На засіданні Комітету управління Проекту з комплексної реформи ДФС 31 серпня було затверджено чотири основні напрями роботи в короткостроковій перспективі. Вони визначені за результатами шеститижневої діагностики основних функцій і сервісів фіскальної служби.
Під час діагностики було, зокрема, встановлено:
- близько 60 % контактів платників із ДФС здійснюється через ЦОП, що в три рази перевищує середній показник розвинених країн. Близько 50 % звернень до таких центрів - подання податкової звітності та платежі;
- Національний контактний центр ДФС технічно в змозі обслуговувати лише 50 % вхідних дзвінків (близько 5,5 тис. з 10 тис. на день);
- якість документальних перевірок можна удосконалити за рахунок оновлення та деталізації моделі податкових ризиків і чіткого відбору підприємств для планових перевірок. Наразі модель видає до 10 разів більше підприємств, ніж можна перевірити наявними силами, у результаті неминуче ручне коригування;
- не менше 50 % обсягу податкового боргу має дуже низьку ймовірність стягнення (підприємства без активів, банкроти, ліквідовані банки тощо).
Комітет управління погоджував першочергові кроки щодо кожного із напрямів. Це швидкі зміни, які вже в короткостроковій перспективі підвищать ефективність операційних процесів у ДФС, полегшать процес сплати податків для платників і стануть запорукою подальших перетворень. Серед них:
- обслуговування платників: систематизувати й пришвидшити процес розвитку онлайн-послуг; розпочати розширення та вдосконалення контактного центру ДФС; проаналізувати перспективи та шляхи розвитку ІТ-систем ДФС для того, аби зробити її максимально захищеною;
- податкові перевірки: розробити логіку й алгоритм автоматизації камеральних перевірок; удосконалити моделі визначення податкових ризиків;
- погашення боргу: розробити та впровадити системи пріоритизації та сегментації боржників; створити спеціальний підрозділ для контакту з активними боржниками за прикладом банківського сектору;
- робота з персоналом: розробити та впровадити ініціативи для підвищення мотивації; проаналізувати розподіл функцій між працівниками й розробити рішення для підвищення їх ефективності; проаналізувати та впровадити нові методологічні практики навчальних програм.
