Дія мораторію на податкові перевірки впродовж 2020 року через коронавірусну інфекцію став полегшенням для всієї бізнесової спільноти. Тому, отримуючи в цей період запит від органу ДПС в порядку ст. 73 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники податків не дуже хвилювались. Проте з лютого 2021 року частково скасовано мораторій на податкові перевірки, а отже, отриманий запит вже викликає певні побоювання. Однак чи такий «страшний вовк» як його малюють? Відповіді на дані питання ми отримали від практикуючих адвокатів, тому почергово будемо розкривати найбільш актуальні питання.
|
Осійчук Тетяна - Адвокат ГК «ЛІГА» |
ЛІГА:ЗАКОН: Які запити органи податкової служби можуть надсилати в 2021 році? Чи змінилось щось в порівнянні з попередніми роками?
ТЕТЯНА ОСІЙЧУК: Практика надсилання запитів органами податкової служби є досить стабільною та має досить усталений характер, чого не можна сказати стосовно практики проведення податкових перевірок, але про це в подальшому детально розповість моя колега Ірина Кепич.
Відповідно до п. 3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
З власного досвіду переконана, що детальна правова експертиза такого запиту на предмет відповідності положенням податкового законодавства зможе: по-перше, забезпечити уникнення ризиків для бізнесу щодо проведення в подальшому податкової перевірки, по-друге, надати можливість сформувати правову позицію щодо відсутності підстав задоволення вимог податкового органу.
|
Кепич Ірина - Адвокат |
ЛІГА:ЗАКОН: Яким чином здійснювати правову експертизу такого запиту податкового органу та на що звернути увагу?
ОСІЙЧУК ТЕТЯНА: Перш за все, необхідно звернути увагу, що запит податкового органу повинен відповідати положенням статті 73 ПК України (аналогічно п. 10 Порядку № 1245, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року) і повинен містити:
1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
3) печатку контролюючого органу.
У разі, якщо запит не відповідає даним вимогам, платник звільняється від обов`язку надавати відповідь на нього.
Детально зверну увагу щодо першого пункту: контролюючі органи можуть надсилати запит не з власних міркувань, а лише за наявності однієї з підстав, перелік яких наведено в п. 73.3 ПК України. На практиці ж запити контролюючих органів про надання відповідної інформації платником податків досить часто не містять чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.
Зокрема, в постанові від 21.05.2020 року (справа № 819/1782/13-а) Верховний Суд зазначив про відсутність інформації, яка підтверджувала б підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПКУ «… запит контролюючого органу… окрім загального посилання на наявність певних відомостей, які можуть свідчити про приховування (заниження) об'єктів оподаткування… не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства...» «…наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об'єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження». Аналогічно в позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постановах від 25 березня 2019 року (справа №806/4875/14) та від 17 липня 2019 року (справа №808/553/18), в тому числі в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 року (справа №820/2993/16) «… у запиті не вказано, які саме показники були проаналізовані органами податкової служби та яким чином дані показники свідчать про недостовірність даних при поданні податкової звітності за вказаний період; не зазначено за результатами аналізу якої саме інформації та в який спосіб отримані такі відомості тощо…».
Відтак, платнику податків дана судова практика буде вкрай корисною для формування позиції при підготовці відповіді на такий запит.
Окремо зупинюсь і щодо третього пункту: запит податково органу повинен містити печатку контролюючого органу. Позиції щодо наявності печатки в запиті податкових органів дотримується Верховний Суд у постанові від 26.02.2019 року (справа № 826/9082/15) «…відсутність печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації … є порушенням порядку його оформлення (складання), що у свою чергу призводить до виникнення у платника податків права не надавати запитувану інформацію».
ЛІГА:ЗАКОН: Яким чином платнику податків реагувати на такі запити податкового органу?
ОСІЙЧУК ТЕТЯНА: Перш за все необхідно пам'ятати, що відповідь на запит податкового органу надається протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Водночас п. 528 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі - карантин), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, ст. 73 і 78 ПКУ.
Так, зупинення строків стосується надання платниками податків відповідей на запити органів ДПС (крім запитів щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або від'ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) їм по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Тобто, платник податку має відслідковувати строки та пам'ятати, що прострочення надання відповіді на запит може мати негативні наслідки.
ЛІГА:ЗАКОН: Яким чином податкові органи можуть надіслати такий запит ?
ОСІЙЧУК ТЕТЯНА:
На сьогоднішній день, документи вважаються належним чином врученими платником податків, якщо вони надіслані податковими органами:
-за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення
- або особисто вручені платнику податків (його представнику),
- або надіслані засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Тобто, документи в такому випадку надсилаються в електронний кабінет платника податку.
Жити в правовій державі означає дотримуватись букви закону та мати впевненість, що органи державної влади діють аналогічно. Однак, не досить лише сподіватись, варто виключити всі ризики: перевіряти інформацію щодо отримання кореспонденції в т.ч. від податкових органів, звіряти інформацію по строкам через трекінг Укрпошти та проводити детальну правову експертизу запитів.
ЛІГА:ЗАКОН: Чи дійсно скасовано мораторій на проведення податкових перевірок, передбачений в Податковому кодексі України?
Ірина Кепич: Незважаючи на те, що в Податковому кодексі України в п. 52-2 «Підрозділу 10. Інші перехідні положення» закріплено зокрема, мораторій на проведення планових документальних перевірок, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» відмінено дію такого мораторію.
Чим же керувався Кабмін приймаючи таку постанову? І чи законна така постанова запитаєте Ви?
п. 4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надати право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України.
Однак, зміни до Закону України, яким є Податковий кодекс України, мають вноситись законом про внесення змін, а не постановою Кабміну.
На сьогодні, жодна особа (ні фізична, ні юридична) не оскаржила постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Тому, вона діє.
ЛІГА:ЗАКОН: Чи проводяться податкові перевірки на підставі постанови Кабміну?
Ірина Кепич: Так, у мого клієнта проводилась планова документальна перевірка, а в наказі про проведення перевірки було посилання на постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». Крім того, варто зауважити, що перевірки проводилась під час перебування м. Києва у «червоній зоні».
ЛІГА:ЗАКОН: Чи можна не допускати до проведення перевірки через мораторій?
Ірина Кепич: Можливий варіант не допускати до проведення перевірки та оскаржувати наказ про проведення перевірки в судовому порядку.
В такому випадку, платникам варто посилатись на пункт 2.1. статті 2 Податкового кодексу України, про те, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу, а не шляхом видачі постанови Кабміну.
Також рекомендую, оскаржити саму постанову Кабміну про скорочення строку дії мораторію.
ЛІГА:ЗАКОН: Як платника податків повинні попередити про проведення планової перевірки?
Ірина Кепич: Перш за все, підприємство повинно бути у плані-графіку на проведення перевірок. Якщо підприємство в плані-графіку - це сингал готуватися до проведення перевірки.
Платнику податків варто пам'ятати, що включення підприємства до плану -графіку можна оскаржити в судовому порядку. Суди нерідко стають на сторону платників, зокрема у Постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі № 520/6387/19, Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2020 у справі № 640/4391/19.
Крім того, підприємству повинні направити наказ про проведення перевірки. Варто зауважити, що наказ направляється за податковою адресою платника податків. Тому, якщо Ви фактично знаходитесь за іншою адресою - необхідно відслідковувати потові відправлення за податковою адресою. Також, зауважу, що направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення, навіть при умові не отримання такого листа, вважається направленням наказу про проведення перевірки. Тобто, формально податковий орган виконав свій обов'язок щодо повідомлення платника про проведення перевірки.
Наголошую, що копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки платник податків повинен отримати за 10 календарних днів до дня проведення перевірки.
ЛІГА:ЗАКОН: Чи є особливості застосування строків давності під час дії карантинних обмежень?
Ірина Кепич: На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, зупиняється перебіг строків давності. Що це означає на практиці? Для платника це означає, що весь «карантинний період» незважаючи на діяльність бізнесу строки давності зупинено, а відтак, збільшується строк за який може бути проведено перевірку та строк для зберігання документів. А перевірку у Вас можуть провести з 19.03.2017 року, тому і документи Ви повинні зберігати з 19.03.2017 року.
__
Як діяти в різноманітних ситуаціях для бізнесу та при перевірках контролюючих органів - дізнавайтесь у LIGA360. Це комплекс інформаційно-аналітичних продуктів, що економить час на щоденних робочих завданнях та убезпечить від ризиків. Більше про переваги LIGA360 читайте за посиланням.
