Суть справи: підприємство просило стягнути суму основного боргу, інфляційні втрати та 3% річних за договором поставки. Відповідач заперечував, вказуючи на сплив позовної давності для стягнення інфляційних втрат і річних.
Місцевий та апеляційний суди позов задовольнили.
Вони вказали, що підписання актів звірки взаємних розрахунків є належним доказом визнання відповідачем свого боргу, що перериває строк позовної давності за вимогами позивача.
В касаційній скарзі відповідач зазначив, що акт звірки з його боку був підписаний неуповноваженою на це особою.
Колегія суддів Господарського суду ВС направила справу на новий розгляд у місцевому суді.
Верховний Суд зазначив, що сам по собі акт звірки не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Однак ВС вказав, що підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, свідчить про визнання боржником такого боргу, якщо:
- інформація, що в ньому відображена, підтверджена первинними документами;
- акт містить підписи уповноважених на це осіб.
Відповідну постанову по справі № 910/1389/18 ВС прийняв 5.03.2019. З її повним текстом можна ознайомитися у системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Там же ви без зусиль зможете знайти рішення, подібні до того, яке вас цікавить, а також зможете відслідковувати судові справи за допомогою функції «Референт». Отримати тестовий доступ у VERDICTUM можна за посиланням
Ранее мы писали о том, что ФЛП, который не осуществляет предпринимательскую деятельности, может не платить ЕСВ.
Нагадаємо, що перевірити вашого контрагента на благонадійність і здійснювати його подальший моніторинг можна за допомогою сервісу CONTR AGENT від ЛІГА:ЗАКОН. Ви можете перевірити контрагента, який вас цікавить, прямо зараз, оформивши заявку на тестовий доступ до сервісу
