Цивільний кодекс не пов`язує припинення довіреності зі зміною найменування юридичної особи.
Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 17 серпня 2020 року у справі № 923/37/20. З повним текстом цього рішення можна ознайомитися у системі аналізу VERDICTUM. Це незамінний інструмент для юристів містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
Обставини справи
Боржник звернувся в Господарський суд Херсонської області із заявою про скасування судового наказу.
В обґрунтування заяви Боржник послався на те, що не погоджується із заявленими вимогами про стягнення заборгованості, оскільки вважає, що договір укладений з порушенням вимог частини 5 статті 203 ЦК, а тому просить скасувати судовий наказ про стягнення з Боржника заборгованості за договором.
Суди першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника представником на підставі довіреності, подана неуповноваженою особою.
Позиція Верховного Суду
ВС не погодився з таким висновком попередніх судів, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи не встановлено випадків, визначених статтями 248, 249 ЦК, наслідком наявності яких є припинення дії довіреності.
В свою чергу, зміна керівника юридичної особи, яка видала довіреність, не припиняє дію такої довіреності, оскільки довіреність видається від імені юридичної особи її керівником, а не від імені керівника юридичної особи, і закон не передбачає такої підстави для припинення дії довіреності, як зміна керівника юридичної особи.
Крім того, є помилковим посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що оскільки 19.05.2015 була проведена державна реєстрація змін до установчих документів Боржника, яка пов'язана зі зміною найменування юридичної особи, проте ця дія скасована 18.09.2019, а тому заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника особою за довіреністю від 03.09.2019, є такою, що подана неуповноваженою особою, оскільки представник діяв за довіреністю неіснуючої юридичної особи.
Колегія суддів зазначає, що скасування запису про перейменування юридичної особи не може свідчити про припинення юридичної особи та висновку про "неіснуючу юридичну особу". Зміна найменування юридичної особи, в тому числі й скасування запису про її перейменування, не впливає на правоздатність цієї особи, оскільки залишається однією й тією ж особою, з тим же ідентифікаційним кодом незалежно від найменування. Цивільний кодекс України також не пов'язує припинення довіреності зі зміною найменування юридичної особи. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань носять інформаційний характер.
При цьому, суди не врахували, що довіреність було видано юридичною особою до моменту скасування запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміни до установчих документів щодо найменування юридичної особи.
Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про скасування судового наказу, яка подана від імені Боржника представником Москаленком О.Ф. на підставі довіреності, подана неуповноваженою особою, є таким, що зроблений без врахування наведених вище положень чинного законодавства України.