Суть справи: позивач просив усунути іншого спадкоємця від права на спадкування на підставі ч.5 ст. 1224 Цивільного кодексу. Позов мотивований тим, що відповідач ухилявся від допомоги спадкодавцеві, який знаходився у безпорадному стані.
Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову. Вони вказали на недоведеність безпорадного стану спадкодавця, а також того, що він потребував допомоги саме відповідача, а той мав можливість її надати.
Колегія суддів Цивільного суду ВС погодилась із таким висновком.
Верховний суд роз'яснив, що усунення від права на спадкування за законом можливе за наявності таких умов:
- ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві при наявності можливості її надання;
- перебування спадкодавця у безпорадному стані;
- потреба в допомозі саме спадкоємця.
Також колегія суддів нагадала, що відповідно до висновків ВС у справах №337/6000/15-ц та №404/2163/16-ц, ухилення від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребує, полягає в умисних діях чи бездіяльності спадкоємця, який усвідомлював свій обов'язок, мав можливість його виконати, але не зробив цього.
Відповідну постанову у справі №521/20849/16 ВС прийняв 8.11.2018. З її повним текстом можна ознайомитися в системі VERDICTUM.
