Лист Державної фіскальної служби України, яким визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" не є нормативно-правовим актом в розумінні ст. 117 Конституції, а отже не є джерелом права, яке застосовується судом відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, та не породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 2 березня 2020 року у справі № 240/3665/19.
Не втрачайте важливу інформацію в кризових ситуаціях! Будьте в курсі розкладу судових засідань та завантаженості суддів. Відстежуйте судові справи по контрагентам, аналізуйте Правові позиції та судові рішення. Формуйте власну сильну позицію з системою аналізу судових рішень Verdictum. Отримайте повнофункціональний тестовий доступ за посиланням.
Рішення попередніх судів
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення комісії ГУ ДФС , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, викладене у протоколі про внесення позивача до переліку ризикових платників податків на підставі п. 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки винесене необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При цьому суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДФС у Житомирській області виключити Товариство з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд не погодився з позицією попередніх судів, з огляду на таке.
Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.
Візьміть під контроль усі ризики, з якими зіштовхується ваша компанія. Спробуйте LIGA360 - екосистему хмарних продуктів ЛІГА:ЗАКОН для ефективної роботи бізнесу в умовах кризи. LIGA360 інтегрувала всі продукти компанії ЛІГА:ЗАКОН в єдиний інформаційний простір, щоб об'єднати всю команду для спільного управління ризиками та пошуку нових можливостей в режимі віддаленої роботи.
Замовити безкоштовний повний тестовий доступ на 4 доби до LIGA360 та ключових продуктів ЛІГА:ЗАКОН можна тут.
Також читайте:
Чи можна позбавити платника податків податкового кредиту на ПДВ через погану репутацію контрагента
