Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

«Карантинне» рейдерство: як захистити майно та бізнес від захоплення під час надзвичайної ситуації

Реклама

На жаль, карантин не став завадою для діяльності рейдерів. Уже в середині березня, одразу після запровадження запобіжних заходів щодо боротьби з COVID-19, у мережі з'явилась інформація про кілька випадків активності з боку «чорних реєстраторів» щодо зміни даних про власників юридичних осіб. Найімовірніше, рейдери розраховували на те, що ані власники бізнесу, ані Мін'юст не будуть готові швидко відреагувати на незаконні дії.

А втім, наскільки відомо зі ЗМІ, ці сподівання виявились марними. Вирішальним моментом стала можливість скасувати реєстраційні дії в порядку адміністративного оскарження. Відповідно, критично важливо донести до власників бізнесу й нерухомості інформацію про те, як нині працює антирейдерська колегія Мін'юсту. Тому ЛІГА:ЗАКОН звернулася із запитаннями до Ольги Оніщук, заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації, яка очолює Офіс протидії рейдерству.

ЛІГА:ЗАКОН: У пресі з'являлися заяви про спалах рейдерства під час карантину. Чи це справді так? Наскільки зросла кількість поданих скарг на дії державних реєстраторів?

Ольга Оніщук: Насправді, усе не зовсім так. Дійсно, у перший тиждень карантину ми отримали чотири скарги, які стосувалися грубих порушень, допущених державними реєстраторами. Усі їх негайно розглянув Міністр юстиції в одноособовому порядку: незаконні реєстраційні дії було скасовано, а бізнес повернено законному власнику.

Той факт, що в умовах обмежувальних заходів, запроваджених із метою запобігання поширенню вірусу COVID-19, рейдери спробують активізуватися, для нас не став несподіванкою. Таке вже траплялося. Наприклад, наприкінці грудня минулого року, коли вся країна вже готувалася до новорічних свят, рейдери, які замовили незаконну реєстраційну дію, сподівалися, що Міністерство юстиції та Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації вже припинили свою роботу. Але це була хибна думка: ми відреагували миттєво, незважаючи на те, що робочі дні 2019 року закінчилися, незаконну реєстраційну дію було скасовано в суботу. Аналогічну ситуацію маємо й тепер. В умовах запроваджених обмежувальних заходів на період карантину скарги у сфері державної реєстрації продовжують розглядати. Звісно, ми не можемо ризикувати здоров'ям наших громадян, тому, аби зменшити фізичні контакти між людьми, відмовилися від колегіального режиму роботи в нашому Офісі протидії рейдерству.

Як бачимо, того, що в Міністерства юстиції є інструменти для миттєвого реагування на незаконні дії державних реєстраторів, рейдери не врахували. Ідеться про пункт 8 оновленого Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, згідно з яким розгляд таких скарг здійснює Мін'юст невідкладно й одноособово.

Стосовно нинішньої ситуації керівництво Міністерства вже висловлювалося публічно. Наш меседж досить чіткий: Офіс протидії рейдерству продовжує стояти на варті прав й інтересів законних власників. В умовах карантинних обмежень ми ані на мить не припиняли своєї роботи: справи про реєстраційні дії розглядають в одноособовому порядку щодня.

ЛЗ: Як можна звертатися до Міністерства в період карантину та чи обов'язково надавати паперові документи?

Ольга Оніщук: Передбачено можливість подати скаргу в електронному вигляді через igov.gov.ua (портал державних послуг).

На сайті Міністерства юстиції розміщено інформацію про те, як працює Офіс протидії рейдерству під час карантину та як саме подати скаргу. Ознайомившись із цією інформацією, можна в електронній формі зі смартфону чи домашнього комп'ютера надіслати відповідне звернення.

Якщо ж громадяни чи представники бізнесу воліють подати документи в паперовому вигляді, то на центральній будівлі Міністерства, пров. Рильського (у м. Києві - прим. ЛЗ) і в нас, в Офісі протидії рейдерству, вул. Сверстюка, 15 (також у Києві - прим. ЛЗ), розміщено поштові скриньки, уміст яких ми перевіряємо кілька разів на день.

ЛЗ: Звісно ж, доступна й можливість надіслати скаргу поштою?

Ольга Оніщук: Так, пошта працює, ми щодня приймаємо кореспонденцію й розписуємо звернення на відповідні департаменти. Зараз ми надзвичайно уважні й пильні - кожну скаргу, яка потрапляє до моєї приймальні, я передусім аналізую особисто і, звичайно, фахівці управління з розгляду скарг щодо наявності грубих порушень законодавства. Ми намагаємося максимально швидко виявити ті «гарячі» реєстраційні дії, які містять кричущі порушення закону.

ЛЗ: Наскільки швидко тепер відбувається розгляд скарг на дії державних реєстраторів?

Ольга Оніщук: Якщо скарга містить інформацію, яка підтверджує, що справді з боку державного реєстратора було допущено серйозні порушення закону, то ми розглядаємо її протягом 24 годин.

Чому я наголошую саме на серйозних, грубих порушеннях? Тому що в громадян може скластися хибне враження, що ми розглядаємо всі скарги протягом 24 годин. Але це не можливо апріорі, оскільки до Міністерства юстиції зараз продовжує надходити надзвичайно велика кількість скарг на дії державних реєстраторів за попередні періоди - за 2016, 2017, 2018 рр. Це дуже складні, юридично заплутані реєстраційні історії, які потребують детального вивчення, ретельної підготовки й колегіального розгляду. Такі кейси вже мають багато «ускладнень» у вигляді судових процесів і наступних реєстраційних дій. Це те, що новому керівництву Міністерства дісталося у спадок від попередніх очільників відомства.

ЛЗ: Яка зараз статистика за скаргами? Скільки нових випадків, скільки старих і заплутаних?

Ольга Оніщук: Ми надзвичайно уважно відстежуємо динаміку оскаржуваних реєстраційних дій. Нас більше цікавить загальна кількість не скарг, а оскаржуваних реєстраційних дій.

Наприклад, у жовтні 2019 р. ми мали майже 400 оскаржених дій, у листопаді - 183, у грудні - 99, а в січні 2020 р. - 61. Тобто помітна стійка тенденція до зменшення кількості оскаржуваних реєстраційних дій. Це свідчить про те, що ми рухаємося в правильному напрямі.

Кількість оскаржуваних дій за минулі роки зростає, і це не дивно, адже свого часу активну участь у рейдерських захопленнях шляхом здійснення незаконних дій у державних реєстрах брали державні реєстратори комунальних підприємств. Таким суб'єктам із 2 листопада минулого року ми повністю обмежили доступ до реєстрів, позбавивши їх права здійснювати реєстраційні дії.

Суспільство бачить, що Міністерство юстиції працює ефективно, тож шукає справедливість шляхом адміністративного оскарження реєстраційних дій. Відповідно, фізичні та юридичні особи звертаються частіше, і кількість таких скарг у нас збільшується.

Але в нас є багато «ускладнень», про що я завжди відкрито говорю. Насправді, зі «старими» історіями нам набагато складніше розібратися, ніж із новими.

З новими все зрозуміло. Ми отримуємо скаргу, відкриваємо державний реєстр, якщо бачимо грубі порушення - відразу готуємо відповідну довідку й усю необхідну інформацію Міністру, а далі вже Міністр видає наказ, і реєстраційну дію скасовують. Тож замовники рейдерської схеми розуміють, що немає сенсу замовляти такі реєстраційні дії, оскільки вони одразу будуть скасовані.

Щодо реєстраційних історій «із минулого», то кількість відмов у задоволенні скарги у зв'язку з пропущеними строками на їх подання нині досить суттєва. Закон каже про те, що скаржник може звернутися за захистом своїх прав в адміністративному порядку протягом 60 днів із моменту, коли йому стало відомо або могло стати відомо про незаконну реєстраційну дію. Зазвичай скаржникам уже давно відомо про незаконні дії: про це свідчить, зокрема, інформація, яку вони зазначають у своїх скаргах, та інші документи, які додають до скарги, наприклад, позови до суду.

Ми, як Міністерство юстиції, сповідуємо принцип верховенства права. Тому, навіть якщо розуміємо, що скарга обґрунтована, не можемо її задовольнити через те, що були пропущені строки на її подання. Це прямо заборонено законом.

У таких випадках ми намагаємося не просто відмовити в задоволенні скарги, а й по змозі описати у висновку Колегії, які саме порушення здійснив державний реєстратор, для того аби цю інформацію міг використати скаржник як доказову базу в суді.

ЛЗ: Тобто можна говорити про те, що проблема «чорних реєстраторів» як системне явище подолана?

Ольга Оніщук: Абсолютно в цьому переконані. Про це свідчать факти - кількість оскаржуваних реєстраційних дій.

З 2 листопада 2019 р. для системи державної реєстрації розпочато новий відлік, оскільки ми змінили її суб'єктний склад - скасували права державних реєстраторів комунальних підприємств. Відповідно, ми дуже уважно спостерігаємо за динамікою надходження скарг саме з початку листопада минулого року.

Ми маємо статистику за листопад, грудень, січень, лютий і майже за весь березень (розмова відбувалася 31 березня - прим. ЛЗ) - приблизно п'ять місяців ми вже працюємо з новим суб'єктним складом. Ці дані свідчать про те, що ми мали кілька пікових цифр - станом на січень 8 випадків і протягом першого «карантинного» тижня березня ще 4, що ми вважали «спалахом рейдерства».

Загалом протягом останніх п'яти місяців було зафіксовано лише 12 випадків відвертих, кричущих незаконних дій. Ми вважаємо, що, з огляду на масштаби країни та все ще недосконалу систему державної реєстрації, а також порівняно з динамікою попередніх років, це досить хороший результат боротьби з рейдерством.

Але нині ми продовжуємо роботу над удосконаленням програмного забезпечення, розробляємо нові законопроєкти.

ЛЗ: Якщо повернутися до процедури розгляду скарг, то у випадках, коли законодавство передбачає одноособовий розгляд, усе зрозуміло, усе працює в нормальному режимі. Але яка тепер ситуація в тих випадках, коли розгляд згідно із законодавством потрібно здійснювати лише колегіально?

Ольга Оніщук: З колегіальним розглядом скарг є певні «пробуксовки» через обмежений кадровий ресурс Міністерства юстиції. Нині є приблизно 800 скарг, які потрібно розглянути колегіально. Це досить велика кількість, зважаючи на те, що кожна скарга є складною й потребує значної роботи від фахівців Департаменту нотаріату та державної реєстрації, а також безпосереднього аналізу Колегії.

Закон говорить, що ми розглядаємо такі скарги в загальні строки, передбачені Законом «Про звернення громадян». Тобто в нас є 30 днів, і ми можемо продовжити розгляд ще на 15 днів, якщо є така необхідність. По суті ми говоримо про 45 днів із моменту отримання скарги.

Ми намагаємося зробити все, щоб вийти на відсутність прострочень. Це складно, адже кількість скарг більша, ніж кількість фахівців, які мають відповідну кваліфікацію й повноваження, аби готувати проєкти висновків за такими скаргами.

А втім, у цьому питанні ми маємо певні зрушення. Ми вже отримали погодження Міністерства фінансів на розширення штатної чисельності Управління з розгляду скарг на 10 експертів. Цей процес зупинила епідемія коронавірусу, оскільки були зупинені всі конкурсні процедури на зайняття вакантних посад.

Ми дуже чекаємо на кадрове поповнення. 10 нових фахівців дозволили б нам суттєво активізувати процедуру розгляду скарг. Це дало б можливість вийти на нормальний алгоритм роботи.

Нині розглядають можливість унесення змін до відповідних нормативних актів, які б забезпечили можливість проведення конкурсів онлайн, щоб ще до кінця карантину ми отримали гідних фахівців та вирішили проблему прострочень розгляду скарг раз і назавжди.

ЛЗ: Продовжуючи тему онлайн, чи розглядаєте Ви можливість проводити засідання Колегії за участю скаржника та/або держреєстратора за допомогою засобів відеоконференції?

Ольга Оніщук: Так, зараз розглядаємо таку можливість. Є проєкти відповідних нормативних актів. Поки що остаточне рішення не прийнято, оскільки є імовірність виникнення так би мовити побічних ефектів.

Сторони завжди прагнуть активно долучатися до колегіального розгляду скарг. Коли відбувається засідання Колегії, маємо майже завжди стовідсоткову явку сторін, на відміну, наприклад, від судового розгляду. Тобто і заінтересована особа, і скаржник зазвичай хочуть подати не лише письмові, а й усні пояснення.

Нині є й проблема у встановленні особи в дистанційному режимі - це доволі складно. Хоча ми шукаємо механізми з біометричними паспортами, електронним цифровим підписом, іншими засобами, які б допомогли нам переконатися в тому, що на дистанційному зв'язку саме скаржник чи заінтересована особа.

Ми над цим працюємо й сподіваємося, що найближчим часом буде прийнято остаточне рішення.

ЛЗ: Чи виникають зараз проблеми з виконанням рішень за результатами розгляду?

Ольга Оніщук: Жодних проблем із цим нині немає. Наказ виконують протягом 2 робочих днів.

Невиконання наказу може бути пов'язано лише з якимось обмеженнями, які не дають нам можливості виконати його в установлений спосіб і строк. Ідеться, наприклад, про випадок, коли фахівець під час виконання реєстраційної дії на підставі наказу бачить, що є судова заборона на вчинення реєстраційних дій, у тому числі Міністерством юстиції. У цьому разі, допоки така заборона не буде знята, ми не маємо права виконати наказ.

Ми завжди про це повідомляємо сторону, указуємо, у зв'язку з якими обставинами не можемо виконати наказ та що саме стало перешкодою для поновлення її законних прав й інтересів.

ЛЗ: І насамкінець більш загальне питання: чи позначився карантин на роботі реєстраційної системи в державі?

Ольга Оніщук: Мені здається, що сьогодні немає такої сфери суспільного життя, на якій би карантин не позначився. Зараз ми максимально намагаємося працювати онлайн, реєстри функціонують, адже фахівці Міністерства, які працюють з реєстрами, не потребують якогось контакту з людьми.

По суті зараз ми маємо лише проблему з тим, що в нас накопичується певна кількість скарг, які потребують колегіального розгляду. Це нас дуже турбує, і ми розглядаємо варіанти того, як можна максимально швидко розглянути такі скарги. Можливо, після завершення карантину, коли вся країна повернеться до нормального життя, нам доведеться працювати щодня. Тобто Колегія працюватиме у форматі кількох складів, а розгляд скарг відбуватиметься не три рази на тиждень, як це було раніше, а п'ять разів, аби максимально швидко розглянути всі накопичені скарги.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини