Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Як проходить реформа лісового господарства в Україні під час війни - інтерв'ю з генеральним директором ДП “Ліси України” Юрієм Болоховцем

4 січня 2024, 10:18
2388
0
Автор:
Реклама

Лісова галузь України дуже довгий час була джерелом скандалів та міфів. Адже для одних вона часто ставала статтею корупційних доходів, для інших об'єктом захисту від розкрадання. І боротися тут завжди було за що. Ліси становлять площу не менше 16% території країни або близько 10 мільйонів гектарів. У абсолютних показниках це немало, але якщо розглядати цей показник у порівнянні з країнами Європи, то Україна відстає в середньому вдвоє. У сусідній Польщі, наприклад, ліси займають майже 30 відсотків площі країни. Схожі показники і в середньому по всіх країнах Європи - загалом ліси - це 35% площі континенту. Є і виключення, але в кращий бік. Скажімо, у Швеції та Фінляндії під лісами зайнято 60 та 64 відсотки площі відповідно. Ще у 2021 році Україна затвердилаДержавну стратегію управління лісами, яка передбачала як удосконалення системи управління існуючим лісовим фондом, так і збільшення площі лісів України. Але реально реформа почалася лише у воєнному 2022 році. Про те, як вона відбувається в умовах воєнного стану та окупації частини території України, ми говоримо з генеральним директором новоствореного державного підприємства “Ліси України” Юрієм Болоховцем.

Редакція: Доброго дня, Юрію. Дякуємо за можливість почути, що зараз відбувається у галузі. З огляду на те, що реформа лісового господарства проходить в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну, наша розмова буде так чи інакше крутитися навколо цієї теми. Адже тут про що не спитай, кожен аспект безпосередньо стосується воєнних дій. Тому нам доведеться сконцентруватися на тих аспектах, які зазнали найбільшого впливу від війни.

Повноцінний старт реформи припав на період окупації частини території України. За планом реорганізації регіональні структурні підрозділи Державного агентства лісових ресурсів мали перейти в структуру новоствореного ДП “Ліси України”. З огляду на війну, яка ситуація з тими підрозділами, які наразі знаходяться на окупованих частинах території України? Чи є з ними якийсь зв'язок і чи маєте ви дані про те, які процеси зараз там відбуваються з лісовим фондом?

Юрій Болоховець: Почнемо з того, що реформа розпочалася не в минулому році, а раніше. В Україні було понад 350 лісгоспів, це колосальна кількість контор, адміністративного апарату. Це була дуже неефективна та корупційна система. Коли я прийшов на посаду керівника Держлісагентства, почав з укрупнення лісгоспів. Це дало можливість скоротити значну частину адміністративного апарату, найбільш одіозних місцевих керівників. Це був перший етап реформи, який показав, що централізація управління дає значні переваги. А другий етап ми дійсно розпочали у минулому році. Розділивши функції адміністрування та господарювання, і приєднавши понад 150 лісгоспів до ДП «Ліси України». Маємо результат - за 2023 рік в ДП рекордний прибуток в понад 3 млрд грн, який до реформи втрачався внаслідок неефективності управління та корупції в середині системи. Але якщо ми говоримо про структуру компанії, то господарства з окупованих територій до «Лісів України», із зрозумілих причин, не увійшли. Приєднання технічно можливо зробити лише після звільнення територій. Що стосується зв'язку з окупованими господарствами, то певну інформацію ми отримували в перші місяці війни. Тепер це значно складніше, адже будь-які контакти ставлять під загрозу життя лісівників на окупованих територіях.

Р: Чи є різниця у ситуації (зв'язок, обмін інформацією) між тими господарствами, що окуповані вже під час повномасштабного вторгнення у 2022 році і тими, що окуповані із 2014 року? Наприклад, Крим, Луганська та Донецька області?

Ю.Б.: Складно це коментувати. Я можу сказати єдине - окупантам абсолютно байдуже на український ліс. На Херсонщини минулого року вони в господарствах забирали всю техніку і давали можливості гасити пожежі, допоки вогонь на підійшов до будинків. Це орда, дикуни, які з однаковою жорстокістю і байдужістю знищують як українські міста та села, так і українські ліси. Маємо зробити все, щоб зупинити і вигнати їх з нашої землі. Тому коли деякі громадські діячі блокують постачання деревини для ЗСУ, аргументуючи це необхідністю дотримання тривалих, бюрократичних процедур, це викликає обурення. На фронті потрібно будувати фортифікації, а лісівники місяцями, а то і роками не можуть прибрати з лісу десятки тисяч кубометрів деревини після згарищ, буревіїв. Не можуть прибрати деревину з осередків усихання, адже для цього потрібно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля (ОВД). Хоча це найбільш доступний, дешевий ресурс для будівництва бліндажів, фортифікацій. У той час окупанти знищують українські ліси без будь-яких дозволів і оцінок.

Не пропусти жодної важливої зміни для бізнесу з LIGA360. Налаштуй моніторинг згадок у ЗМІ, змін конкурентів, законодавства та статусів об?єктів нерухомості. Спробуй прямо сьогодні

Р: Станом на 2020 рік тодішній голова Держлісагентства Андрій Заблоцький оцінював площу лісового фонду у 10 мільйонів гектарів. Наскільки змінилася ця площа станом на тепер? Чи враховуються у цих показниках ліси, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях (включно з Кримом та Донбасом) або територіях, де йдуть активні бойові дії? Яка частина лісового фонду України зараз знаходиться на тих територіях?

Ю.Б.: Наразі наше підприємство - це 6,6 млн га лісового фонду. Майже третина лісів на контрольованій території знаходиться в управління комунальних, військових, аграрних лісгоспів, які підпорядковані місцевій владі. За підрахунками Міндовкілля, під окупацією та бойовими діями знаходиться ще близько 450 тис. га лісів. Але це не весь український ліс. Є ще так звані «нічийні ліси» поза межами лісового фонду, на землях сільськогосподарського призначення, тощо. Це понад 1 млн га. Ми працюємо з цією проблемою понад рік, ідентифікуємо такі ліси, звертаємось до місцевих громад з пропозицією передати заліснені території у державний лісовий фонд і таким чином зберегти від знищення. Десятки тисяч га вже вдалось врятувати. Це великий і важливий для країни проєкт. Бо самосійні ліси є природними, а не штучними. Вони набагато стійкіше до змін клімату, це справжній природній скарб.

Крім того, в 2023 році завдяки проведеній реформі лісової галузі, нам поступово вдається відновлювати південні регіони. Навіть до війни вони були у край важкому стані: не ресурсні області, мінімальні зарплати, повна відсутність протипожежної техніки і, відповідно, висока кількість лісових пожеж. Зараз маємо рекордні показники: на Одещині та Миколаївщині висаджено більш ніж 3500 гектарів лісу. Це колосальні показники. За рік вдалося висадити більше, ніж всього за останні 10 років!

Р.: Як налагоджено процес фіксування збитків, які завдано лісовому господарству під час вторгнення росії в Україну?

Ю.Б.: У кінці 2022 року Міндовкілля розробило методику розрахунку збитків. У розмір збитків включатимуть втрати лісових насаджень, втрати від пошкодження заготовленої лісопродукції, неотримані доходи лісокористувачів, втрати мисливських господарств внаслідок знищення або пошкодження вольєрів, інших біотехнічних споруд, мисливських тварин тощо.

Р.: Які збитки вже зафіксовані станом на зараз? Який, за вашою оцінкою, приблизний об'єм збитків, які ще належить зафіксувати? Куди потім іде ця інформація?

Ю.Б.: За весь період війни майже третина українського лісу зазнала того чи іншого впливу від воєнних дій. Загальна сума завданої лісам шкоди, за оцінками Міндовкілля, складає понад 20 млрд грн. якщо ми говоримо про шкоду лісовим господарствам (знищені виробничі бази, техніка, адміністративні будівлі, тощо) то завдана шкоди оцінюється в 513,6 млн грн. Але це те, що вдалося порахувати, адже частково території залишаються під окупацією. Інформація збирається Міндовкілля і буде основою для стягнення компенсації з країни агресора.

Р.: За словами міністра захисту довкілля більше третини території України - це заміновані землі. Чи є у вас дані, яку частину замінованої території займають ліси?

Ю.Б.: Точніше, третина українських лісів зазнала впливу бойових дій. Якщо ми кажемо про ліси в управління ДП «Ліси України», то боями різної інтенсивності було охоплено понад 708 тис. га, з яких 211,5 тис. га потребували розмінування. Цей процес нелегкий, та тривалий. Зараз розміновано лише 44,2 тис. га.

Р.: Як відбувається розмінування лісів у деокупованих областях? Хто це робить? Чи є відповідні фахівці у штаті ДП “Ліси України” чи це сторонні спеціалісти?

Ю.Б.: У розмінуванні лісів приймають участь військові, ДСНС, МВС, Державна лісова охорона, в деяких регіонах працюють місцеві програми з грантовим фінансуванням. За останній місяць загалом розміновано приблизно 150 га. Але це переважно дороги, господарські комплекси, території в межах, або навколо населених пунктів. Ліси розміновувати набагато складніше. В ДП «Ліси України» не має окремої служби, яка б займалась розмінуванням лісів. По-перше, створити такий підрозділ, забезпечити технікою, фахівцями це величезні кошти. По-друге, такими роботами мають займатись фахівці з ліцензією, досвідом, тощо. Тому ми вирішили рухатись іншим шляхом. 2023 року оголосили перший невеликий тендер на розмінування. В першому кварталі 2024 року оголосимо ще два - вже більших. Задача сформувати ринок послуг з розмінування лісів, розробити відповідні проєкти та пропонувати міжнародним донорам допомогти з фінансуванням,

Р.: Скільки в середньому коштують такі роботи? Хто наразі їх фінансує? Чи буде ця вартість зафіксована і внесена до переліку збитків, які будуть стягуватися з країни-агресора у майбутньому?

Ю.Б.: Ці роботи коштують дуже дорого, бо ліс це не поле, де може працювати техніка. В лісі доводиться працювати виключно вручну. Витрати можуть складати сотні тисяч гривень за га. Деякі місцеві громади отримали грантову допомогу, але у більшості випадків це стосується територій населених пунктів. Ми поки що самі фінансуємо розмінування. Безумовно наші витрати мають увійти у суму збитків лісовому господарству країни.

Р.: Інформаційна кампанія щодо замінованих лісів якщо й існує, то вона якась не дуже помітна. Цей аспект належить до вашої компетенції чи цим повинні займатися інші відомства? Яка робота з цивільним населенням у зв'язку з замінованістю лісів ведеться саме вашим підприємством, а чим мають займатися на рівні інших органів? Чи володієте ви статистикою щодо нещасних випадків у лісах через міни чи інші вибухові пристрої?

Ю.Б.: Ми робимо все, щоб убезпечити наших працівників. Якщо перші місяці після деокупації фіксувались нещасні випадки, останній час таких випадків практично немає. Щодо цивільного населення, то лише соціальної реклами недостатньо. Якщо відвідувати ліс небезпечно, людям потрібна альтернатива, тому ми активно розвиваємо нашу мережу рекреаційних пунктів. Це можливість провести час у лісі, але безпечно. Поява рекреаційних пунктів впливає і на зменшення лісових пожеж. За рік площа пожеж в наших лісах зменшилась понад в 40 разів до 440 га.

Р.: Чи проводяться якісь спеціальні навчання для співробітників лісництв, особливо у деокупованих областях, як поводити себе на потенційно небезпечній території або як працювати з небезпечними предметами тощо? Якщо так, то які сторонні спеціалісти залучаються да таких навчань?

Ю.Б.: Так, з працівниками лісництв в обов'язковому порядку проводяться навчання з виявлення та поводження з вибухонебезпечними предметами. До навчань залучаються представники ДСНС, швидкої медичної служби та Держпраці.

Р.: Яка кількість співробітників, що працюють у лісовій галузі, зараз захищають країну у ЗСУ? Чи є у вас кадрові проблеми у зв'язку з цим? Як ви їх вирішуєте?

Ю.Б.: Наразі у нас майже 2 тисячі мобілізованих, більше 400 демобілізованих, які повернулись на роботу і яким ми єдині в країні платимо плюс 20% до посадового окладу. Дефіцит деяких спеціальностей, особливо у тому що стосується заготівлі деревини, відчутний. Але це не лише наша проблема, але й підрядників. Єдине рішення - механізація заготівлі. Перехід на заготівлю з використанням сучасної техніки - харвестерів і форвадерів. Це і зниження собівартості, і зменшення травматизму. І можливість для автоматизованого контролю обсягу заготовленої деревини. Ми готові інвестувати власні кошти у закупівлю техніки, але для масштабного переозброєння потрібні зовнішні інвестиції.

Р.: Як державне підприємство або його окремі посадові особи співпрацюють зі Збройними Силами України? Чи є для вас якась окрема місія у рамках нашої військової стратегії? Скажімо поставки деревини на фронт абощо. Якщо так, то що це за деревина і для яких потреб вона поставляється?

Ю.Б.: Ми поставляємо на фронт пиломатеріали та круглу деревину для будівництва бліндажів та фортифікацій, поставляємо дрова для опалення. Загалом 2023 року поставили майже 100 тис.м3 деревини. Поставки повністю за рахунок підприємства, жодної копійки компенсації ми не отримали. Ми також передаємо на фронт техніку. Цього року понад 122 одиниці на суму майже 100 млн грн.. А загалом вже понад 800 одиниць. Це те, що робить підприємство. Плюс наші співробітники за сприяння Спілки воїнів-лісівників передали допомоги на фронт на багато десятків мільйонів гривень - сотні дронів та багато іншого.

Р.: Перейдемо до теми мисливства, яке теж знаходиться у вашій компетенції. Як на вашу роботу вплинула заборона полювання під час дії воєнного стану?

Ю.Б.: Наші мисливські господарства втратили майже увесь дохід, і тепер є виключно дотаційними. Але ми все одно продовжуємо їх підтримувати, платимо зарплату єгерям, проводимо підгодівлю тварин.

Р.: Фактично полювання заборонено вже 2 роки. Як це рішення вплинуло безпосередньо на популяцію тварин за цей час? Які у зв'язку з цим існують можливості розвитку або навпаки - ризики? Чи дозволено вашим співробітникам регулювати популяцію диких тварин (фактично це і є полювання), не дивлячись на військовий стан? Якщо ні, то чи необхідно це і як ви виходите із ситуації?

Ю.Б.: Заборона полювання це вимушений крок, який був виправданий на початку війни. За цей час дійсно накопичились негативні наслідки - маємо неконтрольоване збільшення популяції деяких хижих тварин, ризики поширення небезпечних захворювань. Тому безумовно, певні контрольні заходи є виправданими. Наразі ліміти та норми використання мисливських тварин затверджені Міндовкіллям. Триває погодження наказів про відкриття полювання з боку ОВА. Насправді, це не просте питання. Наприклад, відвідування лісів в Київській області заборонено. Тому потрібно визначити території де можливе проведення полювання, встановити терміни і допустимі способи полювання. Важливо правильно працювати з суспільством і доносити інформацію про те, що контроль за популяцією це не розвага під час війни, а необхідний захід для збереження біорізноманіття в наших лісах.

Р.: Зараз часто можна зустріти у соцмережах чи на новинних сайтах відео, на яких фіксують багато диких тварин, які через неконтрольоване розмноження з'являються і на трасах, і у містах тощо. Які тварини найбільше “виграли” від цієї заборони? Чи були до війни тварини, популяція яких була під загрозою, а заборона на полювання допомогла їм вижити?

Ю.Б.: Виграли чи програли, це складне питання. Популяція може неконтрольовано зростати, але з часом це призводить до спалаху епідемій, масової загибелі тварин. Це хибна думка, що світ мисливських тварин виграв від заборони. Тваринний світ виграє, коли є люди, готові фахово займатись мисливством, вкладаючи в нього душу, серце і чималі фінанси. Буквально нещодавно, наприклад, одне з приватних мисливських господарств Чернігівщини завезло понад 160 благородних оленів. Через декілька років популяція пошириться на увесь регіон. Ось такі інвестиції дійсно позитивно впливають на ситуацію в мисливстві.

Р.: Стратегія управління лісами передбачає передусім комплекс заходів, що стосуються лісових масивів, але у ній або дуже мало, або й нічого не сказано про розвиток мисливства. Скажіть, чи планується розробити щодо цього окремий документ чи у цій галузі немає проблем, які потребують вирішення?

Ю.Б.: Проєкт Стратегії розвитку мисливського господарства був оприлюднений Держлісагентством. На жаль, дискусія триває. Ситуація дещо схожа з реформуванням нормативної бази у лісовому господарстві. Пропонуються збалансовані рішення, які передбачають сучасні міжнародні практики, і водночас відповідь, як система буде утримуватись та фінансуватись. Бо у держави зараз більш важливі задачі ніж підтримка лісового і мисливського господарства. Проте збалансовані рішення торпедуються. Пропонуються якісь ілюзорні ідеї, нібито людина не має втручатись - природа найкращий господарник. Але це ілюзії. Ліси потребують нашого догляду, захисту, підтримки. Це велика робота. Тому будемо продовжувати діалог, знаходити компроміси з екологічної спільнотою.

Бізнес не встигає за сучасним ритмом? Автоматизуйте роботу з LIGA360. Моніторте зміни воєнного стану, правові новації, свіжі судові кейси та діяльність ваших контрагентів. Замовте презентацію LIGA360 для своєї компанії прямо сьогодні. 

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини