Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Суд не може відкласти розгляд справи через сплату судового збору не особисто позивачем

Реклама

Як доказ може прийматися платіжне доручення від іншої особи, якщо воно містить відомості, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір.

Відповідне положення міститься у постанові ВП ВС від 30 вересня 2020 року у справі № 9901/144/20.

Аналізуйте судові рішення для підготовки виграшної позиції в суді за допомогою комплексного рішення LIGA360:АДВОКАТ. Отримайте доступ до усієї необхідної нормативно-правової, консультаційної інформації, використовуйте алгоритми дій у різноманітних ситуаціях. А найголовніше: спробуйте Verdictum PRO - інноваційну систему для оцінки ймовірності перемоги у суді за допомогою штучного інтелекту. Замовляйте вже зараз

Обставини справи

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою позовну заяву позивача залишив без руху, пославшись на те, що до нього всупереч вимогам частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України не додано документ про сплату судового збору.

Так, на переконання суду першої інстанції, додане до позовної заяви платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору з огляду на його сплату не позивачем, а ГО "Фундація деюре", яка не є особою, що звертається до суду, а тому не може бути належним платником судового збору у цій справі у розумінні статті 2 Закону "Про судовий збір".

Позиція Великої Палати

Велика Палата Верховного Суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про неможливість прийняття як доказу сплати судового збору за подання позовної заяви платіжного доручення лише у зв'язку із зазначенням у ньому платником іншої особи, а не позивача, без урахування всього змісту цього документа, зокрема, вказівки на призначення відповідного платежу (об'єкта справляння судового збору). Визначальним є факт надходження усієї належної до сплати суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Так, відповідно до частини другої статті 9 Закону "Про судовий збір" суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

При цьому додане до позовної заяви позивачем платіжне доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за її подання. Отже, зазначена позовна заява відповідає вимогам частини третьої статті 161 КАС, а ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 169 КАС, постановлена з порушенням цих процесуальних норм.

Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
УВІЙТИ
Підпишіться на розсилку
Щопонеділка отримуйте weekly-digest про ключові події бізнесу
Схожі новини