В Офісі великих платників податків ДФС нещодавно розповіли, що викриває «схемників», зокрема:
- відсутність об'єктів та складських приміщень, з яких відповідно до первинних документів здійснюється навантаження/розвантаження товарів. Цю інформацію ДФС отримує в Державному реєстрі нерухомості;
- непідтвердження ДП «Держреєстри України» реєстрації місць зберігання зернових культур підприємств-постачальників по ланцюгу постачання;
- відсутність взаємовідносин власників складських приміщень по ланцюгу постачання, з яких нібито здійснювалось постачання товарів підприємствами - постачальниками;
- не підтвердження власниками машин, які зазначені в ТТН, факту перевезення товарів;
- не відповідність типу машин, їх вантажеємність для здійснення перевезень відповідних товарів. До прикладу: перевезення зернових культур легковими машинами, мотоциклами, автобусами;
- відсутність виплат доходів фізичним особам-водіям;
- пояснення посадових осіб підприємств - постачальників про непричетність до здійснення діяльності.
У ДФС також наголосили, що наявність у платника податкових чи видаткових накладних, або інших документів з посиланням на поставку товарів або надання послуг, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах. Зазначені позиції підтримані судами різних інстанцій, при цьому пояснення на кшталт: «Ми не можемо нести відповідальність за роботу наших контрагентів» чи «Ми не знали» судові органи ніяк не влаштовують.
Коментар Олексія Некрасова, адвоката, радника АФ Pragnum
|
Олексій Некрасов |
Всім нам відомо, що підприємства в Україні створюються з метою отримання прибутку. На жаль, податкова, всупереч судовій практиці, вважає, що може пояснювати фірмам, як необхідно вести свою господарську діяльність, з ким і за якими цінами укладати угоди. В черговий раз контролюючий орган намагається «повісити» на бізнес не властиві йому функції перевірки ланцюга контрагентів. Фактично, саме про це зазначається у повідомленні ДФС. Тож давайте розберемо основні тези «викриття схемщиків»:
1. Відсутність складів (що підтверджується інформацією з держреєстру). Даний аргумент виглядає дивним, адже якщо підприємство орендує склад, то ніякої інформації в реєстрі власності не передбачається. Більш того, часто фірми отримують логістичні послуги складу, взагалі не орендуючи останній. До того ж, з метою здешевлення витрат багато товариств в принципі не потребують складів, купують у фірми «А» і везуть не до себе, а відразу до свого покупця - на фірму «Б».
2. Відсутність взаємовідносин власників складських приміщень по ланцюгу поставки. Теж одна з улюблених фішок податківців. В даному випадку нам намагаються сказати, що підприємства повинні перевіряти весь ланцюг постачальників аж до виробника. Тобто якщо я десятий в ланцюгу то, для закупівлі товару повинен у всіх дев'яти попередників отримати доказ реальності господарської операції. Хоча ніде в законодавстві такого не написано, але для ДФС це не указ!
3. Відсутність документів на перевезення, невідповідність типів машин товару, що перевозиться, і свідчення перевізників про непричетність. Теж постійний камінь спотикання бізнесу і податкової. Тони судової практики, які вказують, що ТТН в принципі не є необхідним підтверджуючим документом, податкову не цікавлять, тому що суперечать її інтересам. Часто податківці взагалі не уявляють суть перевезеного товару і думають, що якщо річ дорога, то вона велика, а отже, для перевезення потрібна фура!
Спірним так само є твердження щодо пояснень третіх осіб про непричетність, адже такі пояснення повинні даватися саме в суді, а не в кабінетах у чиновників. А ось отримати такі свідчення в суді податкова не може.
4. Ну і пояснення про те, що «Ми не можемо нести відповідальність за роботу наших контрагентів» або «Ми не знали» не влаштовують суд» це просто верх цинізму! Судова практика якраз навпаки говорить про те, що не можна покладати на фірму функції податкової інспекції та міліції. Підприємство не має доступу до всього ланцюга реєстру податкових накладних, ми не маємо право вимагати надання нам документів у постачальників наших постачальників, а можемо тільки просити. Тому якщо дійсно в ланцюгу десь до нас сталася «пересортиця», але товар реально поставлений, то ми не можемо за неї нести відповідальність (постанова ВС від 05.02.2019 у справі № 805/4717/15-а, від 19.03.2019 у справі № 815/3705/13-а, від 15.01.2019 у справі № 815/4561/16, від 26.03.2019 у справі № 812/8245/13-а і багатьох інших). До аналогічних висновків приходить і ЄСПЛ.
Таким чином в черговий раз податкова демонструє, що її основною метою є не допомога бізнесу, а викачування всіх доступних ресурсів. І дуже дивно спостерігати, як держава невпинно пиляє той єдину гілку (бізнес), на якому вона сидить і за чий рахунок існує. Така ситуація буде існувати до того часу, поки кожен конкретний інспектор при здійсненні тієї чи іншої дії не буде нести персональну матеріальну відповідальність. Адже податківці знають: виписати податкове повідомлення-рішення для них безкоштовно, а ось захиститися фірмі в суді коштує тисячі, а то й десятки тисяч доларів!
Знайти адвоката можна в Національному юридичному каталозі України Liga:BOOK.
Не «вляпатися» в чужі проблеми з податковою допоможе завчасна перевірка контрагентів. Як і навіщо їх перевіряти - читайте у наших статтях:
- 7 причин перевірити контрагента і 6 аспектів перевірки
- Перевірка контрагента перед початком співпраці
Вас може зацікавити: Захист ТОП-менеджменту від кримінального переслідування
Перевірте вашого контрагента самостійно у системі перевірки та моніторингу бізнес-партнерів CONTR AGENT. Це зручний сервіс, який за кілька хвилин відобразить повне досьє на кожну компанію в Україні. Для пошуку достатньо лише ввести назву/код ЄДРПОУ підприємства, ПІБ директора чи засновника; ПІБ або ІПН ФОПа. Оформити заявку на тестовий доступ до сервісу можна за посиланням.
