Суть справи: приватне підприємство оскаржувло рішення про розмір земельного податку, нарахованого виходячи із коефіцієнту для землі комерційного призначення (він становить 2,5), аргументуючи це рекреаційним призначенням його ділянки (коефіціент - 0,5).
Апеляційний суд відмовив у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що підприємство, здаючи в оренду будівлі, розташовані на ділянці, фактично змінло її функціональне використання.
Верховний суд своїм рішенням від 08.08.18 (ВС/КАС, справа №808/2359/13-а) з таким висновком погодився. У рішенні йдеться про те, що згідно положень Земельного кодексу до земель рекреаційного призначення відносяться такі, що використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Факти надання в оренду будівель, розташованих на ділянці, свідчать про комерційну діяльність. При цьому про намір комерційного використання ділянки не було зазначено підприємством під час надання відомостей та документів для отримання нормативної грошової оцінки та при укладанні договору оренди.
Таким чином, землекористувач допустив зміну функціонального призначення ділянки, тобто надана в оренду для цілей рекреації ділянка використовувалася в комерційних цілях. У зв'язку з цим при обчисленні суми орендної плати та при визначенні нормативної грошової оцінки необхідно застосовувати відповідний коефіцієнт.
