Оскільки чинне цивільне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, то за умови існування встановлених законом правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що, як наслідок, виключає настання обов'язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.
Відповідне положення міститься у постанові КГС ВС від 15 вересня 2020 у справі № 920/618/18.
Аналізуйте судові рішення для підготовки виграшної позиції в суді за допомогою комплексного рішення LIGA360:АДВОКАТ. Отримайте доступ до усієї необхідної нормативно-правової, консультаційної інформації, використовуйте алгоритми дій у різноманітних ситуаціях. А найголовніше: спробуйте Verdictum PRO - інноваційну систему для оцінки ймовірності перемоги у суді за допомогою штучного інтелекту. Замовляйте вже зараз
Обставини справи
Між ТОВ "Промелектроніка" (постачальник) та ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" (покупець) укладено договір, за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти й оплатити продукцію на умовах, передбачених цим договором.
На виконання умов договору ТОВ здійснило поставку продукції, а підприємство прийняло її, що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.
Судами попередніх інстанцій встановлено такі фактичні обставини:
1) у зв'язку з невідповідністю номенклатурного номера виробів паспорт частину товару було повернуто постачальнику за накладною на підставі вимоги ДП про заміну, направленої на електронну адресу;
2) продукцію позивач поставив не у повному обсязі;
3) внаслідок прострочення поставки ТОВ "Промелектроніка" всього визначеного специфікацією товару підприємство на підставі частини першої статті 615 ЦК та пункту 7.3 договору поставки скористалося правом на односторонню відмову покупця від подальшого приймання продукції (в частині непоставленого (повернутого, але не заміненого товару)), про що постачальник отримав лист-повідомлення ДП ".
Факт наявності заборгованості на день звернення ТОВ з позовом до суду (07.08.2018) підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків від 11.05.2018.
Позовна заява обґрунтовується простроченням виконання покупцем зобов'язання з оплати поставленої продукції за договором поставки. Зустрічна позовна заява аргументована порушенням товариством строків поставки продукції, визначених договором поставки, та порушенням зобов'язання з поставки товару належної якості.
Постановою апеляційного суду рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення. Провадження у справі у частині стягнення з ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" на користь ТОВ "Промелектроніка" суми основного боргу закрито. Первісні позовні вимоги задоволено частково.
Позиція Верховного Суду
Із системного аналізу змісту статей 599, 615, 672, 692 ЦК , які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судами фактичних обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що оскільки чинне законодавство не передбачає, в якій формі та якими саме діями має підтверджуватися факт відмови покупця від прийняття та оплати товару, норми статей 599, 692 ЦК у подібних правовідносинах в аспекті встановлення наявності/відсутності виникнення у покупця обов'язку з оплати товару в разі здійснення поставки товару, який у подальшому було повернуто постачальнику і прийнято ним, слід застосовувати так:
"За умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов'язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця".
Ураховуючи викладене, КГС ВС зауважив, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, оскільки на теперішній час відсутній висновок ВС щодо застосування норм статей 599, 692 ЦК у подібних правовідносинах, проте наведені обставини виключають скасування оскаржуваної постанови з цієї підстави.
КГС ВС зазначив, що суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення первісного і зустрічного позовів, у зв'язку з чим постанову апеляційного суду залишив без змін.
