Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 31 серпня 2020 року у справі № 359/5905/18. З повним текстом цього рішення можна ознайомитися у системі аналізу VERDICTUM. Це незамінний інструмент для юристів містить 85 млн судових рішень з господарських, цивільних, кримінальних та адміністративних справ, відображає історію проходження справ та подібні рішення. Швидко аналізуйте правові позиції Верховного Суду, моніторте розклад судових засідань та завантаженість суддів.
Обставини справи
Особа звернулася до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (УКРАЕРОРУХ) (далі - ДП "УКРАЕРОРУХ") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та одноразової виплати при народженні дитини.
Позивач обґрунтовував позов тим, що він працював у ДП "УКРАЕРОРУХ" на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення, взаємодії з органами державної влади та виконавчого провадження юридичної служби. Зазначив, що 21 травня 2018 року він звернувся до начальника юридичної служби відповідача Скорейко Н.І. із заявою про надання йому відпустки, проте остання повідомила йому, що його заява буде підписана лише разом із заявою про його звільнення за угодою сторін.
Дізнавшись 20 червня 2018 року про те, що видано наказ про його звільнення з роботи за угодою сторін, він звернувся до відповідача та повідомив про те, що начальник юридичної служби Скорейко Н.І. примусила його написати заяву про звільнення. Того ж дня позивач надіслав поштою на адресу відповідача заяву про відкликання своєї заяви про звільнення від 21 травня 2018 року, заяву про виплату йому грошової допомоги у зв'язку з народженням дитини та заяву про надання йому додатково оплачуваних двох календарних днів, які були отримані відповідачем 25 червня 2018 року.
Зазначив, що 27 червня 2018 року він прибув на роботу, де ознайомився з наказом від 20 червня 2018 року про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП, з яким він не погодився та написав заперечення. Вважав, що станом на 29 червня 2018 року між сторонами була відсутня угода про добровільне звільнення його з роботи, а тому відсутні підстави для його звільнення. У зв'язку з незаконним звільненням йому заподіяна моральна шкода, розмір відшкодування якої становить 5 000, 00 грн.
Крім того, зазначив, що у нього народилася дочка, тому на підставі пункту 6.29 Колективного договору у нього виникло право на отримання одноразової виплати у розмірі 20 000, 00 грн. проте відповідач ухиляється від її добровільної виплати.
Місцевий суд частково задовольнив позов, з чим не погодився апеляційний суд.
Позиція ВС
ВС погодився з рішенням апеляційного суду.
Чинним законодавством не передбачено обов'язкової письмової форми угоди сторін про припинення трудового договору. Така угода була оформлена між сторонами шляхом подання позивачем заяви про звільнення за угодою сторін із зазначенням конкретної дати звільнення - 29 червня 2018 року.
Розглядаючи позовні вимоги щодо оскарження наказу про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 КЗпП (за угодою сторін), суди повинні з'ясувати: чи дійсно існувала домовленість сторін про припинення трудового договору за взаємною згодою; чи було волевиявлення працівника на припинення трудового договору в момент видачі наказу про звільнення; чи не заявляв працівник про анулювання попередньої домовленості сторін щодо припинення договору за угодою сторін; чи була згода власника або уповноваженого ним органу на анулювання угоди сторін про припинення трудового договору.
Якщо роботодавець і працівник домовилися про певну дату припинення трудового договору, працівник не має права відкликати свою заяву про звільнення. Анулювати таку домовленість можна лише за взаємною згодою про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Так, приписами КЗпП для власника або уповноваженого ним органу не передбачено обов'язок прийняття відкликання працівником своєї заяви про звільнення у випадку досягнення домовленості про звільнення за угодою сторін.