Обставини справи
Спір розпочався через те, що ТОВ «Фармація Києва» вирішило оскаржити зміни до Ліцензійних умов, внесені Кабінетом Міністрів України у липні 2023 року. Правомірність урядових обмежень щодо аптечних вивісок була переглянута Верховним Судом у межах справи № 320/31536/23, рішення у якій винесено 18 грудня 2025 року.
Уряд намагався заборонити аптекам розміщувати на вивісках та рекламних конструкціях назви брендів, якщо вони натякають на рівень цін (наприклад, «низькі ціни», «оптові ціни»), орієнтованість на певні соціальні групи або містять порівняння з іншими закладами. Позивач, який на законних підставах використовує відомі торговельні марки «АПТЕКА ОПТОВИХ ЦІН» та «АПТЕКА НИЗЬКІ ЦІНИ № 1», вважав це обмеження прямим порушенням своїх прав. Компанія наголошувала, що ці бренди пройшли державну експертизу та отримали офіційні свідоцтва, а Кабмін через підзаконний акт намагався обмежити право власності на інтелектуальну власність, що суперечить закону. У таких діях бізнес вбачав дискримінацію, оскільки обмеження ставило власників певних брендів у нерівне становище порівняно з іншими учасниками ринку.
Ключові тези Верховного Суду
Розглянувши матеріали справи, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
Пріоритет закону над постановами: постанови Кабміну мають підзаконний характер і повинні видаватися лише на виконання законів, а не для їх зміни чи встановлення нових обмежень, не передбачених вищими нормативними актами.
Заборона дублювання норм: Закон про ліцензування прямо забороняє включати до ліцензійних умов вимоги щодо дотримання всього законодавства України або вимог, які є обов'язковими для всіх суб'єктів у цілому.
Презумпція законності торгової марки: якщо торговельна марка пройшла експертизу та отримала свідоцтво, вона за замовчуванням вважається такою, що не вводить споживачів в оману та відповідає публічному порядку.
Непорушність прав інтелектуальної власності: використання торговельної марки на вивісці є одним із базових прав її власника, закріпленим у Цивільному кодексі та спеціальному законі.
Відсутність повноважень на додаткові фільтри: Уряд не має права встановлювати додаткові критерії для торговельних марок у ліцензійних умовах, оскільки умови їх використання вже визначені спеціальним законодавством у сфері інтелектуальної власності.
Дискримінаційний характер обмежень: заборона використовувати вже зареєстровані знаки на вивісках ставить їх власників у невигідне становище, що є проявом дискримінації.
Отже, ВС ухвалив зважене рішення, задовольнивши касаційну скаргу Кабміну лише частково. Кабмін переміг у тому, що правило використання назв на вивісках не було видалено з Ліцензійних умов повністю, а було лише очищено від незаконних обмежень щодо вказівки цін чи порівнянь.
Інакше кажучи, ключова частина норми - а саме перелік умов-заборон щодо згадок про ціни та соціальну орієнтованість - була визнана протиправною та нечинною. Таким чином, суд захистив право бізнесу на використання своїх брендів, підтвердивши, що ліцензійні умови не можуть бути інструментом для обмеження прав інтелектуальної власності, які вже підтверджені державою.
Щоб завжди тримати під контролем зміни в ліцензійному законодавстві та бути в курсі найсвіжішої судової практики, використовуйте рішення LIGA360. Це дозволить вам вчасно реагувати на правові виклики та будувати ефективну стратегію захисту вашого бізнесу. Замовте презентацію LIGA360 саме для ваших потреб.
