Якщо особа у день звільнення не працювала, відмовилась від ознайомлення з наказом на звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, то підстави для відповідальності роботодавця за затримку розрахунку при звільненні немає.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц.
З повним текстом судового рішення зручно ознайомитися у VERDICTUM. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Обставини справи
У день звільнення позивач не працював, відмовився від ознайомлення з наказом про звільнення та від отримання трудової книжки, а роботодавець вчинив дії з виплати належної працівнику при звільненні заробітної плати, переказавши засобами поштового зв'язку, що підтверджується квитанцією.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні більше ніж через три роки з моменту перерахування заробітної плати, а до цього не отримував кореспонденцію, яка надходила від роботодавця на його адресу.
Місцевий та апеляційний суди у задоволенні позову відмовили.
Позиція Верховного Суду
ВС підтримав рішення попередніх судів.
Звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст. 116 КЗпП (якщо така вимога раніше не пред'являлась).
У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст. 117 КЗпП (за затримку розрахунку при звільненні) наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред'явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати.
Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст. 117 КЗпП настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст. 116 КЗпП.
Актуальне законодавство, правова картина дня, шаблони договорів, ситуації для юриста та судова практика завжди доступні у системах ЛІГА:ЗАКОН. Замовити повнофункціональний тестовий доступ можна тут.
Читайте також: Сім трудових договорів, дистанційна робота та один вихідний на тиждень: що пропонує новий Закон про працю
