До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС 16 березня 2020 року у справі № 675/2372/16-ц. З повним текстом постанови можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Позов мотивовано тим, що житловий будинок належав на праві власності подружжю. Жінка подарувала чоловіку належну йому 1/2 частину будинку з відповідними надвірними будівлями і прибудовами. Чоловік отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування будинку за вказаною адресою. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачка успадкувала належну чоловіку 1/2 частину зазначеного будинку. Однак, при зверненні до нотаріуса за видачею свідоцтва про право власності на вищевказану земельну ділянку їй було відмовлено з тих підстав, що у заповіті йдеться лише про житловий будинок.
Посилаючись на те, що одночасно з набуттям права власності на житловий будинок у неї виникло право на земельну ділянку, позивач просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га.
Позиція ВС
Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив судам, що положення статті 1225 ЦК про те, що при переході до спадкоємців права власності на житловий будинок, інші будівлі та споруди до них переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, і у розмірі, який необхідний для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом, необхідно розуміти так, що така ділянка переходить у власність або користування спадкоємців, якщо її було надано в установленому порядку, в межах, визначених при наданні, за умови, що спадкодавець не складав заповіту щодо розпорядження земельною ділянкою, належною йому на праві власності.
Виходячи зі змісту вищевказаних норм, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка, з урахуванням нормативів, була виділена спадкодавцю для будівництва та обслуговування житлового будинку, інших будівель та споруд.
Статтею 328 ЦК передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, врахувавши цільове призначення спірної земельної ділянки, яка належала спадкодавцю на праві власності, а також волю спадкодавця, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки на цій земельній ділянці розташований житловий будинок позивача (1/2 якого успадкована), інші будівлі та споруди, а земельна ділянка, площею 0,1 га, призначена саме для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель, власником яких є позивач.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 30 %.
