З квітня поточного року Мінфін і ДФС тестують механізм автоматичного блокування «підозрілих» податкових накладних, підстави для цього їм надає п. 201.16 Податкового кодексу. Тестовий характер процесу полягає в тому, що не існувало затверджених критеріїв підозрілості. Розсилаючи компаніям листи-попередження, податківці начебто повідомляли їм про перебування в зоні ризику.
Тепер такі критерії є - 20 червня набув чинності наказ Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН, та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН. Цей документ було опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» за 20.06.2017 р. № 48/2017.
Цим наказом передбачено перевірку всіх податкових накладних, наданих на реєстрацію в ЄРПН, на відповідність п'яти ознаками:
- податкова накладна не підлягає наданню одержувачу (покупцеві);
- обсяг поставки, зазначений платником податків у податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН у поточному місяці, з урахуванням наданої на реєстрацію в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, становить менш ніж 500 тис. грн і керівник - посадова особа такого платника податків є особою, яка займає аналогічну посаду менш ніж у трьох платників податків;
- загальна сума сплачених у 2016 році сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами становить понад 5 млн грн (ознака використовується до 01.01.2018 р.);
- одночасно значення показників D і P мають величину: D> 0,05, Р <Рм*1,3 (формулу розрахунку даних показників наведено в наказі);
- податкова накладна / розрахунок коригування відповідає інформації за формою згідно з Додатком до Критеріїв при прийнятті рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН (крім випадків, коли комісією ДФС виявлено недостовірність цієї інформації).
Якщо за результатами перевірки встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає хоча б одній із перелічених ознак, то цей документ не підлягає моніторингу. Якщо такої відповідності немає, то податківці здійснюватимуть моніторинг, керуючись такими критеріями:
1) обсяг поставки товару/послуги, зазначений у податковій накладній, у 1,5 рази більший за величину, яка дорівнює залишку різниці обсягу поставок даного товару/послуг, зазначеного в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 р. в ЄРПН, і обсягів придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію відповідного товару, вказаного з 01.01.2017 р. в отриманих ПН/РК, зареєстрованих в ЄРПН, і митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів із кодами УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, понад 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, поданій на реєстрацію в ЄРПН, в інформації, наданій платником податку за встановленою формою як товару/послуги, що на постійній основі надається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову та роздрібну торгівлю підакцизними товарами, визначеними пп. пп. 215.3.1 і 215.3.2 ПКУ, щодо товарів, зазначених платником податків у податковій накладній, наданій на реєстрацію.
Якщо за результатами моніторингу встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам першого критерію та сума ПДВ, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником ПДВ в ЄРПН у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, наданої на реєстрацію в ЄРПН, які відповідають вимогам першого пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців ЄСВ, податків і зборів (крім суми ПДВ, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, то реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування призупиняється відповідно до п. 201.16 ПКУ.
З тієї самої підстави припиняється реєстрація такої ПН/РК, якщо за результатами моніторингу виявилося, що цей документ відповідає одній з умов, зазначених у другому критерії.
Робота з визначення критеріїв була проведена чимала, проте аж ніяк не все було враховано, тож представники Мінфіну в ході спільного засідання комітетів податкової політики громадських рад при ДФС і Мінфіні пообіцяли внести зміни до наказу № 567 до 1 липня. На нараді було зазначено, що тестовий період показав існування таких больових точок:
- для коректності розрахунку необхідно враховувати залишки товарів станом на 1 січня 2017 року, але наразі відсутній такий механізм. Цілком імовірно, що доведеться це робити окремо;
- торговці-оптовики опинилися в зоні ризику в разі продажу закупленої партії товару, скажімо, 2-3 покупцям;
- майже всі виробники стикаються з невідповідністю кодів згідно з УКТ ЗЕД, а таблиця даних платника податку не дозволяє повною мірою розкрити суть операції або технологічного процесу. У цій частині представники Мінфіну планують запровадити так звану історію платника податків, тобто платник ПДВ повинен, скажімо, надати технологічні карти, щоб у майбутньому при здійсненні аналогічної операції реєстрацію податкової накладній не було зупинено.
Однак треба розуміти, що якщо обіцяні зміни в наказі № 567 і з'являться, напевно вони набудуть чинності набагато пізніше ніж 1 липня, тож наразі податківці користуватимуться наведеними вище критеріями.
