Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Дмитро Полянський: "Реформа корпоративного управління - це, перш за все, крок до прозорості функціонування більше 3000 держпідприємств"

1 квітня 2024, 09:31
207
0
Автор:
Реклама

Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава».

Цей закон значно змінює правила корпоративного управління державними підприємствами. Серед іншого документ надає повноваження Кабміну затверджувати Політику державної власності та зобов'язує Уряд ухвалити дивідендну політику, розширює повноваження наглядових рад і запроваджує систему внутрішнього контролю через інструменти комплаєнсу, управління ризиками та внутрішній аудит.

У окремому інтерв'ю ми з Дмитром Полянським, старшим юристом Команди підтримки реформ Мінекономіки України, говоримо про деякі нововведення, що вступають в силу з прийняттям цього закону, про політику державної власності та загалом про історію роботи над документом.

Liga Zakon: Які норми вводить закон станом на зараз, в умовах воєнного часу?

Д.П.: Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» є важливим етапом для корпоративної реформи, яку Україна впроваджує останні 10 років. Документ дає законодавче підґрунтя для створення єдиної політики управління державними активами та враховує контекст війни.

Цей Закон є логічним продовженням Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності» № 1405-VIII від 02 червня 2016 р., який фактично започаткував початок корпоративної реформи в Україні. Прийнятий закон є без применшення революційним, адже він з однієї сторони суттєво вдосконалює існуючі підходи до управління підприємствами державного сектору економіки, а з іншої сторони - запроваджує кардинально нові підходи до управління держпідприємствами.

Закон направлений на розмежування функцій власника та керівника. Значно розширюються повноваження наглядових рад і водночас запроваджується їх відповідальність. Зокрема на підприємствах, де створення наглядових рад є обов'язковим, їм надається виключне право призначати та звільняти колегіальний чи одноосібний виконавчий орган, право затверджувати ключові стратегічні документи підприємства - фінансові, інвестиційні та стратегічні плани на основі Політики державної власності. Окрім цього, закон унормовує процедуру звільнення членів наглядових рад шляхом введення чіткого переліку підстав для припинення повноважень наглядових рад, що у свою чергу виступає додатковою гарантією для недопущення безпідставного звільнення членів наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки власником, а також Закон зобов'язує Уряд розробити та затвердити Порядок оцінки діяльності наглядових рад.

Законом визначено, що винагорода виконавчого органу підприємства державного сектору економіки визначається наглядовою радою на підставі Політики винагород, яка має бути затверджена Кабінетом Міністрів України. Це дає реальний інструмент наглядовій раді впливати на діяльність виконавчого органу.

Важливим нововведенням є також те, що цим рішенням поставлено крапку в питанні в чиїх інтересах має діяти наглядова рада, так встановлено, що члени наглядової ради або ради директорів повинні діяти в інтересах цієї юридичної особи та всіх її власників (акціонерів, учасників) (ч. 3 ст. 92 Цивільного кодексу України).

Ще з важливого - Закон вводить листи очікування власника, які мають затверджуватись на підставі Політики державної власності та після консультацій з наглядовою радою і містять коротко та середньострокові фінансові, операційні і нефінансові цілі діяльності державного підприємства.

Також ним передбачено правові підстави для прийняття Політики державної власності, яку має затвердити Кабмін.

LZ: На якому етапі робота над Політикою державної власності зараз?

Д.П.: Робота по Політиці державної власності триває. Відповідно до прикінцевих та перехідних положеннях до закону Цей документ має бути підготовлений протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом. Очікується, що Політика державного власності буде фундаментальний документ, у якому має бути визначено загальні принципи, щодо багатьох суттєвих питань. Наведу для розуміння деякі з них:

  • обґрунтування та цілі залишення у державній власності державних унітарних підприємств та корпоративних прав у господарських товариствах з метою забезпечення національних економічних інтересів та у зв'язку з коротко- та довгостроковими планами економічного, соціального розвитку держави, що закріплені у державних програмах розвитку відповідних галузей економіки;

  • класифікація держпідприємств відповідно до підстав залишення у державній власності, планів щодо приватизації, реорганізації або ліквідації;

  • визначення категорій державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, перед якими ставляться нефінансові (у тому числі соціальні) цілі, зокрема щодо виконання спеціальних обов'язків, порядку обліку та компенсації понесених у зв'язку з цим витрат;

  • критерії обов'язковості утворення наглядової ради у державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

  • плани щодо підвищення ефективності управління державним майном та діяльністю державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, збереження і підвищення балансової вартості активів державних унітарних підприємств, господарських товариств;

  • плани щодо приватизації об'єктів права державної власності;

  • вимоги щодо звітності, принципи встановлення цілей діяльності (зокрема норм прибутку) господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі;

  • керівні принципи щодо реалізації прав держави як власника;

  • вимоги щодо прозорості та розкриття інформації державних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

LZ: Чи є вже у Кабінету Міністрів України напрацювання щодо цього документу? З чого він має складатися?

Д.П.: Невід'ємними частинами Політики державної власності мають стати:

  • Політика винагороди керівників державних унітарних підприємств та голів виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, з урахуванням результатів їхньої фінансово-господарської діяльності, що визначає принципи та методологічні підходи до встановлення такої винагороди;

  • Політика винагороди членів наглядових рад державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, з урахуванням результатів їхньої фінансово-господарської діяльності, що визначає принципи та методологічні підходи до встановлення такої винагороди;

  • Державна дивідендна політика, що визначає загальні принципи та методологічні підходи щодо питань визначення розмірів та сплати дивідендів до державного бюджету, включаючи принцип забезпечення балансу між короткостроковими фіскальними цілями держави та довгостроковими цілями державних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких є акції (частки), що прямо чи опосередковано належать державі.

Кабінет Міністрів України регулярно, не менше одного разу на п'ять років, має переглядати Політику державної власності, яка, в свою чергу, підлягає оприлюдненню.

LZ: Які інструменти комплаєнсу на держпідприємствах будуть застосовуватись після підписання закону?

Д.П.: Закон містить положення, що наглядові ради обов'язково утворюють комітет з питань аудиту та комітет з питань призначень і винагород з незалежних членів наглядових рад. Наглядова рада обов'язково призначає внутрішнього аудитора, який підпорядкований та підзвітний наглядовій раді та голові комітету з питань аудиту. Це важливе нововведення.

Окрім цього, законом передбачено, що наглядова рада щорічно готує звіт про свою роботу, вимоги до якого встановлюють Кабінетом Міністрів України. Про це має бути розроблений окремий нормативний акт. Такий звіт має буде опублікований на сайті держпідприємства - це також прописано в законі. Вся інформація щодо винагород має стати публічною.

LZ: При розробці Закону враховувались Керівні принципи Організації Економічного Співробітництва та Розвитку. Які з Керівних принципів неможливо було імплементувати в Україні в умовах війни і чому?

Д.П.: При розробці закону намагались максимально імплементувати керівні принципи та кращі світові практики корпоративного управління для державного сектору економіки, проте, було прийнято ряд застережень на період дії режиму воєнного стану, які передбачені в прикінцевих та перехідних положеннях до закону. Так, передбачено, що протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 12 місяців з дня його припинення чи скасування, але не більше трьох років з дня набрання Законом чинності, застосовуються, зокрема, такі застереження:

  • Вищі органи управління господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, зобов'язані приймати рішення про розподіл прибутку і збитків, розмір та порядок виплати дивідендів відповідно до Державної дивідендної політики, а також визначати частину чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, у розмірі не менше 30 відсотків та відповідно до Державної дивідендної політики. Це пов'язано з тим, що дивіденди є важливими для наповнення державного бюджету, особливо зараз у період війни;

  • Мінфін, у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, щороку здійснює погодження, в окремих випадках - за участю Кабінету Міністрів України, пропозицій органу управління державного унітарного підприємства, загальних зборів господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, які є суб'єктами природних монополій або плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень, щодо окремих фінансових показників, які включатимуться до листів очікувань власника, а також фінансових, стратегічних та інвестиційних планів, максимальних порогів обсягу капітальних інвестицій таких підприємств та господарських товариств;

  • можливість прийняття органом управління або загальними зборами, у державних унітарних підприємствах та господарських товариствах, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, якщо утворення наглядової ради є обов'язковим відповідно до закону, а також якщо утворення наглядової ради передбачено статутом, - рішення з питань, що належать до виключної компетенції наглядової ради згідно із законом та/або статутом, до обрання нового складу наглядової ради. При цьому, прямо передбачено, що після набрання наглядовою радою правомочності рішення, які належать до виключної компетенції наглядової ради і були прийняті органом управління/загальними зборами акціонерів у період її неправомочності, можуть бути переглянуті наглядовою радою. Це рішення зумовлено тим, що в умовах війни наглядова рада з різних причин у певний момент може виявитися неправомочною, а ключові рішення потрібно приймати, щоб не паралізувати діяльність підприємств.

LZ: Законопроєкт був прийнятий за основу ще у липні 2021 року. Що заважало йому пройти друге читання раніше?

Д. П.: Дійсно, законопроєкт 5593-Д було прийнято в першому читанні ще 15 липня 2021 року, після чого розпочалася активна робота над його підготовкою до другого читання. Було подано близько тисячі правок від народних депутатів, які опрацьовувала робоча група.

Підготовка змін вимагала часу, оскільки ці процеси складні та мають вплив на багато аспектів діяльності державних підприємств. Вони залучають широкий спектр зацікавлених сторін, які потребують консультацій. Проте, з початком повномасштабного вторгнення робота над законопроєктом уповільнилася. З початку березня 2023 року активна робота відновилась, зокрема, завдяки Заступнику Міністра економіки України Олексія Соболева та народного депутата України Олексія Мовчана. Було проведено аналіз поданих правок, перевірено що відповідає керівним принципам ОЕСР і міжнародним зобов'язанням, а що - ні. Була проведена колосальна робота спільно з багатьма консультантами та експертами, проведено обговорення з міжнародними партнерами, зокрема МВФ, ЄБРР, Єврокомісією, а також НКЦПФР, представниками Мінфіну, Мінюсту, Національного банку України іншими представниками Центральних органів виконавчої влади. В результаті, Комітет з питань економічного розвитку розглянув проєкт закону до другого читання, та його було прийнято Верховною Радою України 22 лютого 2024 року.

Реформа корпоративного управління - це, перш за все, крок до прозорості функціонування більше 3000 держпідприємств. Мова про мільярди гривень і тисячі людей, які працюють у цих компаніях. Зміни, які несе новий закон, спрямовані на забезпечення операційної автономії держкомпаній, надання більших повноважень наглядовим радам водночас із збільшенням їх відповідальності, зменшення політичного впливу та сприяння створенню конкурентоспроможних компаній. Це непростий комплексний процес, який включає багато чутливих питань.

Що суттєво - забезпечення ефективного корпоративного управління сприяє ефективнішій роботі держпідприємств, що у свою чергу - це більші податки в бюджет та можливість залучити більше грошей на відновлення та інвестиції.

Ефективне корпоративне управління - є важливим для інвестиційної привабливості підприємств, адже міжнародним інвесторам та партнерам важливо мати прозорі правила гри та зрозумілий підхід для управління. Вони хочуть розуміти куди вкладають свої кошти та що з ними буде відбуватися.

Детальніше особливості корпоративного управління будуть розглянуті на окремому вебінарі «Найкращі практики корпоративного управління та мінімізація ризиків корпоративного шахрайства», 5 квітня, об 11:00. Зареєструватися на нього можна за посиланням.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини