Так, банки мають оцінювати клієнтів за такими ознаками:
- період існування клієнта,
- його місцезнаходження,
- офшорний статус засновника/учасника,
- зміни в діяльності,
- невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності,
- «схемні» розрахунки,
- спільний зв'язок діяльності,
- негативну інформацію,
- підроблені документи та неправдиву інформацію,
- «штучне» створення статутного капіталу клієнта,
- керівник належить до соціально вразливих верств населення або зареєстрований на непідконтрольній Україні території,
- надання права управління рахунком іншим особам,
- значний обсяг операцій із готівкою,
- зовнішньоекономічні розрахунки.
Окремо Нацбанк зауважив, що наявність у клієнта одного або кількох критеріїв, що містяться у додатку до цього листа, не означає, що фінансові операції цього клієнта є фіктивними. Але у таких випадках банкам рекомендується проаналізувати його діяльність на предмет підтвердження або спростування відповідних підозр. При цьому клієнт може мати як один критерій, так і декілька пов'язаних між собою критеріїв.
Разом із цим, якщо наявної інформації недостатньо для здійснення аналізу, банки можуть подати запит до іншого банку. За результатами аналізу інформації про клієнта (у тому числі отриманої від іншого банку) банку рекомендується підтвердити або спростувати підозри щодо здійснення клієнтом фінансових операцій, що містять ознаки фіктивності.
Якщо банк встановив, що клієнт здійснив такі операції, банкам рекомендується встановити цьому клієнтові неприйнятно високий ризик та відмовити у підтриманні або встановленні ділових відносин (у тому числі шляхом їх розірвання).
Перелік критеріїв для виявлення клієнтів, фінансові операції яких містять ознаки фіктивності, міститься в листі НБУ від 26 травня 2017 року № 25-0008/37888.
