного впровадження механізму адміністрування звільнення.
Безумовно, відсутність затвердженого механізму та невизначеність у його застосуванні впродовж тривалого часу є підставою для оскарження вже складених протоколів. Однак питання - як експортерам повернути сплачене мито - залишається відкритим.
17 листопада з метою захисту інтересів аграріїв у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 14226. Такий передбачає гарантії та порядок повернення мита (за ст. 301 МК України), надмірно сплаченого з вересня 2025 року. Поки цей закон не прийнято.
Водночас, попри впровадження механізму підтвердження права на пільгу та пропозиції щодо алгоритму повернення мита, не варто забувати про Угоду про асоціацію між Україною та ЄС.
Угода як не передбачала, так і досі не передбачає експортного мита на сою та ріпак (хоч її і оновлено у жовтні), натомість визначає преференції. Закон №4536-IX, своєю чергою, не містить жодних застережень щодо Угоди. Тобто впровадження загального мита на експорт сої та ріпаку не означає, що відміняються умови Угоди. І тому, весь преференційний експорт мав би звільнятись від вивізного мита (не через пільгу, а через Угоду).
Аналогічно це працює і з насінням соняшнику: при експорті в ЄС застосовується преференція, передбачена Угодою (3,6% замість 10%, встановлених тим же Законом №4536-IX).
До того ж, ЄС звертає увагу, що введення експорних мит на сою та ріпак порушує положення Угоди в частині Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (DCFTA). А це негативно впливає на компанії ЄС, які бажають інвестувати в Україну (Звіт Єврокомісії щодо прогресу України в межах Пакета розширення 2025).
З огляду на це, експортерам варто розглянути можливість застосування преференції на підставі Угоди при митному оформленні експорту сої та ріпаку. Звичайно, не без ризиків спору із митним органом, але з шансами на повернення митних платежів.
Юлія Яремко, адвокатка компанії First Chair Legal
Ірина Будинкевич, юристка компанії First Chair Legal
