Сам факт використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує такого користування.
Відповідне положення міститься у постанові КАС ВС від 3 грудня 2020 року у справі №161/13645/16-а.
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. ЛІГА:ЗАКОН презентує для вас першу систему аналізу судових рішень із функціоналом передбачення вірогідності перемоги у суді у всіх трьох інстанціях за допомогою штучного інтелекту. Функціонал прогнозування на підставі аналізу тексту позовної заяви створено для попередньої оцінки ризиків та економії часу адвоката під час підготовки до судових засідань. Сьогодні Verdictum PRO аналізує понад 80 млн документів. Не пропустіть зимові знижки на інформаційно-аналітичні продукти та комплексні рішення для бізнесу від ЛІГА:ЗАКОН! Обирайте тільки сьогодні зі знижкою 30%
Обставини справи
Згідно договору купівлі-продажу особа придбала у підприємця торгівельний кіоск, площею 9 м2 на території автобусної станції.
При цьому, із договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) вбачається, що 21 лютого 1997 року підприємець уклав із міською радою договір тимчасового користування земельною ділянкою на підставі рішення міської ради.
В подальшому, спірний об'єкт був введений в експлуатацію підприємцем, що підтверджується актом технічної комісії про готовність об'єкта до експлуатації від 21 лютого 1997 року.
Крім того, із будівельного паспорта, який затверджений начальником управління архітектури та містобудування вбачається, що кіоск є об'єктом будівництва.
Вважаючи рішення про демонтаж споруди протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Позиція ВС
ВС зазначив, що наявність будівельного паспорту на торговий кіоск не свідчить про те, що такий є нерухомим майном. Окрім того, строк дії будівельного паспорта закінчився, а правовстановлюючі документи, передбаченні чинним законодавством України, про право власності позивача на тимчасовий кіоск відсутні.
Суди дійшли висновку, що право власності на торговий кіоск позивач набула на підставі договору купівлі-продажу, однак відповідний договір у матеріалах справи відсутній.
Згідно зі статтею 31 Закону "Про оренду землі" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до частини 1 статті 34 даного Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 Земельного кодексу є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Отже, за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.
Сам факт використання тимчасової споруди значний проміжок часу без відповідних дозвільних документів не легітимізує таке користування та не може бути підставою для унеможливлення ініціювання процедури її знесення.
