2025 рік для українського бізнесу став роком нових викликів у сфері податкової політики й контролю. Посилення державного нагляду, впровадження нової системи управління податковими ризиками, а також активна робота правоохоронних органів у сфері економічних злочинів змушують підприємства переглядати підходи до фінансової безпеки та комплаєнсу. У цій статті розглянуто ключові податкові ризики для бізнесу у 2025 році, їхні джерела, наслідки, а також стратегії мінімізації - з урахуванням нових тенденцій та особливої ролі Бюро економічної безпеки (БЕБ) і Департаменту стратегічних розслідувань.
1. Еволюція податкового законодавства: нові правила гри
З 2024 року Україна активно впроваджує європейські стандарти у сфері оподаткування, що суттєво вплинуло на всі основні податки: ПДВ, податок на прибуток, ЄСВ, податок на доходи фізичних осіб. У 2025 році ці процеси лише прискорилися. Серед основних змін:
обмін податковою інформацією між країнами та повідомлення про доходи і активи українців за кордоном органів ДПС України;
отримання інформації про наявність активів на криптогаманцях;
збільшення навантаження на ФОПів: відновлено повний обов'язок сплати ЄСВ навіть за відсутності доходу, посилено вимоги до реєстрації та звітності;
повернення планових перевірок: після періоду мораторію ДПС активізувала планові та позапланові перевірки, особливо у сферах з підвищеним ризиком (агро, будівництво, торгівля паливом, ІТ);
зміни у трансфертному ціноутворенні: розширено перелік контрольованих операцій, підвищено вимоги до документації та обґрунтування ринковості цін;
впровадження електронних сервісів: автоматизація процесів адміністрування, онлайн-інструменти для перевірки контрагентів.
Ці фактори створюють нові виклики для бізнесу, оскільки підвищують ризик виникнення помилок, штрафних санкцій і навіть кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.
2. Класифікація податкових ризиків: що має враховувати бізнес
Уряд вдосконалює систему моніторингу податкових ризиків, спрямовану на підвищення прозорості бізнесу та забезпечення дотримання норм податкового законодавства.
2.1. Ризики реєстрації:
використання фіктивних юридичних адрес, підставних осіб у складі засновників чи керівників;
відсутність реального місцезнаходження підприємства;
співпраця з контрагентами, які мають ознаки фіктивності (відсутність персоналу, потужностей, реальної діяльності).
Наслідки: блокування податкових накладних, відмова у реєстрації податкового кредиту, включення до переліку «ризикових» платників, що автоматично підвищує увагу контролюючих органів.
2.2. Ризики звітності:
несвоєчасне або некоректне подання податкової звітності (ПДВ, податок на прибуток, звіти про контрольовані операції);
відсутність або неправильне оформлення первинних документів;
невідповідність даних у звітності даним у реєстрах ДПС.
Наслідки: штрафи (від 10% до 25% від суми зобов'язань), анулювання податкового кредиту, донарахування податків, підстави для проведення позапланових перевірок.
2.3. Ризики сплати:
затримки у сплаті податкових зобов'язань;
наявність податкового боргу, який не погашається у встановлені строки;
помилки при заповненні платіжних документів.
Наслідки: нарахування пені, штрафів, арешт рахунків, примусове стягнення боргу через суд, блокування операцій по рахунках.
2.4. Ризики декларування:
використання схем оптимізації без економічного обґрунтування (фіктивні витрати, підставні послуги);
недостовірне декларування доходів, приховування окремих операцій;
заниження бази оподаткування через маніпуляції з трансфертним ціноутворенням.
Наслідки: донарахування податків, штрафи, кримінальна відповідальність, репутаційні втрати.
Хочеш дізнатися секрети успішної роботи з інформацією? Замов презентацію нової LIGA360. Дані та джерела для всієї команди: топменеджерів, юристів, бухгалтерів, комплаєнс-фахівців і не тільки.
3. Галузеві особливості податкових ризиків
Деякі сектори економіки мають специфічні ризики, пов'язані з особливостями оподаткування та ведення бізнесу.
3.1. Агропромисловий комплекс:
часті зміни у спеціальному режимі ПДВ;
високий ризик визнання операцій фіктивними через складну структуру власності та численні посередники;
проблеми з підтвердженням реальності витрат на оренду землі, закупівлю сировини.
3.2. Будівництво та нерухомість:
використання субпідрядних організацій з ознаками фіктивності;
маніпуляції з оцінкою вартості об'єктів нерухомості;
ризики подвійного оподаткування при реалізації об'єктів на різних етапах будівництва.
3.3. Торгівля паливом:
високий рівень тінізації, часті випадки використання підставних компаній.
складність контролю за рухом товару, ризик порушення ліцензійних умов.
3.4. IT-сектор та віртуальні активи:
нові правила оподаткування операцій з криптовалютами;
відсутність чітких критеріїв для визначення об'єкта оподаткування;
ризики подвійного оподаткування при роботі з іноземними замовниками.
4. Основні джерела виникнення податкових ризиків у 2025 році
4.1. Недостатній рівень автоматизації
Багато підприємств досі покладаються на ручне ведення обліку, що підвищує ймовірність помилок і неточностей у звітності.
4.2. Відсутність системи внутрішнього контролю
Брак регулярного внутрішнього аудиту та перевірок контрагентів призводить до співпраці з ризиковими компаніями, що може стати підставою для блокування ПДВ або проведення позапланових перевірок.
4.3. Використання «сірих схем» оптимізації
Спроби знизити податкове навантаження шляхом фіктивних операцій, підставних послуг чи використання офшорних структур часто закінчуються донарахуваннями, штрафами та кримінальними провадженнями.
4.4. Недостатня кваліфікація персоналу
Непоінформованість бухгалтерів та фінансових менеджерів про останні зміни у законодавстві призводить до помилок у звітності та сплаті податків.
5. Нові коди, критерії та посилений контроль ДПС
У 2025 році ДПС суттєво змінила підхід до визначення ризикових платників податків, запровадивши нові коди ризиковості та уточнивши критерії оцінки. Особливу увагу приділено фіктивним операціям, контрагентам без ПДВ і ресурсів, експорту товарів невідомого походження, відсутності компанії за податковою адресою.
ДПС проводить автоматичний моніторинг взаєморозрахунків між платниками ПДВ, поглиблену аналітику всіх розрахунків між контрагентами, щоб виявляти підозрілі операції та їхні зв'язки з уже відомими ризиковими суб'єктами. Відсутність компанії за місцем реєстрації є підставою для автоматичного внесення до переліку ризикових платників.
Активізація правоохоронних органів у сфері економічних злочинів
6.1. Роль Бюро економічної безпеки України (БЕБ)
У 2025 році БЕБ значно посилило свою діяльність у сфері протидії економічним злочинам. Детективи Бюро здійснюють оперативно-розшукову діяльність, аналітичну роботу та досудові розслідування за фактами ухилення від сплати податків, фіктивного підприємництва, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та інших правопорушень, що завдають шкоди економіці держави. БЕБ має широкі повноваження щодо збору та аналізу інформації, проведення слідчих дій, взаємодії з іншими державними органами та залучення експертів для розслідування складних економічних схем.
Ця активність суттєво підвищує ризики для підприємств, які використовують непрозорі схеми оптимізації, співпрацюють із сумнівними контрагентами або допускають порушення у сфері фінансової звітності. Навіть незначні помилки чи неточності можуть стати підставою для відкриття кримінального провадження та проведення комплексних перевірок.
6.2. Департамент стратегічних розслідувань
Департамент стратегічних розслідувань також посилив роботу щодо виявлення та документування злочинних угруповань, які займаються економічними злочинами, особливо у сферах з підвищеним ризиком - агросекторі, будівництві, торгівлі паливом, IT-сфері. Департамент активно співпрацює з іншими правоохоронними та контролюючими органами, що дозволяє комплексно підходити до розслідування податкових правопорушень і підвищує ймовірність виявлення порушень.
7. Реальні юридичні наслідки для бізнесу
Для бізнесу, який потрапив під розслідування щодо «дроблення» чи інших схем ухилення, наслідки можуть бути руйнівними. Окрім донарахування податків, штрафів до 50% від недоплати та пені, можливе блокування рахунків компанії та всіх пов'язаних ФОПів, що призводить до паралічу бізнес-процесів, втрати клієнтів, зриву контрактів. При цьому обов'язковий перехід на загальну систему оподаткування може збільшити податкове навантаження в 4-5 разів і вимагати перегляду всієї бізнес-моделі.
8. Практичні рекомендації щодо мінімізації податкових ризиків
8.1. Автоматизація облікових процесів
Використання сучасних програмних продуктів для бухгалтерського та податкового обліку дозволяє зменшити людський фактор, підвищити точність розрахунків та своєчасність подання звітності.
8.2. Регулярний аудит та перевірка контрагентів
Проводьте внутрішній аудит не рідше одного разу на квартал, використовуйте електронні сервіси ДПС для перевірки наявності податкового боргу, статусу платника ПДВ, ризиковості контрагента.
8.3. Впровадження системи compliance
Розробіть внутрішні політики і процедури, спрямовані на дотримання податкового законодавства, регулярно навчайте персонал, слідкуйте за змінами у законодавстві.
8.4. Відмова від ризикових схем оптимізації
Використовуйте лише перевірені інструменти зниження податкового навантаження: міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування, інвестиційні стимули, податкові кредити, тощо.
8.5. Підготовка до перевірок
Завчасно пройдіть хоча б маленький юридичний аудит перед первіркою, а вже тільки після того готуйте пакет документів, що підтверджують реальність господарських операцій.
Висновки та рекомендації для українського бізнесу
2025 рік вимагає від підприємств нової якості податкового менеджменту та додаткової уваги до взаємодії з правоохоронними органами. Основні висновки:
Податкові ризики охоплюють не лише фінансові й юридичні аспекти, а й підвищену ймовірність кримінальних проваджень через активну роботу БЕБ та Департаменту стратегічних розслідувань.
Найбільш уразливими залишаються підприємства, які нехтують автоматизацією, не впроваджують системи внутрішнього контролю, співпрацюють із сумнівними контрагентами або використовують «сірі» схеми оптимізації, при цьому економлять на юридичному супроводі.
Ефективна стратегія управління податковими ризиками має включати автоматизацію обліку, регулярний аудит, впровадження compliance, постійне навчання персоналу, відмову від сумнівних схем і готовність до перевірок з боку як податкових, так і правоохоронних органів.
Бізнесу потрібно діяти на випередження: інвестувати у прозорість, легальність і професіоналізм, оскільки навіть незначні порушення можуть стати підставою для комплексних перевірок і кримінальних переслідувань.
Саме прозорість, дотримання законодавства та системний підхід до фінансової безпеки є найкращим захистом від податкових ризиків і гарантією стійкості бізнесу у складних економічних умовах 2025 року.
Практичні матеріали із чіткими послідовностями дій: Мистецтво оборони, Алгоритми дій, База податкових знань. Замовте презентацію комплексного рішення LIGA360 для контролю інформаційних ризиків і ухвалення рішень, та відкрийте більше можливостей.