За спільними зобов'язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм спільним майном, але така відповідальність не є солідарною.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 5 червня 2020 року у справі № 452/926/16-ц. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.
Обставини справи
Позивач (банк) просив стягнути заборгованість за договором кредиту на купівлю автотранспортних засобів, а також судові витрати по справі. Договір було забезпечено заставою. Дружина відповідача просила визнати за нею та чоловіком право власності по Ѕ частині автомобіля за кожним, так як шлюб між подружжям розірвано.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 638/18231/15-ц, де визначено, що правовий режим спільної сумісної власності подружжя, винятки з якого прямо встановлені законом, передбачає нероздільність зобов'язань подружжя, що за своїм змістом свідчить саме про солідарний характер таких зобов'язань, незважаючи на відсутність в законі прямої вказівки на солідарну відповідальність подружжя за зобов'язаннями, що виникають з правочинів, вчинених в інтересах сім'ї.
У цій спрві ВС вважає, що набуття майна у спільну сумісну власність не свідчить про солідарність зобов'язань співвласників.
Системне тлумачення статей 61, 65, 73 СК дає підстави зробити висновок, що за спільними зобов'язаннями подружжя відповідає усім своїм спільним майном, але така відповідальність не є солідарною.
Про наявність підстав для відступлення від висловленої Великою Палатою Верховного Суду позиції свідчить той аргумент, що протягом тривалого часу значна частина юридичної спільноти по-іншому тлумачила положення сімейного законодавства, вважаючи, що таке не передбачає солідарної відповідальності подружжя, про що свідчить величезна кількість договорів поруки, укладених з одним із подружжя під час видачі кредитів іншому. Саме такі події відбулися і у цій справі.
За умови солідарності зобов'язань подружжя укладення договорів поруки втратило би сенс, що також позбавляє необхідності кредиторам дотримуватися відповідних строків пред'явлення вимоги до поручителя - якщо ним є один із подружжя.
Наявність судових рішень про солідарне стягнення кредитної заборгованості із подружжя можуть призвести до випадків звернення стягнення на ліквідне особисте приватне майно іншого з подружжя, за умови, що таке не було придбане за рахунок кредитних коштів і не було предметом застави.
Принцип солідарності зобов'язань подружжя може бути використаний для зловживань одним із подружжя, а також призвести до інших негативних наслідків, які на цей момент неможливо оцінити, але які можуть виникнути в результаті використання в правозастосуванні такого підходу, за умови що суд зобов'язаний враховувати висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Існуюча позиція істотно вливає також безпосередньо на сам інститут шлюбу, покладаючи на учасників цього союзу додатковий обов'язок, що прямо не передбачений СК.
ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360:АДВОКАТ - комплексне рішення, що поєднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката:
- повна база НПА;
- коментарі до кодексів;
- 85 млн судових рішень;
- подібні справи;
- правові позиції Верховного Суду;
- 6,5 млн досьє компаній і ФОП.
Замовляйте доступ зі знижкою 20 %
