Факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу можна встановити лише після 1 січня 2004 року (після набуття чинності СК). Крім того, одного лише встановлення такого факту недостатньо для того, щоб визнати майно подружжя таким, що є спільною сумісною власністю та має ділитися порівну.
Відповідні положення містяться у постанові КЦС ВС від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте повнофункціональний тестовий доступ за посиланням.
Обставини справи
Особа звернулася до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, посилаючись на те, що з 1995 року вона проживає з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу, вони ведуть спільне господарство, піклуються один про одного, мають спільний бюджет та побут, підтримують шлюбні стосунки. У 1995 році вони за спільні кошти розпочали спорудження будинку. У 2000 році будинок було споруджено, відповідач зареєстрував його на своє ім'я і вони стали в ньому проживати.
Позиція Верховного Суду
Суд апеляційної інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов обґрунтованого висновку про встановлення факту проживання позивача та відповідача однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1 січня 2004 року по 1 вересня 2016 року, оскільки інститут спільного проживання осіб як чоловіка і жінки було введено в національне законодавство СК, який набрав чинності одночасно з набранням чинності ЦК. Кодекс про шлюб та сім'ю Української РСР, який діяв до 1 січня 2004 року, таких положень не містив. Тому вказаний факт може бути встановлений лише з 1 січня 2004 року.
На підтвердження своїх вимог про визнання права власності на 1/2 частину спірного житлового будинку позивач мала надати докази, з яких можливо було б встановити факт внесення нею певних коштів на його спорудження чи придбання нею будь-яких будівельних матеріалів необхідних для його будівництва.
Сам лише факт отримання позивачем заробітної плати не може бути доказом участі у будівництві спірного будинку, а показання свідків не можуть підтверджувати обставини участі коштами у будівництві цього нерухомого майна щодо розміру такої участі.
Зважаючи на вищевикладене, дослідивши докази у справі та давши їм належну оцінку, врахувавши обставини справи, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з безпідставності позовних вимог позивача щодо визнання спірного нерухомого майна спільною сумісною власністю та визнання за позивачем права власності на 1/2 частини житлового будинку і земельної ділянки, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що зазначене спірне майно було набуте відповідачем та позивачем внаслідок їх спільної праці, або доказів укладення між ними письмової угоди про створення спільної сумісної власності, тому відсутні правові підстави для задоволення позову в цій частині.
Візьміть під контроль усі ризики, з якими зіштовхується ваша компанія. Спробуйте LIGA360 - екосистему хмарних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для ефективної роботи бізнесу в умовах кризи. LIGA360 інтегрувала всі продукти компанії ЛІГА:ЗАКОН в єдиний інформаційний простір, щоб об'єднати всю команду для спільного управління ризиками та пошуку нових можливостей в режимі віддаленої роботи.
Також читайте:
Придбання майна у шлюбі не є безумовною підставою для його рівного поділу
