Рік тому КМУ підтримав законопроект про податок на виведений капітал. З тих пір документ зміг пройти «величезний» шлях, від потенційного урядового законопроекту до справжнього невідкладного законопроекту Президента (№8557).
2 жовтня податковий комітет ВР повинен був розглянути цей законопроект, але питання було відкладене. Причина у листі Мінфіну, в якому в.о. міністра фінансів просила перенести розгляд законопроекту до завершення переговорів із МВФ. Як виявилося, Мінфін все ще «намагається» довести МВФ, що, не надавши для введення ПнВК реальних компенсаторів, можна збалансувати бюджет за рахунок змін в самому законопроекті, шляхом введення перехідних положень.
Нагадаю, що за три місяці роботи робочої групи Мінфін не запропонував жодного компенсатора, відкинувши всі запропоновані бізнесом. Навіть скорочення «дерибану» субсидій, яке в АП розглядали як компенсатор для ПнВК, вже використано в поточній версії проекту бюджету без ПнВК.
Бізнес і в цьому випадку проявив наполегливість, надавши ще один варіант компенсатора - сплата в перший рік введення 50% авансового платежу по ПнВК від прибутку 2018 року. За таким варіантом ПнВК можна запускати без «допомоги» Мінфіну у пошуках компенсаторів.
Але, мабуть, Мінфін не в захваті від запропонованого варіанту з авансами, оскільки говорить про нього дуже мляво і без бажання. Мовляв, це ж тільки тимчасове рішення проблеми, а потім її все одно треба вирішувати.
Тож не дивно, що у МВФ ця млявість донесення позиції викликає сумнів. Фонд, який звик до фактів «просідання» надходжень в перші роки в інших країнах, не може зрозуміти, як модель ПнВК може бути запущена без втрат і компенсаторів.
Але що викликає подив, так це те, що до МВФ не довели, що в Україні все не так, як в Естонії та Грузії на момент запуску їх варіантів податку. У них не було 1,3 трлн грн накопичених збитків у податку на прибуток, не було 50% економіки в тіні, не було 11 млрд доларів, які щорічно виводяться з країни без податків або з максимальним податковим навантаженням у 2,6%.
У Мінфіні зібрані досить грамотні і розумні люди, тому варіант з невмінням не підходить. Для висновку про «зраду» або лобіювання чиїхось інтересів немає фактів. Тому причина вбачається в іншому - Мінфін ніколи не хотів ПнВК. Риторика завжди була такою, мовляв, нас зобов'язали відпрацювати законопроект про ПнВК, ми це зробили.
Як Мінфін може довести МВФ необхідність для України ПнВК і очікуваний фіскальний ефект, якщо сам в це не вірить? Це все одно, що мене просити довести українському бізнесу, що введення правил про перекваліфікацію роялті, відсотків та інших операцій в приховану форму виплати дивідендів або зв'язок операцій з господарською діяльністю, а також інші принади українського варіанту BEPS - це благо для України. Я в це не вірю сам, а якщо так, то не зможу чітко сказати нічого позитивного з цього приводу.
Але на відміну від BEPS, довести фіскальну спроможність ПнВК з авансовим платежем набагато легше. Судіть самі:
- 45 млрд грн - 50% аванс від прибутку 2018 року;
- 28-30 млрд - перетікання з податку на прибуток за 4 квартал 2018 роки;
- 21 млрд (це мінімум) - ПнВК зі збиткових компаній за рахунок прирівняних операцій і дивідендів, що при всьому своєму консерватизмі визнає Мінфін;
- 3,2 млрд - оподаткування дивідендів, які будуть виплачуватися між держкомпаніями-платниками ПнВК (ще одна зміна законопроекту в ім'я закриття «дірки»);
- 3,5 млрд - додаткові надходження від ПДВ та ПДФО, ЄСВ (показник зменшено з урахуванням зменшення інвестицій за рахунок 50% авансу).
Разом: 102,7 млрд грн ПнВК проти 102 млрд закладених в проекті бюджету з податку на прибуток. І це без ефекту детінізації, надходжень від 4-ої групи платників єдиного податку та інших надходжень, які важко прорахувати у зв'язку з відсутністю інформації.
Що ще треба в такому випадку, аби довести МВФ фіскальну спроможність ПнВК?
Як і завжди, - бажання і віру в те, що ти робиш.
Питання до депутатів: що буде після того, як переговори з МВФ закінчаться і він залишиться при своїй думці?
Ні в Естонії, ні в Грузії МВФ не дав свою згоду на введення податку на розподілений прибуток. І все ж, ці країни податок ввели, МВФ пішов, але обидва рази повернувся. І я впевнений, повернувся з великою повагою до цих країн.
Шановні депутати! Беріть слідом за Президентом відповідальність на себе і голосуйте, а бізнес це оцінить вже на наступних виборах. Не чекайте результатів від початку приречених переговорів по ПнВК. Особливо враховуючи, що МВФ набагато більше, ніж ПнВК, хвилюють ціни на газ, боротьба з корупцією і збалансований бюджет. Збалансований бюджет з ПнВК - це найкращий аргумент для МВФ!
Бізнес! Саме час проявити свою підтримку ПнВК - роботою з конкретним депутатом.
Джерело. Текст друкується з дозволу автора
