ПРАВОВА ПОДІЯ:
Вищий адміністративний суд у листі № 1602/11/10/14-14 роз'яснив нюанси застосування відповідальності за погашення податкового боргу з простроченням, а також пояснив, від чого залежить розмір такого штрафу.
ВПЛИВ НА БІЗНЕС:
Притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу у разі, якщо останній не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом визначеного ПК строку, передбачено пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу. При цьому ВАСУ підкреслив, що незалежно від того, з яких причин платником податків не було своєчасно погашено суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від строку прострочення, навіть у тому разі коли погашення податкового боргу сталося в примусовому порядку, на підставі рішення суду.
Так, застосування відповідальності у вигляді штрафу не залежить від способу або порядку погашення податкового боргу (добровільного або примусового, в повній сумі або частинами), а застосовується через сам факт погашення податкового боргу з простроченням. При цьому розмір такого штрафу залежить виключно від строку прострочення. Також не залишився без уваги ВАСУ і той факт, що навіть у разі розстрочки виконання судового рішення платник податків не звільняється від сплати штрафу за прострочення погашення податкового зобов'язання.
Тобто ВАСУ приходить до висновку, що ПК не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати погодженої суми податкового зобов'язання залежно від того, як платник податків її сплатив - добровільно або на підставі рішення суду, у тому числі й у разі розстрочення його виконання.
ПРОТЕ:
Незважаючи на той факт, що судом може бути розстрочено виконання рішення про погашення податкового боргу, таке розстрочення виконання не змінює обсягу відповідальності платника податків, у зв'язку з чим платник податків зобов'язаний сплатити штрафні санкції повністю.
